Більше того, міжнародний попит на органічну продукцію стабільно зростає, тому її вирощування — це перспективна інвестиційна можливість також і для України — запевняли німецькі фахівці під час інформаційного заходу «Сучасні виклики аграрної та лісової політики в Україні — внесок проектів двосторонньої коопераційної програми BMEL», що відбувся у конференц-залі Національної Академії наук України.
Елізабет Рюег, керівник проекту «Німецько-українське співробітництво у галузі органічного землеробства», зазначила: «Бюджет нашого проекту становить 1, 35 млн євро і розрахований на 3 роки. Зараз триває його 2 фаза. Це наш внесок у розвиток сільського господарства України й освіти. Наш проект має 4 мети: підтримка освіти, підвищення кваліфікації викладачів коледжів та університетів.
Також ми працюємо з відповідними управліннями в областях.
Навіщо нам потрібне екологічне законодавство? Бо наш покупець має бути впевненим, що купує продукцію, виготовлену за органічною методикою.
Які маркування, який контроль має бути, хто має право імпортувати до ЄС органічну продукцію — саме цим питанням ми приділяємо найбільше уваги».
Пані Рюег нагадала: у січні 2021 року набере чинності нова директива ЄС щодо органічної продукції. Йдеться про зміни в органічному виробництві країн Європейського Союзу, де встановлено відповідні правила для підприємств, які хочуть імпортувати органічну продукцію до ЄС. Там будуть прописані чіткі вимоги до продукції.
«Ми, наприклад, знаємо, що виробник не використовує пестициди взагалі, але є ризики, що в продуктах вони таки є. Це може бути перенесене вітром, забруднено під час транспортних перевезень, складування. І чим довші ці ланцюжки постачання до покупця, тим більше ризиків» — уточнила Елізабет Рюег. І додала: «В новому законі, якщо продукція має найменшу частку, найменші сліди пестицидів чи інших хімічних засобів, його неможливо буде продати як органічний продукт. Зараз виробник має забезпечити дотримання закону про органічну продукцію. В Україні величезні дистанції та площі, натомість у Німеччині виробники знаходяться поряд один з одним, і відповідне зараження від сусіднього поля є дуже вірогідним. Зараз Україна знаходиться між своїм власним законом і директивою ЄС. У серпні 2018 року було ухвалено закон про органічне виробництво, нині розробляються підзаконні акти. Цей процес уже закінчується, і 2019 року вони вже мають бути готовими. Звісно, постане питання: як можна отримати реєстр органічної продукції. Аби роз’яснити всі нюанси законів, потрібно проводити тренінги. У нас у зв’язку з цим чимало роботи. З початку 2016 року ми проводимо семінари для управлінців аграрного сектору на рівні областей. Протягом 2016–2018 років ми провели 4 великі тренінги по 10 та 14 днів на тему «Законодавство: органічне виробництво». Також відвідали виставку «Органічне виробництво» у Нюрберзі. Німецькі фахівці вивчали закон, надавали відповідні коментарі, крім того, переклали закон ще й англійською мовою. Зараз також переклали нову директиву ЄС про органічне виробництво українською мовою. Це та підтримка, яку ми надаємо українським виробникам органічної продукції», — підкреслила Елізабет Рюег, виступаючи перед німецькими та українськими фахівцями.
Наступне: нам потрібно буде підвищити кваліфікацію персоналу, а також отримати всебічну підтримку цього процесу. І ще таке важливе питання: в Україні немає органічного насіння, а з 2021 року європейські приписи мають бути обов’язковими до виконання. Як це буде реалізовуватися в Україні, і, наскільки це буде складно? Над вирішенням цих проблем зараз працюємо.
Обмін досвідом та основні аспекти плідної співпраці між Україною та Німеччиною з питань органічного землеробства.
Неля ГРАБОВСЬКА, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
