Олександр Маслак, канд. екон. наук, керівник Центру стратегічних досліджень АПК Сумського національного аграрного університету

Українські аграрії зменшують посіви ячменю, віддаючи перевагу кукурудзі. Упродовж минулого маркетингового року кукурудза була одним із лідерів зернової групи за віддачею вкладених у виробництво коштів. Проте новий сезон вносить свої корективи. Зростання пропозиції внутрішнього ринку та державне регулювання стримують можливість отримання сільгоспвиробниками очікуваних доходів.

Алла БАРАБАШ, «АС»

Відповідно до оптимістичних планів Мінагропроду, Україна цьогоріч збере 51 млн т зернових і зернобобових культур, з яких близько 18 млн т становить кукурудза.

Олександр МАСЛАК, канд. екон. наук, керівник Центру стратегічних досліджень АПК Сумського національного аграрного університету

Аграрії вже звикли, що новий зерновий сезон приносить чергові випробування, тож готуються до всіляких несподіванок. Чого ж чекати від 2011-12 маркетингового року?

Галина КВІТКА, оглядач газети Верховної Ради України «Голос України» спеціально для «АС»

Ціна питання

З 1 липня нинішнього й до 1 січня наступного року в Україні запроваджується вивізне мито на пшеницю, ячмінь та кукурудзу. Такі обмеження на шляху експорту збіжжя з'явилися замість нещодавно скасованих квот. Останніми, наближені до аграрного міністерства чиновники, які, власне, квоти розподіляли, практично перекрили кисень величезним торговим структурам, котрі зазвичай торгували зерном за межами держави. Вибивши у такий спосіб ключових гравців, скаржаться трейдери, державні чиновники, натомість дали змогу нажитися «своїм» структурам, що плідно відправляли хлібні культури за межі країни. А така потужна компанія, як «Нібулон», по зерну фактично «залишилася на бобах». Але й нові правила гри, вважають трейдери, обмежують їх у можливостях вигідно торгувати. Адже, щоб реалізувати, приміром, за кордон пшеницю, треба буде сплатити 9% її вартості, але не менш як 17 євро/т, ячменю - 14% (але не менш як 23 євро/т), кукурудзи - 12% вартості (не менш як 20 євро/т). Експортери вказують, що таке здирництво насамперед обернеться втратами для сільгоспвиробників. 

Силосна кукурудза, як і багаторічні трави, посідає провідне місце у кормовиробництві. У структурі польової кормової площі її посіви становлять 24 %, у Лісостепу і Степу — більше, а на Поліссі — менше.