Ольга ВЛАСОВА, канд. с-г. наук
Українські черешні — найсмачніші
Важко відповісти однозначно на питання: чим корисна черешня. Люблять її і дорослі, і діти. У ягодах містяться каротин, нікотинова кислота, трохи вітаміну С і безліч інших цінних елементів. В основному ягоди використовуються у свіжому вигляді, а також для приготування компотів та інших видів технічної переробки.
Ще 50-60 років тому черешня вважалася споконвічно південною культурою. Однак у зв’язку з потеплінням клімату і більшою мірою зі значущою, цілеспрямованою роботою селекціонерів ареал її виростання поширився далеко на північ. Тепер її можна побачити в садах Білорусі, Прибалтики. В Україні це один із найбільш шанованих фруктів і традиційно найсмачнішою вважається черешня з Мелітополя. У саду завдяки підбору сортів черешні можна створити конвеєр споживання плодів цієї культури у свіжому вигляді протягом декількох місяців, починаючи з кінця травня такими сортами, як Мелітопольська рання, Валерій Чкалов, Дачниця, Присадибна і закінчуючи кінцем липня сортами Мелітопольська чорна, Крупноплідна, Дрогана. При цьому між цими місяцями плодоносить безліч інших сортів, наприклад Францис. Без удаваної скромності можна сказати, що українські черешні — найсмачніші у світі. Багато сортів перевершують світові аналоги. У селекції черешні районовано 43 сорти. Черешні діляться на ранні, середні та пізні строки дозрівання.
Ранні сорти черешень
Дачниця дозріває у середині червня. Плоди великі, одномірні, жовті, масою 8-9 г, серцеподібні. Вершина плода округла. Ямка дрібна, широка. Черевний шов невеликий, малопомітний. Підшкірних точок багато, білі, малопомітні. Шкірочка тонка, гола, блискуча, з плоду знімається легко. М’якуш кремова, ніжна, соковита. Сік безбарвний. Кісточка середня, округла, вільна. Зимостійкість висока, сорт стійкий до моніліозу і кокомікозу. Щеплені дерева вступають у плодоношення на 3-4 рік після посадки в саду. Середня урожайність у віці 12 років 45-50 кг з дерева. Кращі запилювачі: Франц Йосип, Талісман, Драгана жовта, Мелітопольська чорна.
Мелітопольська рання дозріває у кінці травня-початок червня. Сорт отриманий від схрещування у 1934 році сортів Франц Йосип і Рання Марка. Селекціонер М.Т. Оратовський. Плоди для ранньої черешні досить великі — 5-6 г, одномірні, плоскі, злегка горбисті. Плодоніжка середня, легко відділяється від гілки, прикріплення до кісточки нетривке. Шкірочка тонка, міцна, червона, блискуча, легко знімається. М’якуш червоний, з білими прожилками, середньої щільності, соковита, приємного солодкого смаку з легкою кислинкою. Сік червоний. Кісточка дрібна, округла. Дерево велике, сильноросле, формує високоовальну, підняту крону середньої густоти. У плодоношення вступає на 4-й рік, плодоносить на букетний гілочках і однорічних приростах, швидко нарощуючи товарну врожайність.
Рекомендований для вирощування у степовій зоні.
Присадибна. Плоди великі, одномірні, масою 6-8 г, світло-жовті з гарним світло-червоним рум’янцем, іноді покриває майже всю поверхню. М’якуш кремова, ніжна, соковита. Смак солодкий, з приємною освіжаючою кислинкою. Кісточка добре відділяється від м’якоті. Дерево велике, з розлогою кроною, середньої густини.
Сорт стійкий до моніліозу і слабо уражується бактеріальним раком кісточкових. Зимостійкість висока
Середнього терміну дозрівання
Францис дозріває у середині червня. Сорт чеської селекції. Плоди великі, масою 6-10 г, широкосерцевині, кремово-жовті з яскраво-червоним рум’янцем, що займає 75-100% поверхні плоду. М’якуш щільна, хрящувата, світло-жовта, дуже приємного смаку. Сік незабарвлений. Кісточка середньої величини. У плодоношення вступає на 4-й рік. Плоди транспортабельні. Сорт універсального використання. Зимостійкий, стійкий до хвороб.
