Дослідження підтверджують
Згідно з результатами наших досліджень, на олійність насіння соняшнику значний вплив мав строк сівби. Так, на фоні без добрив у ранньостиглого лінолевого гібрида Оскіл та середньораннього лінолевого гібриду Ясон найбільшою олійність була за раннього строку сівби 48,3% та 47,3% відповідно (табл. 1). Необхідно відмітити, що на неудобреному фоні гібриди Ант, Капрал та Дарій мали однаковий рівень олійності за всіх строків сівби. Так, у ранньостиглого гібрида Ант вміст олії становив 46,4-47,9%, у середньораннього Капрал — 47,8-49,0%, у середньораннього Дарій — 49,8-50,9%, тобто у цих гібридів була виявлена певна стійкість до зміни погодних умов, завдяки чому вміст олії залишився сталим, незалежно від строку сівби. На неудобреному фоні найменший вміст олії був у середньораннього гібрида Ясон за пізнього строку сівби і становив 45,4%, а найбільший вміст олії містив середньоранній Дарій за пізнього строку сівби — 50,9%.
Таблиця 1. Олійність насіння соняшнику, залежно від фону живлення та строку сівби, %
На фоні N30Р30К30 найменший вміст олії відмічали також у середньораннього гібрида Ясон, який становив 43,1%, причому найбільшу олійність відмічали у середньораннього гібрида Дарій за рекомендованого строку сівби, яка становила 49,6 %. Таким чином, мінеральні добрива в деякій мірі зменшували олійність насіння.
Також встановлено, що кількість опадів під час цвітіння та наливу насіння і строки сівби мали визначальний вплив на вміст олії в насінні соняшнику: у перший рік проведення дослідів під час наливу насіння кількість опадів була недостатньою і становила 1,2-13,8 мм, що недостатньо для нормального протікання цього процесу та формування високого рівня якості насіння. Наступного року під час інтенсивного наливу насіння кількість опадів перевищили норму на 33,3%. Завдяки достатній кількості опадів під час вищевказаного періоду рівень олійності насіння досліджуваних гібридів соняшнику підвищився.
Згідно з результатами наших досліджень, збір олії гібридів соняшнику залежав як від строку сівби, так і від фону живлення. Так, на неудобреному фоні збір олії ранньостиглих гібридів варіював у межах 0,90-1,32 т/га (табл. 2).
Таблиця 2. Збір олії соняшнику, залежно від фону живлення та строку сівби, т/га
Найбільший збір олії був у гібридів Оскіл та Ант за раннього строку сівби — 1,32 т/га та 1,14 т/га відповідно. На удобреному фоні за рекомендованого строку сівби у гібрида Оскіл відмічали збільшення збору олії на 0,10 т/га порівняно з фоном без добрив. Як і у гібрида Оскіл, у середньораннього Ясон за раннього строку сівби збір олії також був досить суттєвим і становив 1,31 т/га. На фоні N30Р30К30 за раннього та пізнього строків сівби збір олії у гібридів Ант та Дарій був практично однаковим. За рекомендованого строку сівби відмічали зменшення збору олії у гібрида Ант на 0,05 т/га та у гібрида Дарій на 0,14 т/га.
При цьому лише у гібрида Богун збір олії був однаковим за раннього, рекомендованого та пізнього строків сівби і становив 1,23 т/га. Зважаючи на те, що під час цвітіння гібридів пізнього строку сівби кількість опадів становила 45,7 мм, і завдяки цьому збір олії олеїнових гібридів Ант та Дарій збільшився порівняно з рекомендованим строком.
Добрива впливають на рівень олійності
Провідними науковцями встановлено, що внесення добрив впливає на вміст та співвідношення жирних кислот в олії соняшнику. Визначено, що добрива дещо збільшують вміст лінолевої кислоти, зменшивши при цьому вміст олеїнової кислоти. Вміст ненасичених кислот пальмітинової та стеаринової під впливом добрив збільшується. Тобто між вмістом олеїнової і лінолевої жирними кислотами в олії соняшнику, який був вирощений на різноудобрених фонах, існує негативна залежність. Внесення під соняшник повного мінерального добрива в оптимальних нормах забезпечує отримання більш високого урожаю насіння, в якому міститься більший відсоток олії, кращого за жирно-кислотним складом і харчовими показниками.
Ряд дослідників вказують на те, що провідними елементами, які впливають на вміст лінолевої кислоти, є азот і фосфор. Відсутність фосфору в добривах або збільшення дози азоту до рівня фосфору знижує олійність ядер, але підвищує відсоток олеїнової кислоти і погіршує кулінарні якості олії. Але існує і протилежна думка щодо впливу добрив на вміст жирних кислот в соняшниковій олії. Так, вміст жирів під впливом підвищених доз азотних добрив знижується; при цьому змінюється і склад жирів — зменшується вміст більш цінних ненасичених жирних кислот за рахунок насичених.
