Детальніше про вирощування промислових конопель та потенціал для їх переробки розповіла у інтерв’ю «Агробізнесу Сьогодні» Голова Ради директорів «Асоціації розвитку льонарства і коноплярства України» Віра Ульянченко.
? У минулому столітті в Україні активно сіяли коноплі. Коли їх перестали вирощувати у промислових масштабах і чому?
– Дійсно, коноплі були традиційною культурою в Україні, так само як і льон. Насіння перемелювали та споживали, бо там багато протеїну. Робили також конопляну муку. Зі стебел виготовляли нитки, а костру використовували як будівельний матеріал – додавали її у штукатурку. Колись розвивалося коноплярство у нас дуже серйозно. Взагалі радянський союз постачав країнам Європи 40% конопляної сировини, більшу частину якої вирощували саме в Україні. Так тривало до 1961-го року, поки коноплі були заборонена Конвенцією ООН (Єдина конвенція про наркотичні засоби з 1961 року (з поправками 1972 року) - міжнародний документ, метою якого є обмеження доступу до продуктів канабісу).
І так було донедавна. Проте торік вступив у дію Закон «Про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) у медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності». Тепер у нас є чітке розуміння, що таке медичні та промислові коноплі, бо це важливо для промисловості. «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України» активно займалася розробкою цього закону, щоб промислові коноплі та загалом коноплярство було відновлене в Україні. До слова, з цієї рослини можна виробляти більше, ніж 300 основних товарів у харчовій, будівельній, текстильній, целюлозно-паперовій, фармацевтичній промисловості та інших галузях економіки.
____________________
Промислові коноплі ніколи не можуть бути наркотичними
____________________
Дуже часто коноплі вважають наркотичною рослиною. Так думати помилково, бо в Україні поширені лише сорти промислових конопель. Звісно, у світі відомі й різновиди цієї рослини, такі як канабіс і марихуана, але вони вирощуються виключно в закритих приміщеннях зі спеціально створеними умовами. Треба ще раз наголосити, що промислові коноплі ніколи не можуть бути наркотичними. До слова, ще у 1931 році в Україні був заснований Інститут луб'яних культур, який відомий у світі завдяки селекційній роботі з виведення різних сортів промислових конопель. Україна перша у світі країна, де винайшли сорт взагалі безнаркотичних конопель.
Керівники господарств і члени асоціації
? Скільки конопель посіяли у 2025-му? Чи всі регіони України сприятливі для вирощування цієї культури?
– Аграрії засіяли в цьому році промисловими коноплями 3600 га у Сумській, Чернігівській, Житомирській, Вінницькій та Київській областях. В основному посіви там достатньо великі. Наприклад, у Житомирській області відома компанія «Ма'Рижани Агро» поставила собі за мету організувати серйозну первинну переробку. Агрохолдинги «ТАС Агро», «МХП» теж засіли достатньо великі ділянки промислових конопель. Це перша спроба бізнесу займатися коноплями у нових умовах.
Для конопель рік видався сприятливим, бо були дощі періодично. При посіві весною в ґрунті має бути трохи вологи, щоб коноплі зійшли. Далі вони вже вологи не потребують так, як інші ярі культури. Рослина сама себе захищає, вона опускає глибоко корінь і дістає вологу. Ніколи не побачите влітку конопляне поле жовтим. Лише після того, як вона дозріло, то стебло стає не зеленим, а коричневим. Є різні сорти, які трішки раніше збираються, інші - пізніше. Конопля витримає будь-яку бурю, ураган - буде завжди стояти, тому що в середині має еластичне волокно і костру. Конопля ніколи не гниє, навіть якщо у воді перебуває. До слова, у нас колись було величезне підприємство Харківський канатний завод, який виготовляв троси для судноплавства. Вони продавалися у Німеччину, Францію, Британію.
? Що відтепер змінилося для українського коноплярства?
– Перш за все, промислові коноплі переходять у розряд сільськогосподарської рослини і віднині знаходяться у віданні Міністерства аграрної політики та продовольства. Тобто їх тепер можна сіяти так само як кукурудзу, сою, ріпак, зернові культури. Більше не треба ліцензій, квот, ще якихось спеціальних дозволів. Коноплі - звичайна аграрна рослина. Але залишився один момент, коли все-таки посіви конопель ще контролюються Міністерством аграрної політики. По-перше, кожен фермер, який планує сіяти коноплі, просто зі свого кабінету може зайти на сайт «Єконоплі» і обов'язково повідомити профільне міністерство, скільки конопель планує посіяти в господарстві. По-друге, коли у конопель починається період цвітіння, то власник посіву має викликати представника Національної поліції і Держлікслужби і при них зрізати конопляну шишку, запакувати її і передати у спеціальну лабораторію. Там встановлюється, який вміст ТГК (тетрагідроканабінолу) знаходиться у цій рослині і чи не перевищує він тих норм, які прописані у законі. Згідно із європейськими нормами, промислові коноплі можуть бути із нормою 0,2 % з переходом через три роки на 0,3 %. Посівний матеріал, який маємо в Україні, і наші аграрії користуються виключно цим насінням, містить лише 0,08 % ТГК.
____________________
Коноплі очищають землю від важких металів та виділяють у повітря в 4 рази більше кисню, ніж ліс
____________________
? Що ми ще не знаємо про коноплі? Чим унікальна ця сільськогосподарська культура?