Пізнього строку дозрівання
Дрогана — дозрівання припадає на кінець червня — початок липня. Старий сорт німецького походження. Автор — Дроган. Уже в 1847 р. цей сорт згадується у каталозі Нікітського ботанічного саду. Плоди середньої величини масою 6-8 г, округло-яйцевидної форми, світло-жовтого кольору. Шкірочка блискуча, тонка, щільна, світло-жовтого кольору, з сонячної сторони має більш інтенсивне забарвлення. М’якуш щільна, кремова, солодка, приємного смаку. Сік незабарвлений, прозорий. Кісточка вільна, відносно невелика. У плодоношення вступає на 4-й рік. Врожайність — 40-50 кг плодів з дерева. Плоди універсального використання, недостатньо транспортабельні;
Великоплідна дозріває на кінець червня. Плоди масою 10-18 г, широкоокруглої форми. Шкірочка тонка, міцна, темно-червона, легко знімається. М’якуш темно-червона, соковита, хрящувата, кисло-солодкого смаку. Сік темно-червоний. Відрізняється регулярною урожайністю, високою зимостійкістю квіткових бруньок, крупноплідністю, транспортабельністю, стійкістю до моніліозу, слабкою поразкою коккомікозом і бактеріальним раком кісточкових
Мелітопольська чорна. Дозрівання припадає на кінець червня. Селекціонер М.Т. Оратівський. Плоди великі, одномірні, середньою масою 6-8 г, округло-овальні, темно-червоні, майже чорні. Вершина плода округла. Ямка дрібна, широка. Черевний шов невеликий, малопомітний. Шкірочка тонка, щільна, темна-червона, а при повній зрілості плодів майже чорна, блискуча, від м’якоті відділяється добре. М’якуш темно-червоний, щільний, хрящуватий, соковитий. Сік темно-червоний. Кісточка дрібна, округла, вільна. Смак солодкий із приємною кислинкою. У недостатньо стиглих плодів є присмак гіркоти, властивий вихідній формі — Французькій чорній.
Сорт стійкий до моніліозу. Зимостійкість висока.
Але, на жаль, черешня страждає від тих же хвороб шкідників, що й інші кісточкові — вишні, сливи. Головні хвороби черешні — бактеріальні та грибкові інфекції, чимало вражають це дерево і шкідники черешні, головний з яких вишнева муха.
Хвороби черешні
Бактеріоз черешні. Бактеріоз називають бактеріальним раком, або бактеріальною виразкою черешні. До цієї інфекції схильні вишня, слива.
Всі частини дерева, починаючи від 3-8 років, схильні до цієї хвороби. Наприкінці весни на гілках утворюються виразки, через які витікає камедь. При просуванні хвороби листя на ураженій ділянці теж починають відмирати, гине деревина.
І все ж ягоди і листя рідко пошкоджуються бактеріозом. Плями коричневі, з жовтою облямівкою, частіше на краю листя. Далі уражені ділянки відмирають, до середини сезону обпадають.
При ураженні бактеріозом ягід на зелених плодах виступають водянисті коричневі плями, які з часом утворюють чорну стиснуту пляму. Недоспілі черешні фарбуються передчасно. На плодоніжках можна помітити маленькі вологі коричневі виразки.
Заражені бруньки «прикрашені» такими ж виразками. Деякі з них не доживуть до весни, деякі зможуть розкритися, але й вони приречені на всихання.
Варто відзначити, що особливо комфортно почуває себе бактеріоз у роки з сирою і холодною весною. Зимівля цієї хвороби черешні проходить в судинах дерева та бруньках, абсолютно здорових на вигляд. З приходом весни дощова вода переносить бактерії в усі органи черешні. Бактеріоз може і ніяк не проявити себе — якщо літо видалося сухим і теплим.
