Основою будь-якої сучасної системи землеробства є інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур у сівозміні. Тому саме в межах сівозміни здійснюється весь комплекс агротехнічних і організаційних заходів, що сприяють забезпеченню належного рівня культури землеробства й продуктивності сільськогосподарських культур високої конкурентоспроможної якості.
Наприкінці 90-х років минулого століття культура українського землеробства і його продуктивність досягли високого рівня. Введенням і освоєнням сівозмін було охоплено близько 90% орних земель.
До реформування земельних відносин у землеробстві України рекомендувалися сівозміни з тривалим періодом ротації (8–12 років) і широким набором культур, що було зумовлено багатогалузевим розвитком і великими площами землекористування.
Однак із переходом на ринкові відносини в економіці, приватизації землі та створення дрібних фермерських господарств із невеликою площею землекористування, спостерігається повна відмова від ведення класичних сівозмін.
Після проведення реформування значно зросла кількість агроформувань, у яких немає тваринництва, і вони мають невелику площу ріллі, вузьку спеціалізацію через низьку забезпеченість машинно-тракторного парку. Тому виникла гостра потреба розробити короткоротаційні сівозміни з максимальним насиченням зерновими культурами. Товарною продукцією таких сівозмін є тільки продовольче та фуражне зерно.
Результати досліджень
Дослідження проводили в підзоні нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу на чорноземі типовому малогумусному Панфильської дослідної станції ННЦ «Інститут землеробства НААН» в тривалому польовому стаціонарному досліді, де протягом 2016–2020 рр. вивчали вплив системи удобрення на продуктивність короткоротаційної сівозміни зі 100% насиченням зерновими культурами. Ґрунтовий покрив дослідного поля — чорнозем типовий малогумусний крупнопилувато-легкосуглинковий. Уміст гумусу в орному шарі — 3,08–3,15%, підорному — від 2,72 до 2,9%. Реакція ґрунтового розчину слабокисла. Повторення досліду триразове. Площа посівної ділянки — 90 м², облікової — 40 м². Розміщення ділянок — рендомізоване.
У 4-пільній сівозміні (горох — пшениця озима — кукурудза на зерно — ячмінь ярий) у просторі та часі досліджували вплив різних систем удобрення на врожайність і якість зерна й отримання максимального умовно чистого прибутку за високого рівня рентабельності.
Горох, який вирощували в сівозміні, сприяв ефективному нагромадженню біологічного азоту в ґрунті й покращував його структуру. Побічну продукцію попередників (солома гороху, пшениці озимої, ячменю ярого та стебла кукурудзи) використовували як органічне добриво.
Упровадження такої сівозміни дозволяє повною мірою підтримувати баланс гумусу в ґрунті без внесення мінеральних добрив — за органічного виробництва сільськогосподарської продукції, або з використанням невеликих розрахункових норм мінеральних добрив — за інтенсивної системи землеробства.
Насичення 4-пільної сівозміни зерновими до 100% на фоні різних систем удобрення забезпечує збирання з одного гектара сівозмінної площі близько 4,54–6,6,29 т, зокрема продовольчого — 1,17–1,69 т і фуражного — 3,37–4,61 т (табл. 1).
Таблиця 1. Продуктивність 4-пільної сівозміни за різних систем удобрення, середнє за 2016–2020 рр.
Унесення органо-мінеральних добрив забезпечило найвище збирання кормових (9,89 т) і зернових (7,69 т) одиниць і 0,84 т з 1 га сівозмінної площі перетравного протеїну.
Аналіз ефективності вирощування зернових культур у 4-пільній сівозміні підтвердив залежність окремих економічних показників від системи удобрення (табл. 2).
Таблиця 2. Економічна ефективність застосування різних систем удобрення в 4-пільній сівозміні, середнє за 2016–2020 рр.
Найбільший умовно чистий прибуток 14,73 тис. гривень з 1 га сівозмінної площі за рівня рентабельності 142% забезпечувала органічна система удобрення (побічна продукція попередників).
Органо-мінеральна система удобрення (вар. 3) забезпечила умовно чистий прибуток з 1 га ріллі на рівні 13,36 тис. гривень, а мінеральна (вар. 2) — 13,69 тис. гривень за рентабельності 83 і 98% відповідно.
Висновки
У середньому за п’ять років досліджень 4-пільна сівозміна за 100% насичення зерновими культурами (пшениця озима — кукурудза — ячмінь ярий — горох) забезпечила врожайність зернових на рівні 4,54–6,29 т/га, 7,48–9,89 т кормових, 5,50–7,69 т зернових одиниць і 0,60–0,84 т перетравного протеїну.
Максимальний умовно чистий прибуток 14,73 тис. грн/га за 142% отримано за органічного удобрення зернових культур короткоротаційної сівозміни (побічна продукція попередників); за органо-мінеральної та мінеральної систем удобрення ці показники були на рівні 13,36 і 13,69 тис. грн/га за рентабельності 83 і 98% відповідно.
І. В. МАРТИНЮК, д-р с.-г. наук,
Я. С. ЦИМБАЛ, канд. с.-г. наук
ННЦ «Інститут землеробства НААН»