Система живлення і строки сівби впливають на склад олії
Жирно-кислотний склад соняшникової олії, в основному, визначається генотипом, але значний вплив на вміст жирних кислот мають такі агротехнічні прийоми, як система живлення та строк сівби. Як зазначають дослідники, вміст лінолевої та олеїнової кислот в олії соняшнику є взаємозалежним, тому необхідно визначити оптимальні параметри живлення та строків сівби. Нашими дослідженнями встановлено, що на фоні без добрив у лінолевого гібрида Оскіл найбільший вміст лінолевої кислоти відмічали за раннього строку сівби — 63,2%, причому вміст олеїнової кислоти в насінні не залежав від строку сівби і знаходився в межах 24,0-26,7%. На удобреному фоні за раннього строку сівби вміст лінолевої кислоти у олії гібриду Оскіл зменшився на 2,8% порівняно з фоном без добрив.
В олеїнового гібрида Богун також відмічали тенденцію до збільшення вмісту олеїнової кислоти зі зменшенням вмісту лінолевої кислоти. Так, на неудобреному фоні найбільший вміст олеїнової кислоти відмічали за пізнього строку сівби, який становив 71,7%, тоді як вміст лінолевої кислоти був найменшим і становив 16,5%. Таким чином, за пізнього строку сівби вміст олеїнової кислоти збільшився на 6,4%, а лінолевої — на 5,5% порівняно з рекомендованим строком. На фоні N30Р30К30 за вмістом олеїнової кислоти найкращим для гібрида Богун виявився рекомендований строк сівби, за якого вміст олеїнової кислоти був найбільшим і становив 68,5%.
Як вказують дослідники, для звичайного соняшнику біосинтез пальмітинової кислоти є нетрадиційним. Це означає, що максимальна кількість пальмітинової та пальмітолеїнової кислот поєднується з мінімальною сумою стеаринової, олеїнової, лінолевої кислот. В наших дослідах на фоні без добрив у пальмітинового гібрида Капрал за раннього та рекомендованого строків сівби вміст пальмітинової кислоти був на рівні 9,2%, а найбільше — 9,9% — її відмічали за пізнього строку сівби. Також за пізнього строку сівби найбільше пальмітолеїнової кислоти було в олії — 0,5%. Вміст олеїнової кислоти був меншим, ніж за рекомендованого строку сівби і становив 22,0%. Це свідчить про те, що високі температури повітря протягом наливу насіння певним чином зменшували урожайність гібриду Капрал, але сприяли збільшенню вмісту пальмітинової кислоти в олії.
На удобреному фоні збереглася тенденція до збільшення вмісту пальмітинової кислоти за пізнього строку сівби. Так, за раннього строку сівби вміст пальмітинової кислоти в олії був мінімальним і становив 8,7%. Сівба за пізнього строку сівби сприяла збільшенню вмісту пальмітинової кислоти на 1,8%. Слід відмітити, що за раннього строку сівби зменшення вмісту пальмітинової кислоти в олії супроводжувалося збільшенням вмісту олеїнової кислоти в олії, яка становила 25,7%, що менше на 4,8% порівняно з рекомендованим строком сівби.
За рекомендованого строку сівби відмічали збільшення вмісту пальмітинової кислоти в олії з 9,2% на фоні без добрив до 10,4% на удобреному фоні, що вказує на можливість регулювання жирно-кислотного складу олії в насінні шляхом оптимізації системи живлення та необхідності подальших досліджень впливу добрив на якість соняшникової олії.
Висновки
Отож, результати досліджень засвідчили:
- кількість опадів під час фази цвітіння значно впливала на вміст олії в насінні гібридів соняшнику: при недостатній кількості опадів найбільше значення олійності становило 40,0%; достатня забезпеченість посівів вологою збільшувала вміст олії до 56,7%;
- внесення припосівного добрива у дозі Р15 та підживлення у дозі N30Р30К30 забезпечило отримання максимального вмісту олії, який становив на фоні без добрив 47,1-50,1%, залежно від гібрида;
- у середньораннього олеїнового гібрида Богун найбільший вміст олії був на фоні без добрив за норми висіву 60 та 70 тис. шт./га схожих насінин — 48,8% та 49,1% відповідно;
- рівень олійності на фоні без добрив у ранньостиглого олеїнового гібрида Ант, середньораннього пальмітинового гібрида Капрал та середньораннього олеїнового гібрида Дарій був однаковим за усіх строків сівби і був в межах 46,4-47,9%; 47,8-49,0%; 49,8-50,9% відповідно;
- найбільший вміст лінолевої кислоти у ранньостиглого лінолевого гібрида Оскіл був на фоні із основним внесенням добрив у дозі N30Р30К30 і становив 64,7%;
- для середньораннього олеїнового гібрида Богун рекомендований строк сівби був найсприятливішим, за якого вміст олеїнової кислоти становив 68,5%;
- пізній строк сівби середньораннього пальмітинового гібрида Капрал забезпечив найбільший вміст пальмітинової кислоти в олії на рівні 10,5%.