На жаль, на сьогодні засоби захисту проти цієї хвороби ще не розроблені. Деякі сорти черешні більш стійкі до цієї хвороби, деякі — менше. Опір бактеріозу надають дерева з достатнім азотним живленням і помірним поливом. Якщо черешня загинула від цього захворювання — цей сорт необхідно замінити іншим, більш стійким.
Грибкові інфекції черешні
Коккомікоз. Це грибкова хвороба черешні в перші роки зараження нищить ягоди, в наступні — і саме дерево. При коккомікозі листя покриваються дрібними коричнево-червоними плямами, з часом вони розростаються.
Не пізніше ніж у середині літа листя обпадає, дерево не може здійснити фотосинтез і починається голодування. Зав’язь засихає і обсипається. На внутрішньому боці листка може спостерігатися пліснявий рожевий наліт.
Захист. Для профілактики обробіть черешні розчином мідного купоросу, коли починають набухати бруньки. А коли з бутона тільки-тільки починають прокльовується пелюстки, обробіть черешню бордоською рідиною. Також можна використовувати фунгіциди, такі як:
Луна Сенсейшен 500 SC, КС (трифлоксістробін 250 г/л + флуопірам, 250 г/л) з нормою витрати: 0,25 -0,35 г/га . Обприскування потрібно проводити в період вегетації суспензією препарату, в цілому потрібно три обробки, строк останньої обробки до збирання врожаю — 30 днів.
Сігнум в.г. (боскалід, 267 г/кг + піраклостробін, 67 г/кг) застосовують з нормою витрати: 1,0-1,25 кг/га, обприскування у період вегетації (перша обробка — середина цвітіння, друга при досягненні 50-70% величини ягоди), 2 обробки, строк останньої обробки до збирання врожаю — 30 днів.
Також фунгіцидом Фітал, РК (алюмінію фосфіт, 570 г/л + фосфориста кислота, 80 г/л, норма витрати: 2,0 кг/га). Обприскування проводять у період вегетації, 3 обробки, строк останньої до збирання врожаю — 30 днів.
Гниль черешні. Надзвичайно поширене захворювання, і не тільки черешні. Може мати іншу назву і виглядати по-різному: коричнева, бура, плодова гнилі.
Спочатку ягоди покриваються малопомітними бурими плямами, швидко розростаються і покриваються кільцями маленьких подушечок цвілі жовто-сірого кольору. Ягоди «муміфікуються». Для вживання в їжу вони вже не придатні, до того ж, служать джерелом зараження для наступного року.
Захист. Зараження плодів можливо тільки в тому випадку, якщо шкірочка ягоди пошкоджена вітром, градом, шкідником або навіть від дотику збирача врожаю. Самі збудники гнилі є скрізь і у великій кількості. Спори розмножуються блискавично — достатньо п’яти годин водяної плівки на ягоді черешні і теплої погоди.
Загиблі ягоди видаляються. Якщо ягід дуже багато — необхідна профілактична обробка ранньою весною. Абсолютно всі ягоди, постраждалі від шкідників, заражаються гниллю.
Для боротьби з цим захворюванням застосовують Луна Сенсейшен 500 SC, КС та Світч 65,2 W6, в.г. (ципродиніл, 375 г/кг + флудіоксоніл 250 г/кг).
Клястероспоріоз називають дірчастою плямистістю, що вражає бруньки і листя черешні. Спочатку вони покриваються невеликими коричневими цятками. Далі листова тканина в уражених хворобою місцях відмирає, і утворюються дірочки. Листя відмирає, дерева не можуть здійснювати фотосинтез. На бруньках уражені місця розтріскуються, з них починає текти клейка речовина.
Заходи захисту проти цієї хвороби черешні ті ж, що і при коккомікозі.
