Він зазначив, що 2014 року саме сприятливі погодні умови дозволили отримати рекордні обсяги врожаю. Так, лише завдяки ним було отримано мінімум 20% від загальних обсягів минулорічного врожаю.
Водночас, стрімка девальвація національної валюти вкрай негативно вплинула на розвиток багатьох галузей. Проте вона мала протилежний ефект для аграріїв, які працюють на експорт (переважна частина тих, хто займається рослинництвом. Так, вони не тільки не втратили від девальвації, а й мали ситуативні бонуси. До того ж прив’язка вартості зерна до долара збільшила гривневі доходи аграріїв і дозволила ним легше віддавати борги в гривні.
Щодо перебоїв з імпортними поставками факторів виробництва, зокрема взимку та навесні, то голова правління корпорації зазначив, що ця ситуація носить ситуативний, а не масовий, характер. За його словами, вони пов’язані з надлишком бажання сільгоспвиробників зекономити. Так, постачальники, що пропонували мінімальний дисконт за середньо ринковими цінами, користувалися великою популярністю. При цьому багато хто не перевіряв належним чином надійність дилера, з яким починав співпрацювати.
Водночас, минулий МР став для сільгоспвиробників, що спрямовані на внутрішній ринок, кризовим. Тваринництво через прив’язку вартості кормів до долару зазнало значних збитків. При цьому найбільше постраждали молочники, які не змінювали вартість реалізації продукції підчас сачків курсу валют у першому півріччі. За ними йдуть виробники свинини та пташиного м'яса.
