Сьогодні ситуація виглядає так, наче у розвитку вітчизняної кооперації зацікавлені винятково іноземці — міжнародні представництва компаній, міжнародні благодійні та грантові організації, які не тільки заповнюють інформаційну порожнечу, а й нерідко надають ґрунтовну фінансову допомогу. Долучився до розвитку кооперації в Україні і проект німецького уряду «Німецько-український агрополітичний діалог», який нещодавно провів міжнародну конференцію на тему «Кооперація — шлях до підвищення ефективності: німецький досвід для України».
Фермери мають стати рушійною силою розвитку кооперації в Україні
«Однією з основних перешкод для підвищення ефективності виробництва у дрібних товаровиробників є малі площі. Маючи 3-4 гектари, дрібні фермери змушені продавати свою продукцію за зниженими цінами», — зазначив керівник Німецько-українського агрополітичного діалогу, доктор Фолькер Зассе на відкритті конференції.
На сьогодні дрібним виробникам молока, овочів та навіть зерна тільки у кількох регіонах нашої країни, зокрема, у Львівській, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській та інших, доволі поталанило: в межах цих областей вже працюють сімейні ферми та обслуговуючі кооперативи. Такі об’єднання дозволяють дрібному агровиробнику ставати повноцінним гравцем ринку, не бути за його межею, більше того — гарантовано отримувати стабільний прибуток.
Німецький досвід
Скільки ми чули про об’єднання у кооперативи закордоном: як, наприклад, з часом з маленького фермерського кооперативу виростає потужна насіннєва компанія, власниками якої залишаються оці сімейні фермери.
Про структуру німецьких кооперативів, досвід роботи та законодавче регулювання розповідав німецький експерт з кооперації, представник Національної кооперативної асоціації «Райффайзен», Костянтин Хак.
Структура німецького сільського господарства в основному складається з фермерських господарств, яких нараховують близько 300 тисяч, де працюють більше1 млн осіб. За статистикою, середній розмір господарства становить приблизно 58 га, хоча 288 тис. фермерських господарств мають площу меншу 5 га. Зі слів пана Хака, обсяг сільськогосподарського виробництва у Німеччині за 2013 рік становить приблизно 56 млрд євро.
Також читайте: Німецькі реалії сімейного господарювання
Водночас, чистий дохід одного фермерського господарства минулого року становив 63 тис. євро. Усіх цікавлять дотації — чи отримують їх німецькі фермери? Так, кожен німецький фермер отримує дотації у розрахунку 340 євро на 1 га.
Задля ефективної роботи на ринку фермери об’єднуються в кооперативи, які мають три основні завдання: закупка основних матеріально-технічних засобів, зокрема за оптовими цінами; обробка та переробка аграрної продукції; закупка і продаж агропродукції (оптова реалізація). Зі слів пана Хака, в кооперативи об’єднуються люди, які мають спільні економічні інтереси, хочуть покращити своє економічне становище, при цьому несучи особисту відповідальність за свою справу. До речі, в Німеччині законодавчо є обмежений вплив держави на розвиток кооперативів.
На український манер
Якщо в Німеччині фермери об’єднуються, бо мають спільні економічні інтереси, то в Україні вони і досі з недовірою ставляться до будь-яких об’єднань. Єдиний вихід — привабливе заохочення від міжнародних організацій. Приємно, що деколи долучаються і українські компанії, як-от компанія «Данон».
Під час конференції виконавчий директор об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів «Господар» Олександр Штефан поділився своїм досвідом роботи. Об’єднання «Господар», як і його члени-кооперативи, працює на Дніпропетровщині, хоча зараз сюди планують долучитись і кооперативи з Полтавщини.
Також читайте: Що потрібно для власної ферми
Створені кооперативи були за програмою від канадського уряду, що спрямовувалась на підтримку дрібних молочних виробників. На п’ятому році роботи було створено об’єднання, оскільки навіть кооперативу самому в українських умовах складно працювати на ринку, а тим більше на щось впливати. Отож, заручившись підтримкою іноземних проектів, чотири молочних кооперативи об’єдналися.
Іноземні партнери відразу ж допомогли фінансово, відтак першою справою об’єднання стала купівля техніки. «Ми сподівались, що завдяки покращенню технічного оснащення люди почнуть більш ефективно працювати, заготовляти корми і таким чином зможуть досягти вищої рентабельності виробництва», — розповів пан Штефан.
Також у межах залучених закордонних грантів, об’єднання збудувало демо-ферму на 60 голів, установило доїльну установку прямо на пасовищі. Хоча не всі кооперативи правильно скористались з отриманої допомоги, деякі навіть спромоглися втратити усі надбання і зникнути з ринку: з 6 молочних кооперативів, що входили в об’єднання, сьогодні працюють тільки чотири.
Хоча є і позитивні моменти — зростання виробництва молока. За прогнозами, серед кооперативів повинні зібрати близько 4 тис. т молока. Сьогодні об’єднання працює у двох напрямках, заручившись підтримкою канадського проекту ще на 7 років. Перший — це підтримка наявних членів, таким чином планують підсилити виробників молока, наприклад, шляхом кредитування. Другий напрямок — розвиток кооперативів як бізнесу: фінансове навчання, консультації.
Попри такі позитивні зрушення, німецькі експерти вважають розвиток кооперативів з іноземною підтримкою не надто доброю тенденцією на ринку. Бо що ж буде, якщо фінансування припинеться? Відтак, користуючись шансами, варто все-таки вчитись нам самостійно виживати на ринку та розвиватись.
