Страхової культури немає
У природи немає поганої погоди, але такий вислів для аграріїв не підходить, адже кожен хоче зібрати гарний урожай із мінімальними втратами. Спрогнозувати погодні умови можна, але не на 100%. Зменшити ж їх негативні наслідки практично неможливо. Як вберегти врожай, наприклад, від граду чи від заморозків у травні, або полити ціле поле пшениці чи кукурудзи під час засухи? Відповідь на питання однозначна — не можна.
І ризики для аграріїв зростають, бо останніми роками погодні умови змінюються динамічно. Саме тому агрострахування мало б у нас відігравати важливу роль та сприяти сталому розвитку агробізнесу. Мало б, але не відіграє. Принаймні так кажуть самі страховики. Фермери ж не поспішають вдаватися до практики страхування майбутнього врожаю, бо, по-перше, не довіряють цьому механізму мінімізації ризиків, по-друге, через обмеженість фінансових ресурсів, як правило, спрямовують їх на першочергові потреби. Могла б відігравати важливу роль державна програма субсидування агрострахування, але вона так і не була запущена в дію.
На тему аграрного страхування розмірковували експерти цього ринку під час конференції «Сучасні підходи у страхуванні для сталого ведення сільського господарства», організованої проектом Німецько-український агрополітичний діалог у рамках «ІнтерАрго-2018». Доповідачі акцентували увагу на тому, що у багатьох країнах система страхування в аграрному секторі регулюється законодавчо, а страхові компанії пропонують ефективні послуги. Там аграрії значною мірою покривають свої ризики та мінімізують фінансові втрати через страхування. Коли ми порівнюємо український ринок із міжнародним, то лідером в агрострахуванні є США — 90% господарств застраховані. Активно користуються цими послугами і в країнах Європи. Натомість у нас майже ніяк.
Наразі, як кажуть самі гравці ринку, поки що застраховано лише трохи більше 5% земель сільськогосподарського призначення. І така тенденція цілком закономірна, адже в цій галузі існує низка викликів. Наразі немає жодної програми державної підтримки страхування, фермери не знають про його переваги, а виконавчі процедури в страховому процесі недосконалі і завдають шкоди репутації страхування як належного інструменту для зменшення ризиків.
Відсутність довіри як виклик
Найбільшим викликом для страховиків залишається проблема з довірою. До слова, не тільки у нас, але і в інших країнах досить скептично ставлять до страхування. Досвід українців, який вони отримали від інших видів страхування, накладає свій відбиток і на аграрне. Про можливість застрахувати ризики фермер згадує, коли переживає великі втрати. Зі слів радника з питань агрострахування Міжнародної фінансової корпорації Світового банку Андрія Заріпова, зараз переважна більшість експертів з агрострахування знаходяться у Києві, тому потрібно розвивати мережу агентів, які можуть пояснювати страхові питання фермерам у регіонах. «Навіть коли ми намагаємося напряму вийти на аграріїв, то зазвичай це відбувається так: страховики приїжджають у район, але на зустріч приходить лише 3-5 осіб. Намагаємося поєднувати цю тему з іншими, то відвідує трохи більше людей, але чисто агрострахування поки що не цікавить», — розповів Андрій Заріпов.
Проте самі агенти зі страхування, брокери з ім’ям та досвідом не засмучуються з цього приводу, адже низький рівень покриття страховиками фермерських господарств говорить про ринковий потенціал агрострахування як такого. «Треба зробити акцент на можливостях цього ринку. Функціонує близько 150 компаній, які вирощують культури на понад 10 тис. га землі. А тих, що обробляють площі від 1 тис. до 10 тис. га, нараховується майже 5, 5 тис. Трохи більш ніж 10 % компаній контролюють 80% землі сільгосппризначення в Україні. Це свідчить про те, що досить легко з ними контактувати і пояснити, що таке агрострахування та розвивати його ефективно», — переконаний Седрік Германн, експерт аграрного ринку, керуючий партнер страхового брокера EUROP Insurance Brokers (Аграрні страхові послуги Grainsurance).
