Коренева система проса в початкові фази розвивається дуже повільно, тому воно особливо вибагливе до наявності в поверхневому шарі ґрунту доступних азотно-фосфорних елементів живлення.

Для озимого ріпаку найдоцільніше створити спеціалізовані ріпаково-зернові сівозміни з максимальним насиченням цими культурами. Не слід сіяти його на площах, де вирощувалися цукрові буряки, позаяк виникає небезпека поширення нематоди, оскільки вона є шкідником і для ріпаку.

Останнім часом у багатьох країнах світу, незважаючи на широкі можливості застосування агрохімікатів під час вирощування сільськогосподарських культур, надається пріоритетне значення використанню мікробних препаратів.

Інтенсивне вирощування кукурудзи має опиратися на продуману інфраструктурну та логістичну базу для зібраного врожаю.

Осінь є відповідальним періодом, під час якого закладаються передумови для майбутнього врожаю пшениці озимої. Необхідно прикласти усіх зусиль задля захисту культури, формуючи таким чином основи задовільного фітосанітарного стану її посівів.

Це запитання завжди залишатиметься актуальним. Добір відповідного типу різновиду залежить від багатьох чинників: кліматичні умови, тип ґрунту, особливості сівозміни, наявність необхідної техніки для сівби. Як популяційні сорти, так і гібриди мають свої специфічні вимоги, недоліки та переваги.

Із зернових культур до умов вирощування найвимогливіша озима пшениця. Недопустимо сіяти озиму пшеницю після стернових (пшениця, жито, ячмінь). Вони знижують урожай культури, погіршують фітосанітарний стан посівів.

Мишоподібні гризуни дуже небезпечні, вони щороку створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур, ріпаків, багаторічних трав, просапних, овочевих і плодових насаджень повсюдно. Найбільш відчутно вони шкодять із вересня до жовтня і з березня до квітня.

Протруювання насіння пшениці на перший погляд не є конче необхідною процедурою, і тисячі господарств нею періодично чи постійно нехтують. Причини бувають різні: від банальної нестачі коштів до переконаності, що наявний на полях агрофон є достатньо здоровим для того, аби обійтися без дорогої хімії.

Найбільш шкодочинними і поширеними є: летюча, тверда та чорна сажки, борошниста роса, стеблова або лінійна, жовта та карликова іржі, септоріоз, альтернаріоз, фузаріоз колоса, темно-бура, сітчаста та смугаста плямистості (гельмінтоспоріози), ринхоспоріоз, кореневі гнилі, смугастий, плямистий та базальний бактеріози, вірус жовтої мозаїки, жовта карликовість, штихувата мозаїка тощо.

Штучне зрошення посівів сільгоспкультур: типи дощувальних установок, особливості їх експлуатації та доцільність цієї технології загалом.

У статті наведені результати багаторічних досліджень Інституту зернових культур НААН України щодо удосконалення базових елементів агротехніки вирощування пшениці озимої на схилових землях — виокремлено кращі попередники зернової культури з точки зору їх спроможності запобігти руйнуванню чорноземів Степу, проведена оцінка ефективності способів мульчувального обробітку грунту, а також диференційованої системи удобрення під…