– Коноплі потребують води у 8 разів менше, ніж бавовник, який вирішили сіяти зараз на Одещині, що виглядає досить дивно. Через війну в Україні багато територій зазнали забруднення. Не всі знають, але коноплі – це рослина, яка очищає землю навіть від важких металів. Наша Асоціація сьогодні співпрацює з урядом для того, щоб була прийнята Державна програма із використанню конопель на тих територіях, які сьогодні звільнені, або були заміновані. На них не сіяли культури вже декілька років, тобто землі деградують. Їх треба повернути назад у сільськогосподарський оборот. І тут в нагоді стануть коноплі, які не лише очищують землю, але й виділяють у повітря в 4 рази більше кисню, ніж ліс. Наголошую про абсолютно доказові речі. За 3 роки коноплі здатні очистити ґрунт, на якому росли, від важких металів. Саме тому зараз працюємо над відродженням коноплярства, зокрема і в контексті очищення територій. До речі, можна ще й залучити гроші, передбачені Кіотським протоколом (Кіотський протокол - міжнародна угода про обмеження викидів в атмосферу парникових газів).
Коноплі
? Для збирання конопель потрібна спеціальна техніка чи звичайний комбайн підійде?
– Сьогодні потрібно не тільки відродити коноплярство, але й працювати над кожним кроком після їх посіву – збиранням, первинною і вторинною переробкою, зберіганням і т.д. Треба зробити усе можливе, щоб сільськогосподарські машини, які необхідні для збору і переробки конопель, вироблялися в Україні. Оскільки більше, ніж 60 років ніхто конопель не сіяв, то все було втрачено. Для збирання конопель потрібна особлива техніка зі спеціальними лезами, які можуть їх легко зрізати. Такі комбайни виробляють лише у Бельгії, Франції, а ще у Китаї. До речі, ці країни серйозно просунулись у коноплярстві. Якщо конопля перестоїть в полі, то оцю конопляну солому вже не можливо зрізати, бо вона ламає зуби комбайнів. Треба спеціальна техніка. Це серйозна проблема не лише в Україні, але й в Європі. Зараз налагодити виробництво спеціальної техніки досить складно. Наприклад, Бельгійська компанія, яка виробляє сільськогосподарську техніку вже 8 років у цьому напрямку, але ще не зробили ідеальної машини для збирання конопель. Рослини досягають 3 м, а квіти з насінням треба зрізати на рівні 70 см. І спеціалізований комбайн має це враховувати.
Ще одна проблема – це нестача агрономів, які знають як вирощувати цю сільськогосподарську культуру. Наразі лише вчимося цій справі практично на полях. Саме тому зараз співпрацюємо з цього приводу із Національним університетом біоресурсів і природокористування України (НУБІП), а також із декількома регіональними аграрними університетами - Білоцерківським, Рівненським, Вінницьким, Чернігівським. Крім того, ведемо діалог із Національною аграрною академією наук, з її структурами. Треба навчити сьогодні агрономів, що таке коноплі, які бувають їх види, і як їх правильно вирощувати.
____________________
Конопляне волокно коштує 600 дол./т, а костра - 300 дол./т
____________________
? Що можна виготовляти із конопель?
– На сьогодні коноплі економічно вигідні як агровиробникам, так і державі загалом. У середньому аграрій, який лише вирощує коноплі, в кінцевому підсумку одержить 1000 доларів прибутку на гектар. Якщо ж він має ще і первинну переробку, то сума прибутку збільшується. Крім зерна, з гектара конопляної соломи буде 35 % волокна та десь 60 % костри. Сьогодні продається не лише зерно. Відповідно волокно коштує 600 дол./т, костра - десь 300 дол./т. Коноплі – це культура, яка повністю переробляється. Аграрії можуть утворювати зі своїми сусідами кооперативи, закупити спільно першу лінію для переробки. До речі, деякі компанії в Україні вже започатковують виробництво.
Якщо з костри конопель зробити пелети, то зольність буде 0,1, тобто вона вся згорає і дає тепло, попелу не має майже. А ще з неї роблять костробетон - прекрасний будівельний матеріал, в якому 40 % костри. Будинок з такого матеріалу буде дуже теплим і там ніколи не заведуться миші та міль. З костри та волокна коноплі також роблять утеплювачі для будинків. З костробенону можна будувати хмарочосами, робити бомбосховище. Такі приміщення дихатимуть, бо виготовлені з натурального матеріалу. Сьогодні є компанії, які розпочинають робити меблі з конопляної костри і волокна. Тоді не треба використовувати токсичний формальдегід, бо матеріал натуральний і дуже міцний. Отож, багато напрямків для переробки цієї с/г культури і треба їх розвивати.
Костробетон
? Ви висловлювали думку, що площі під коноплями будуть до 10 тис. га. Через скільки років таке прогнозуєте?
– У наступному році ще не зможемо до 10 тис. га засіяти коноплями. Але ще через рік, сподіваюся, реалізуємо. Наприклад, на землях, які зазнали забруднення від воєнних дій можна висівати коноплі. На свій корінь рослини забирають усе погане, тобто важкі метали. Такий урожай потім доведеться утилізувати. Через 3 роки землі вже стають придатними для використання. В Європі немає такої можливості, тобто землі, яка може бути відведена для коноплярства. Україна колись сіяла до 300 тис. га. Якщо будемо мати можливість засіяти стільки коноплі, то можемо побудувати в Україні целюлозні заводи. Сьогодні постала колосальна проблема у світі з пластиком. Натомість його можна запінити целюлозою із конопель. Якщо незабаром ухвалимо Державну програму розвитку коноплярства, побудуємо целюлозні заводи в Україні, то можна лише уявити, яке значення коноплі матимуть для економіки.
Розмовляла Тетяна Ковальчук
