Ми уважно прочитали його публікації і попросили прояснити деякі нюанси земельної реформи. Основне, що нас цікавило: чи справді зняття мораторію дасть поштовх розвиткові аграрної сфери, як це прогнозує пан Нізалов і деякі інші експерти? За рахунок чого це відбудеться?
- Ви стверджуєте, що відкриття ринку землі може збільшити продуктивність агробізнесу на 75–80%. Чи це справді можливо, бо у деяких українських агрохолдингах продуктивність уже сьогодні перевершує європейську. І це досягається насамперед завдяки саме порівняно дешевій оренді, якій не дає підніматися мораторій. За логікою: збільшиться вартість землі — продуктивність агробізнесу зменшиться. Чи як?..
— Дійсно, деякі українські агрохолдинги мають продуктивність за окремими сільськогосподарськими культурами вищу за європейську. Наразі вони обробляють трохи більш ніж 6 млн га від 42 млн га сільгоспземель в Україні (приблизно 15%). Високі показники досягаються за рахунок інвестицій у більш якісний садивний матеріал, техніку, добрива, засоби захисту рослин та завдяки залученню висококваліфікованих агрономів. Але варто звернути увагу на те, що йдеться про окремі холдинги та окремі (переважно однорічні) культури з відносно невисокою доданою вартістю або маржинальністю. Відкриття ринку землі матиме позитивний вплив на подальше зростання продуктивності усього сільськогосподарського сектора. Механізмів зростання кілька. Для великих виробників зняття мораторію означає зменшення політичної невизначеності у сільськогосподарському секторі, здешевлення кредитних ресурсів та залучення додаткових інвестицій (також і для купівлі землі). Крім того, більшість холдингів уже майже досягли межі продуктивності у виробництві традиційних однорічних культур. Подальше зростання для них можливе за рахунок диверсифікації: у вирощування високомаржинальних культур, переробку, системи зрошування тощо. Така стратегія є занадто ризиковою в умовах мораторію. Зняття ж його дозволить підняти продуктивність для усієї решти виробників у секторі. Переважна більшість малих фермерів працюють на власній (а не на орендованій) землі. Для них зняття мораторію уможливить використання землі як предмету застави для залучення додаткових кредитів, інвестицій у якісні посадкові матеріали, добрива та техніку.
Таким чином, підвищення продуктивності малих та середніх виробників та збільшення виробництва високомаржинальних культур і є джерелом зростання у секторі. Якщо Україна зможе досягти за переважною більшістю культур середньої по галузі продуктивності (а не для окремих господарств) до рівня, співставного з Європою, то навіть це дасть зростання.
Що стосується орендної плати, то вона лише перерозподіляє ренту (прибуток) від використання землі між власником та виробником. Для тих, хто обробляє власну землю, вся рента залишається у власника. Ті, хто орендує, після відкриття ринку отримають стимул для придбання землі у власність. Виробникам буде більш вигідно отримувати її у власність, ніж орендувати. Вкладати кошти в актив, який очікувано буде збільшувати свою вартість протягом наступних років, є привабливим для сільськогосподарських виробників, бо підвищуватиме їх фінансову стабільність та вартість їхніх корпоративних прав.
У підсумку зняття мораторію є фактором збільшення стабільності та визначності у сільськогосподарському секторі, а отже, і захищеності прав на землю. Також це стимулюватиме подальше зростання продуктивності агровиробництва та добробуту власників землі.
До речі, цього року Україна вперше долучилася до міжнародної оцінки захищеності прав на землю у рамках проекту Prindex. Через декілька місяців ми вже зможемо порівняти захищеність прав українців із власниками землі у інших пострадянських країнах.
- Також Ви писали, що через мораторій на землі українці не можуть вирощувати багатолітні культури, змушені концентруватися на «швидких». Про які перспективні багатолітні культури може йти мова? Якщо ми врахуємо, що сучасні технологічні яблуневі чи горіхові сади нині вже дають прибуток не через 10 років, як раніше, а вже на другий-третій рік.
— Насправді йдеться про великий спектр напрямів агровиробництва з довшим, ніж один-два роки циклом виробництва чи окупності. Це й інвестиції у зрошування, особливо на Півдні та Сході — у зоні ризикового землеробства. До речі, ця зона збільшується під впливом змін клімату. Крім того, інвестиції потребують тепличні господарства, технології зберігання і переробки. Щодо багаторічних культур, це не тільки фрукти, але й ягоди, виробництво винограду та вина, тваринництво, виробництво кормів. Всі ці напрями в Україні недостатньо розвинуті у порівнянні з іншими країнами. Тому і додана вартість на гектар українських чорноземів є чи не найменшою у Європі. Причина одна — мораторій на вільний обіг сільськогосподарських земель.
- Набуло розголосу Ваше твердження (із посиланням на розрахунки Світового банку), що з відкриттям ринку землі економіка всієї України зростатиме щорічно на плюс 1,5%. Які основні чинники дадуть такий приріст? Землі ж як такої не побільшає… Зросте число фермерів?
— Основне джерело зростання — залучення інвестицій та підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва, розвиток суміжних галузей та малого бізнесу на селі. Про джерела підвищення продуктивності і доданої вартості на гектар ми вже говорили. Тепер про інвестиції. Потенційна вартість приватної сільськогосподарської землі (в Україні це 32 млн га) як активу сягатиме щонайменше $30–65 млрд. Він стане джерелом кредитних надходжень та прямих інвестицій. До того ж це стосується інвестицій не тільки у сільськогосподарське виробництво. Кожна гривня інвестицій дає 20–25% прибутку на рік. Для високомаржинальних та нішевих культур цей прибуток є навіть вищим. Крім того, вартість землі як активу та вартість корпоративних прав сільгоспвиробників теж будуть зростати швидше, ніж в інших галузях. Таким чином, оцінки Світового Банку щодо додаткових 1,5% зростання ВВП на рік є достатньо консервативними, і зростання може відбуватися вищими темпами. Але реальна ситуація залежитиме від тих обмежень, які буде закладено в Закон «Про обіг сільськогосподарських земель».
