Чомусь увагу до такої культури, як жито, в Україні незаслужено було зведено практично нанівець. Тим часом у Європі, приміром, жито масово вирощують й експортують за межі своїх країн. То чи є перспектива у вирощуванні цієї культури в Україні?

Сподіватися на те, що рівень заліснення території в Україні в найближчі десятиліття наблизиться до мінімально потрібних 30%, не доводиться. Два століття тому майже 50% території України була вкрита природним лісом.

Відсутність балансу поживних речовин, пришвидшена мінералізація гумусу, доповнена активними процесами водної й вітрової ерозії, веде до швидкої деградації орних земель — головного засобу аграрного виробництва в країні. Вже понад 20% площ орних земель країни офіційно є еродованими й майже 80% мають активні ерозійні процеси.

Аграріям доцільно аналізувати закордонний досвід і творчо розробляти власні шляхи отримання додаткової вартості з продукції, яку вони здатні отримати зі своєї аграрної сировини.

Результативність будь-якої дослідної справи в аграрній науці залежить насамперед від системного планування всіх складових дослідження, тобто місця проведення пошукових робіт, використаного матеріалу та методів досліджень.

Відповідно до закону 2007 року про державну систему біобезпеки у створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генномодифікованих організмів заборонено промислове виробництво та введення в обіг продукції, виробленої із застосуванням цих організмів.

За технічними вимогами ДСТУ (п. 4.1) стандарт посередньо «схиляє виробників зерна на воротах елеватора до його переробки» й очікуваної «захмарної, приблизно 70–120 грн/т між 2 і 3 класами, періодичної» ціни реалізації. В той самий час, згідно з п. 4.5 ДСТУ, застосовується «чотирикласний чорторий» із граничними нормами хоча б за одним…

Напевно, немає сьогодні серед українців більш обговорюваної теми як відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення. Хтось чекає цього моменту з нетерпінням, а дехто — з тривогою. Цікава дискусія щодо наслідків земельної реформи сталася днями на вебінарі з дещо викличною темою «Як ринок землі порве агро?»

Уже у липні 2021 року в Україні має запрацювати ринок землі сільськогосподарського призначення. Для повноцінної його роботи важливий доступ аграріїв до фінансових інструментів. Ідеться про комплексну систему можливостей, яку варто було б починати готувати до відкриття земельного ринку ще «вчора», щоб аграрії могли комфортно ввійти в нові реалії. Однак на…

Ринок Євросоюзу давно став для українських агроекспортерів пріоритетним. Незабаром цей ринок чекають масштабні нормативні зміни, викликані реакцією Єврокомісії на глобальні зміни клімату та втілені в концепції «Європейського зеленого курсу».

Високий і стабільний урожай високоякісного зерна пшениці можна отримати, тільки вирощуючи високопродуктивні, адаптовані до екологічних, несприятливих умов (посуха, морози, хвороби), з високим генетичним потенціалом якості зерна сорти озимої пшениці. Велике значення має також придатність сортів для ефективного застосування сучасних технологій.

Понад чотири роки агровиробники України не мають повноцінного доступу до новітніх оригінальних засобів захисту рослин, адже у грудні 2015 року Закон України «Про пестициди і агрохімікати» зазнав певних змін, які фактично заблокували доступ інноваційних препаратів на ринок України. Як наслідок маємо погіршення бізнес-клімату й інвестиційної привабливості ринку ЗЗР в Україні.