Спосіб безполицевого ґрунтозахисного обробітку ґрунту з недорізуванням скиби по ширині захвату і утворенням нерозпушених гребнів над дном борозни називають чизельним.
Розрізняють два способи такого обробітку: суцільний безполицевий і вузькосмуговий, або консервуючий. Характерною особливістю останнього є те, що ґрунт поспіль розпушується лише на глибину до 8 см, а глибше — мікросмугово від 20 до 45 см із недорізом скиби по ширині захвату. Розміри нерозпушених гребнів над дном борозни при цьому бувають різними і зростають зі збільшенням ширини міжсліддя робочих органів чизеля. Чизельний обробіток особливо ефективний на полях, що зазнають сумісної дії водної і вітрової ерозії, особливо у разі застосування консервуючої технології.
Чизелі, які використовуються у сільськогосподарському виробництві, умовно можна розділити на чизельні культиватори (обробіток ґрунту до 25 см), плуги (25-35 см), глибокорозпушувачі (25-40 см і глибше), комбіновані чизельні агрегати з широким діапазоном глибини обробітку.
Для чизельного обробітку використовують як чизель- культиватори, обладнані прямими дисками і напівгвинтовими наральниками чизелями на С-подібних пружинних стояках, розставлених у три ряди, так і відомі чизельні плуги загального призначення ПЧ-4,5, ПЧ-2,5, ПЧК-2,5, ПЧК-4,5, ГУН-4. Останні здатні виконувати як вузько смугове, так і суцільне чизелювання. Вони укомплектовані двома типами змінних робочих органів лапами шириною 70 мм для розпушення на глибину до 45 см і стрілчатими завширшки 270 мм для обробітку до 30 см. Чизельні глибокорозпушувачі використовують для руйнування плужної підошви раз у 3-5 років у сівозміні, а комбіновані чизельні агрегати типу для основного, передпосівного обробітку ґрунту за один прохід.
Чизелювання сприяє збільшенню запасів снігу на 6-15 мм у перерахунку на воду. У разі промерзання ґрунту по оранці на глибину до 40 см (у борознах) по чизелюванню у 60% цього не трапляється. За таких умов стік води формувався на схилах крутістю 2° і відстані до водорозподілу понад 200 м. По оранці і мілкому обробітку стік відмічали за крутизни 1° і відстані до водорозподілу 100-150 м.
Мікросмугове розпушення чизелем зумовлювало вбирання опадів ґрунтом у першу зиму 10-15%, або на 15-39 мм більше, ніж по оранці і мілкому розпушенню, що сприяло збільшенню запасів вологи не тільки у верхніх, а й в нижніх шарах, звідки вона менше втрачається під час літніх посух.
У дослідах по чизельному обробітку зі штучним підтоком талої води навіть у критичних умовах (схил 3-5º, витрати води 13 л/с на 1 га протягом 1 год) стоку її і змиву ґрунту не зафіксовано, тоді як по звичайній оранці ці показники становили 9,5 л/с на 1 га і 95 г/с.
Крім цього, на відміну від інших способів безполицевого обробітку, за консервуючого менше втрачаються і краще використовуються мінеральні добрива, внесені розкидачами відцентрового типу. До недоліків його слід віднести недостатню ефективність у боротьбі з багаторічними бур’янами, особливо у вологі роки.
Під терміном «консервуючий» у США об’єднують 15 прийомів обробітку грунту, наприклад: нульовий, смуговий, мульчувальний, чизельний, гребеневий, полицевий та ін. Американські колеги стверджують, що у разі використання такого типу обробітку зменшуються втрати від ерозії до 2,5 т/га, в той час як за оранки вони становлять 12,5 т/га.
На їх думку, витрати праці за чизельного обробітку зменшувалися на 14%, під час прямого посіву — на 40%. Відповідно скорочується і витрата пального: за чизельного обробітку на 23%, прямого посіву — на 57%.
Отже, безполицевий обробіток грунту поліпшує, порівняно з полицевим, водний режим грунту верхніх шарів, що створює сприятливі умови для отримання дружніх сходів польових культур, особливо озимих. Підвищення вмісту елементів живлення у верхній частині оброблюваного шару сприяє доброму розвитку рослин зі вторинною кореневою системою, яка розміщується у верхньому шарі (озимі і ярі колосові). Просапні культури з глибокою кореневою системою (цукрові буряки, кукурудза, соняшник, картопля) негативно реагують на диференційований розподіл у ґрунті поживних елементів і часто знижують урожай.
Олександр ЦИЛЮРИК, доктор с.-г. наук
Дніпровський державний аграрний університет