Моніліоз, або моніліальний опік — це сіра гниль. Надзвичайно поширена і небезпечна грибкова інфекція. При цій хворобі черешні спори грибка потрапляють на квітки під час цвітіння, і грибниця проростає всередину дерева. Стрімко поширюючись, токсини грибка знищують деревну тканину, і черешня гине.
Недосвідченим поглядом може здатися, ніби дерево «обпеклося» — пагони, бруньки, квітки миттєво буріють і сохнуть. Якщо ж погода сира і холодна, то квіти й пагони покриються нальотом — цвілевим, сірого відтінку. Заражені частини дерева гинуть.
Захист. Якщо дерево таки постраждало від цієї хвороби — необхідно негайно зрізати уражені гілки, захопивши не менше 10 см здорової деревини, і спалити їх. Зріз продезінфікувати. Для профілактики треба проводити обробку дерева препаратами на основі міді.
Також застосовують Луна Сенсейшен 500 SC, КС, Хорус 75 W6, ВГ, Світч 65,2 W6, в.г. та Сігнум в.г.
Шкідники черешні
Вишнева муха. Це найнебезпечний шкідник черешні. Має тіло завдовжки 3-5 мм, забарвлення — чорне з помаранчевим, крила прозорі, з смугастим малюнком. Починають свою життєдіяльність мухи в травні, вилітаючи після зимівлі з кокона. Спочатку живляться соком поранених листків і плодів. А коли черешні доростають до розміру горошини — приступають до кладки яєць.
За місяць самиця відкладає приблизно півтори сотні яєць, по яйцю на плід. По закінченню тижня відроджуються личинки, які живляться м’якушем плодів. Бік у ягоди просідає, личинка біліє, товстішає. Через двадцять днів плід загниває і падає з дерева разом з личинкою. Вона випадає з черешні і заглиблюється у ґрунт, після чого перетворюється в лялечку і окуклюється.
Як боротися із вишневою мухою? Восени слід перекопати грунт під черешневими деревами. Через тиждень після цвітіння обприскати зав’язі інсектицидами, які знищують яйця. Потім ще два рази, з інтервалом у тиждень, повторити обприскування. Також збирають падалицю з саду.
Захист. Проти вишневої мухи застосовують інсектициди, а саме: Актеллік, Золон, Спінтор.
Чорна попелиця з’являється тільки на черешні, викликає скручування листя й укорочення верхівок пагонів. Попелиця блискучого, чорно-коричневого кольору поселяється на нижньому боці листя уражених пагонів. Найнадійнішим способом боротьби є обприскування в середині або в кінці зими яєць попелиці препаратом 30 В.
Препарат 30 В, к.е. (масло індустріальне, 760 г/л). Норма витрати: 40 г/л, обробка у весняний період (до розпускання бруньок), 1 обробка.
Вишневий слоник з’являється періодично і переходить на черешню в більшості випадків від свого основного господаря — черемхи. Пошкодження проявляється у вигляді дуже дрібних отворів на поверхні дозріваючих плодів, які прогризає самиця для того, щоб відкласти яйця. Личинки виїдають внутрішню частину кісточки, тому цього шкідника називають також кісточковим слоником. Личинка окуклюється в плоді, і жук залишає його вчасно. Тому з метою боротьби зі шкідником рекомендується передчасне знищення плодів. Слід також видаляти черемху, зростаючу поблизу насаджень черешні. Ефективно повторне обприскування інсектицидами після цвітіння, коли жуки харчуються під час пошуку партнера для спаровування.
Захист. Актеллік 500 ЕС,КЕ (піриміфос –метил, 500 г/л). Норма витрати: 0,8-1,2 л/га, обприскування в період вегетації, 1 обробка, строк останньої обробки до збирання врожаю — 20 днів.
