Крапчаста мозаїка поширена переважно в південних та східних областях України. Проявляється спочатку на молодих нижніх листках кукурудзи у вигляді незначних за розміром округлих водянистих або маслянистих плям між жилками, які просвічуються добре на прямому сонячному промінні. Згодом плями стають хлоротичними з більш виразною облямівкою і бурими концентричними лініями. У разі подальшого розвитку вони часто зливаються, буріють і некротизуються. На окремих гібридах і самозапилених лініях хвороба проявляється у вигляді опіків верхівок листкових пластинок. Інфіковані рослини відстають у рості й розвитку, на них формуються дрібні качани, часто не озернені, або ж вони зовсім відсутні на рослині.
Збудником хвороби є вірус жовтої карликовості ячменю Barley yellow dwarf virus (BYDV), який завдає великої шкоди посівам пшениці, жита, вівса, кукурудзи, рису. Зі злакових трав уражує тонконіг лучний, грястицю збірну, стоколос безостий, пажитницю багатоквіткову, тимофіївку лучну, більшість видів трав із родини тонконогових. Кукурудза є проміжним господарем вірусу, яким восени уражуються озимі зернові.
Крапчаста мозаїка кукурудзи (уражені молоді нижні листки рослин)
1. Стадія розвитку рослин (13–15 ВВСН)
2. Стадія розвитку (35–36 ВВСН)
Переносниками його є більш ніж 100 видів попелиць. Його передають як личинки, так і дорослі попелиці. Вірус має велику кількість штамів, пристосованих до передавання лише окремими видами попелиць, котрі відрізняються вірулентністю, сумісністю в інфекційному процесі, тривалістю інкубаційного періоду. Соком, насінням і через ґрунт вірус не передається. Основним джерелом інфекції є уражені рослини озимих злаків, у соку яких зберігається вірус.
Карликову мозаїку виявляють на півдні країни. На рослинах кукурудзи ознаки захворювання у вигляді мозаїчності можуть проявлятися у слабкій або сильній формі. Перші її симптоми проявляються через 3–4 тижні після сівби у вигляді маленьких хлоротичних плям вздовж жилок біля основи молодого листя. Пізніше плями зливаються й утворюються хлоротичні смужки, червоні штрихи. На наступних листках хлороз проявляється у вигляді звичайної мозаїки. З ростом кукурудзи мозаїчність зникає, листя жовтіє, на ньому з’являються червонуваті плями та смуги, які перетворюються у суцільне почервоніння. Якщо рослини інфікуються на початку розвитку, вони мають вигляд карликовості і досягають 30–40 см заввишки. У разі раннього зараження висота рослин знижується до 25%, маса рослин кукурудзи й качанів — до 40%. У хворих рослин спостерігається деформація волоті і недорозвиненість качанів.
Карликова мозаїка
1. Загальний вигляд ураженої рослини.
2. Діагностичні ознаки прояву хвороби на листках
Викликають карликову мозаїку два віруси — Maize dwart mosaic virus (MDMV) i вірус мозаїки цукрового очерету (гумаю) Sugarcane mosaic virus (ScMV), який дуже близький до першого. Останній менше уражує зубовидну кукурудзу, але сильно цукрову.
Віруси переносяться неперсистентно попелицями — Rhopalosiphum maydis Fitch. Відомо понад 130 видів рослин, які уражуються вірусами карликової мозаїки кукурудзи. Інкубаційний період вірусів у кукурудзи становить 5–7 діб.
Екологічні фактори значно впливають на ступінь прояву симптомів захворювання, а також на чисельність попелиць-переносників вірусу.
Зимують вони у кореневищах очерету та інших злакових бур’янів. Навесні і влітку попелицями переносяться на однорічні злаки й кукурудзу, а з них — знову на очерет. Віруси карликової мозаїки механічно передаються соком під час пошкодження тканини, рідко насінням і не передаються пилком та через ґрунт. Порівняно вузька спеціалізація вірусу дозволяє значно знизити шкідливість за рахунок використання стійких сортів кукурудзи. Слід зауважити, що уражені рослини карликовою мозаїкою втрачають стійкість до кореневих і стеблових гнилей.
Заходи захисту. Проти вірусних хвороб кукурудзи ефективними заходами є вирощування стійких гібридів, своєчасне виявлення і знищення хворих рослин на насінницьких посівах та бур’янів — резеваторів вірусів, захист посівів від шкідників — переносників вірусної інфекції.
Іван МАРКОВ, канд. біолог. наук, професор НУБіП України
