Випалювання бур’янів — більш ефективний і безпечний для довкілля спосіб, ніж традиційні агрохімічні способи контролю бур’янів. Полум’я у багатьох випадках — це безпечніше, ніж доволі агресивні хімічні речовини, які можуть забруднювати ґрунтові води і залишати сліди на овочах і фруктах.
Взагалі-то вогневі культиватори для знищення бур’янів відомі давно. Вони застосовувалися у США ще у 1930-х до роках на посівах кукурудзи, бавовни й сорго. Однак широке розповсюдження гербіцидів призвело до того, що довгий час технології випалювання зайвої рослинності сприймалися як пережиток минулого. Однак нерідко нове — це призабуте старе. Повертаються вітряки, входить у моду опалення екологічними дровами і ще багато чого, знайомого нашим прадідам… Знову вогняні культиватори почали застосовуватися із 1990-х років, відколи почала зростати мода на здорову їжу та підвищилася популярність органічного сільського господарства.
Для успішної прополки бур’яни повинні бути досить дрібними, щоб термічний вплив міг їх знищити. Пропускаючи полум’я через них протягом мікросекунд, агрегат не спалює рослини, однак нагріває їх настільки, щоб убити — на величину до + 70 °C. При цьому «вогнемет», по суті, ніяк не впливає на фізичні, хімічні та мікробіологічні характеристики поверхневого шару ґрунту.
Вогонь дозволяє контролювати не лише небажану рослинність, а й жуків-шкідників. Так, у вирощуванні картоплі в США такі культиватори успішно використовують не лише проти бур’янів, а й також для знищення колорадського жука.
Ранні моделі культиваторів-вогнеметів застосовували як пальне ламповий гас. У кінці 1970-х років теж у СРСР почали випускати полум’яний культиватор «КО-2,4». Він працював на пропан-бутані. Сучасні агрегати цього типу працюють на скрапленому природному газі.
Вогневий культиватор може використовуватися до або після посіву культури, але до появи сходів або ж перед збиранням урожаю, і навіть після цього. Різні терміни і способи застосування обумовлені різними завданнями, які ставить агроном: контроль хвороб і шкідників, створення умов для механічного обробітку ґрунту абощо.
Які культури можна обробляти вогнем? Австралійські фермери рекомендують проведення термічної обробки проти бур’янів перед появою сходів гарбуза, огірків, квасолі, дині, картоплі й кукурудзи. Для більш ніжних культур (редис, морква, цибуля, помідори, салат, броколі, капуста) пропонують робити два полум’яних проходи — до посіву і до сходів. У Німеччині обробці вогневим культиватором піддавалися тендітні й примхливі лікарські та ефіроолійні рослини, і результат був позитивним.
Устаткування для випалювання бур’янів виробляється у США, Німеччині, Голландії, Швеції, Данії, Великобританії. У країнах Східної Європи поки що ні. Хоча в Україні вже є «кулібіни», які застосовують цей метод, самостійно виготовивши культиватор-випалювач.
І також у нашій країні вже можна придбати невеличкий мобільний «полум’яний рюкзак» під брендом «Червоний Дракон» для ручної обробки бур’янів вогнем. Попри назву агрегат розроблений не у Китаї, а в США — хоча, звісно, китайці швидко мавпують винаходи і, мабуть, також незабаром заходяться виготовляти щось подібне.
Отже, вогневі культиватори — гідна альтернатива застосуванню гербіцидів і механічному контролю бур’янів. Але яка ж ціна питання? Термічна прополка обходиться дешевше, ніж ручна. Однак «вогнемети», тобто обладнання для такої технології, коштують недешево. До того ж для випалювання бур’янів витрата скрапленого газу становить від 20 до 80 л/га, а продуктивність їх не перевищує 2–3 га/год.
Григорій МЕРЕФ’ЯНСЬКИЙ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