Вишневий слизистий пильщик завдає великої шкоди, виїдаючи листя у ті роки, коли він з’являється у значній кількості (щоправда, це відбувається порівняно рідко). Покриті чорним слизом личинки довжиною близько 1 см повзають по листю. Вони виїдають тільки верхню шкірку листя, залишаючи нижній епідерміс і сітку жилок. Личинки ефективно знищуються шляхом запилення або обприскування інсектицидами. Подібну картину поразки цей шкідник викликає на листках груші.
Захист. Золон 35, к.е. (фозалон, 350 г/л). Норма витрати: 2,8 л/га, обприскування у період вегетації, 2 обробки, строк останньої обробки до збирання врожаю — 30 днів.
Блідоногий вишневий пильщик поширений в Україні повсюди. Пошкоджує вишню, черешню, грушу, терен, смородину.
Зимують личинки у ґрунті, перетворюються у лялечку навесні, і дорослі з’являються під час розпускання листків. Самки відкладають до 10 яєць в тканину листків з нижнього боку вздовж центральної жилки. Виплоджені через 8-9 днів личинки виїдають м’якуш із нижнього боку листків (скелетують), потім вигризають у них отвори. Розвиваються личинки близько трьох тижнів, перетворюються у лялечку в павутинному коконі у листках і тріщинах кори. В кінці літа вилітають дорослі пильщики. Розвиваються у двох поколіннях.
Вишневий довгоносик поширений в Україні повсюди, але найбільш шкодочинний у Степу. Пошкоджує вишню та черешню. Зимують жуки у поверхневому шарі ґрунту, але можуть зимувати і личинки. Масовий вихід жуків із місць зимівлі відбувається в період цвітіння вишні, які на початку живляться бруньками, що розпускаються, бутонами, квітками і молодими деревами. Пізніше жуки після цвітіння перемішуються на зав’язі, вигризаючи в м’якуші невеликі поглиблення з нерівними краями, а іноді й досить великі ямки. Через 10-12 днів після цвітіння самиці починають відкладати яйця у вигризений збоку плода отвір до кісточки і ямку в самій кісточці. Такі отвори (яйцева камера) вони закривають пробочкою із недогризків й екскрементів, а навколо них роблять кільцеві жалобки. Плодючість до 150 яєць.
Через 10-11 днів виплоджуються личинки, які протягом 23-30 днів живляться ядром кісточки. Закінчивши розвиток, личинки виходять з плодів, падають на землю і зариваються у ґрунт на глибину 12-14 м, де частина з них перетворюється у лялечку; відроджені жуки залишаються в місцях перетворення в лялечку до весни. Решта личинок впадають у діапаузу і перетворюються в лялечку лише восени наступного року.
Захист. Збирання і знищення падалиці; осіння оранка або перекопування ґрунту навколо штамбів для знищення зимуючих личинок і жуків; рано вранці струшування жуків з дерев на підстилку та їх знищення.
Золон 35, к.е. (фозалон, 350 г/л). Норма витрати: 2,8 л/га, обприскування у період вегетації, 2 обробки, строк останньої обробки до збирання врожаю — 30 днів.
Каліфорнійська щитівка поширена в Закарпатті, степових районах і західному Лісостепу. Пошкоджує всі плодові культури. Зимують діапазуючі личинки першого віку, вкриті чорним або чорно-синім щитком діаметром до 0,7 мм. Навесні вони посилено живляться, линяють, після чого з’являється статеві ознаки, і подальший розвиток самиць та самців проходить по-різному. Личинки самця після другої линьки перетворюється на личинок другого віку, потім линяє ще двічі, проходячи послідовно стадії про німфи і німфи, після чого перетворюються на дорослих комах. Після спарювання самки народжують личинок-бродяжок, які розселяються по гілках, плодах і дають початок наступному поколінню. Розвиток одного покоління триває 40-60 днів, залежно від кліматичних умов, за рік розвивається одне-два покоління.
Захист. Застосовують проти каліфорнійської щитівки Препарат 30 В, к.е. (масло індустріальне, 760 г/л). Норма витрати: 40 г/л, обробка у весняний період (до розпускання бруньок), 1 обробка.
