Ріпак не виснажує ґрунти
Висока ліквідність ріпакової продукції та добрі економічні показники постійно підтримують популярність ріпаку. Проте поруч із захопленістю в суспільстві постійно пропагувалась апокаліптична думка про згубну дію його на родючість ґрунту. Ми не знаємо, хто народив, випестував і запустив у широкі народні кола цю думку, але вона, як й інші «страшилки», найшла сприятливі умови для її ходіння в суспільстві. Сьогодні кожен школяр, пенсіонер, військовий або політик середнього рівня добре знають, що вирощування ріпаку загрожує знищенням основних показників родючості ґрунту. Особливо прикро, що цю бездоказову думку висловлюють не лише малоосвічені в питаннях аграрного виробництва люди, а й відомі авторитетні особи.
Цю статтю ми вирішили присвятити науковому обґрунтуванню повній некомпетентності тверджень про хибний вплив ріпаку на ґрунт і врожайність наступних культур сівозміни. Як методологію такого обґрунтування ми обрали порівняльне оцінювання різних культур з погляду впливу на якість їх як попередників озимої пшениці. Цей підхід забезпечує одержання комплексного об’єктивного оцінювання.
Для південного Степу більш підхожим є ріпак озимий, бо ярий у рази поступається за врожайністю. Кафедра польових і овочевих культур Одеського ДАУ понад 20 років працює над розробкою й удосконаленням технології виробництва озимого ріпаку. Серед усього різноманіття питань у період з 2005-го по 2008 рр. (відповідальні виконавці доценти: І. М. Когут і
Т. М. Яковенко) було вивчено якість багатьох олійних культур, як попередників озимої пшениці. Крім олійних культур (соняшник, ріпак гірчиця й амарант) до програми досліджень було додано такі типові попередники озимої пшениці як чорний пар і горох. У цій нашій статті ми обрали тільки найрозповсюдженіші попередники: горох, соняшник, озимий ріпак, озиму пшеницю та сою. Для всебічного оцінювання попередників вивчали таки чинники:
1. Залишок продуктивної вологи після збирання попередника.
2. Уміст азоту в післяжнивних рештках.
3. Ступінь забур’яненості озимої пшениці.
4. Швидкість розкладання органічної речовини післяжнивних решток.
5. Засміченість озимої пшениці рослинами падалиці.
6. Тривалість періоду від збирання врожаю по попередниках до сівби озимої пшениці.
У чому переваги ріпаку як попередника
Найважливішим показником, що зумовлює загальний вплив на стабільність родючості ґрунту, є кількість післяжнивних решток і їх хімічний склад. Для порівняння візьмемо озиму пшеницю з урожайність 5 т/га зерна й озимий ріпак з урожайність насіння 3 т/га. За таких умов обидві культури формують приблизно однакову надземну біомасу, але з урахуванням кореневої системи та різниці в урожаї зерна відчутну перевагу має озимий ріпак (рис. 1, 2).
Рис. 1. Суха наземна та підземна біомаса, рештки наземної маси та кореневі рештки
Рис. 2. Уміст азоту у післяжнивних рештках озимої пшениці та озимого ріпаку, кг/га
Загалом перевага озимого ріпаку за сумарною кількістю післяжнивних решток становить: (8 + 3,5) × 100 ÷ (6 + 3) – 100 = 27,8%
І це тільки кількісна перевага, що частково зумовлює перевагу ріпаку, а решта відбувається внаслідок якісної різниці (вміст азоту в пшеничній соломі становить 0,5%, а в ріпаковій — 1,2%). Тому загальна перевага за надходженням азоту після повної мінералізації решток досягає 300%. І тут цілком доречним є питання: чому ріпак руйнує родючість ґрунту?
Однак це всього один чинник, а досліджували, як було зазначено вище, шість показників. Наводимо результати комплексного оцінювання якості різних попередників (табл. 1).
Таблиця 1. Комплексне оцінювання якості попередників озимого ріпаку
Примітка: у чисельнику — абсолютне значення показника; у знаменнику — місце попередника.
Рейтинг попередників
Якщо підбити по всіх попередниках суму місць, то отримаємо такі результати:
1. Горох — 11.
2. Озимий ріпак — 13.
3. Озима пшениця — 16.
4. Соя — 18.
5. Соняшник — 28.
Результати трирічних польових дослідів свідчать, що озимий ріпак справді непоганий попередник озимої пшениці, і серед вивченого набору він посів разом із соєю 2-ге місце після гороху (табл. 2).
Таблиця 2. Урожайність озимої пшениці залежно від попередників, т/га
Тільки у 2007 році по попереднику соя врожайність озимої пшениці була вищою, ніж по озимому ріпаку, тоді як у 2006-му та 2008 рр. різниця була не істотною й становила в межах помилки досліду. Зрозуміло, що тут не простежується абсолютної відповідності врожайності озимої пшениці показникам (табл. 1), але загалом так і відбувалося.
Наші дослідження були б не повними, якби ми лишили поза увагою вплив попередників на показники якості зерна. І справді, лабораторні аналізи показали, що ріпак не поступається іншім попередникам (табл. 3).
Таблиця 3. Показники якості зерна озимої пшениці залежно від попередників (середні за 2006–2008 рр.)
Саме по гороху й озимому ріпаку одержано зерно, яке за показниками якості забезпечило його відповідність 2-му класу, і це є ще одним доказом позитивного впливу ріпаку на умови життя рослин наступних культур.
Цю статтю ми підготували не для того, щоб показати результати досліджень із визначення якості попередників. Нашою метою було захистити ріпак як повноцінну культуру нашого землеробства. Бо чим він завинив?
В. Я. ЩЕРБАКОВ, д-р с.-г. наук, професор
В. В. ГАРМАШОВ, д-р с.-г. наук