До слова, якщо подивитися на динаміку ринку агрострахування, то негативний тренд спостерігався до 2016 року, а далі він починає зростати та розвиватися. Є низка страхових компаній, які пропонують гарні умови та зацікавлюють новаціями. Із 61 компанії з ліцензією, яка має можливість надавати страхові послуги саме в агросекторі, але серед них демонструють активність лише 10. Чим займаються інші 50, на жаль, не зрозуміло. Тому потрібна активізація у їхньому середовищі, адже як вони можуть надавати послуги, коли про них ніхто не знає.
Цифри демонструють потенціал
Як розповів Андрій Заріпов, страховий цикл починається з озимих і закінчується виплатами з весняно-літніх ризиків. Так ось, за весь останній страховий період було застраховано 1200 полісів на страхову суму в 240 млн дол. і майже до 1 млн га посівних площ. Загалом це лише 6,5% усіх орних земель. Якщо подивитися на індексне страхування погодних умов, то за цей рік було підписано майже 800 договорів і застраховано близько 420 тис. га землі.
«Це небагато і свідчить про потенціал аграрного страхування. Щодо кількості виплат, то їх було лише 26. Це не тому, що страхові компанії погані і не захотіли виплачувати. Просто зважаючи на ті погодні умови, які складаються, зазвичай платежів немає», — повідомив Андрій Заріпов.
Рекомендації на перспективу
На думку експертів, зробити ринок страхування привабливим для фермерів можна шляхом проведення інформаційних компаній з агрострахування. Також потрібно розвивати мережу агентів, які можуть зустрічатися із фермерами і пояснювати, як працюють їхні продукти. Має важливе значення і самоповага та чіткі правила у середовищі страхових компаній. Адже нечесні гравці ринку можуть вводити клієнтів в оману через обмеження умов договорів, які дозволяють відмовитися від виплат. Відсутність чітких правил навіть у колі страхових компаній суттєво впливає на ринок. Потрібна і державна програма регулювання та підтримки страхування аграрних ризиків. Якщо в інших країнах такий механізм мінімізації ризиків діє та повністю виправдовує себе, то може і повинен сприяти стабільнішому розвитку бізнесу українських аграріїв.
Коментарі
Андрій ЗАРІПОВ, радник із питань агрострахування Проекту «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» Міжнародної фінансової корпорації Світового банку
— З’явилася ініціатива на базі профільного міністерства створити так званий «ризик-менеджмент офіс», тобто офіс управління ризиками. Він уже створений, є у структурі міністерства та працює у форматі окремого сектору. Там поки що лише 3 співробітники, яких ми досить активно натренували на тему агрострахування, передали всі наші знання і підтримуємо діалог. Хочемо створити єдиний центр знань, який сфокусувався б на розробці продуктів, комунікації з агровиробниками, адже важливо почути той негатив від них, знати, що і де не працює, та виправляти помилки. Офіс має чути запити з боку аграріїв та реалізовувати їх шляхом найму страхової фірми. Крім того, вже працює у тестовому режимі веб-платформа, яка дозволить робити такий аналіз, коли клієнт сам приходить до свого рішення. Не страховик каже йому: купуй ось це, а він сам, шляхом порівняння, розуміння, що конкретно йому потрібно, вибирає оптимальний страховий продукт. Підвищити рівень прозорості і довіри до страхування можна лише шляхом добрих, якісних продуктів і процедур та завдяки досвідченості учасників ринку.
Седрік ГЕРМАНН, експерт аграрного ринку, керуючий партнер страхового брокера EUROP Insurance Brokers (Аграрні страхові послуги Grainsurance)
— Часто фермери не знають, що таке продукт агрострахування, оскільки у них не має розуміння «ризик-менеджменту». Нерідко виробники переплачують, тому що купують продукт, який їм і не потрібен. Насправді треба поліс із меншим пакетом і, відповідно, дешевший. Це пов’язано з неправильним розумінням ризиків. Фермер має усвідомлювати, що коли він поважає своє підприємство, то має вбачати в страхуванні важливий елемент, інвестицію у стабільний розвиток бізнесу. Коли фермери страхуються, то вони запитують: скільки отримають у разі настання страхового випадку. Але насправді завдання страхування полягає в іншому — це як інвестиція, яка направлена на уникнення подальших втрат та отримання стабільнішого доходу. Саме такий момент поняття ризиків для фермера незрозумілий.
Тетяна КОВАЛЬЧУК, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
