Циркулярна економіка й екологічна відповідальність

Циркулярна економіка й екологічна відповідальність

/ Подія / Четвер, 07 листопада 2019 12:24

Нещодавно за участі відомої співачки й екологічної активістки Руслани Лижичко відбулася презентація громадської еколого-енергетичної платформи «Global 100RE Ukraine», яка ставить за мету стовідсотковий перехід України на відновлювальні джерела енергопостачання.

Голова правління цієї громадської організації Олександр Домбровський у своєму виступі на презентації «Global 100RE Ukraine» висловив актуальні думки щодо того, як буде розвиватися аграрний сектор і економіка України з огляду на останні тренди в світовій економіці й екологічному мисленні.

Ми знаходимося на порозі відкриття ринку землі. Однак маємо катастрофічну ситуацію з нашими чорноземами. Гумусу стає дедалі менше, натомість деградація земель зростає. Зростає й урожайність, так! Але не за рахунок якості землі, а завдяки інтенсивним технологіям землеробства. Ми мусимо повертати землі те, що у неї забираємо, й відновлювати потенціал українських чорноземів.

До чого тут біогаз? Бо після його виробництва ми отримуємо дігестат — унікальне органічне добриво, яке вирішує багато проблем у рослинництві, найголовніші з яких — заміщення мінеральних добрив і можливість запустити циркулярну економіку.

Циркулярна економіка — важливий тренд розвитку сільського господарства. Вона активно впроваджується у країнах ЄС. У чому її суть? Усе те, що ми забираємо з природи, ми в неї ж і повертаємо. Деякі аграрні компанії вже живуть за принципом циркуляційної економіки.

На кожному етапі виробництва продукції вони одержують додану вартість. Отримують великий дохід і взагалі мають високоефективний бізнес. Візьмемо вертикально інтегровані компанії, наприклад — «Миронівський хлібопродукт» (МХП). МХП управляє великими масивами землі, вирощує багато зерна. Це інноваційна компанія, де сконцентровані інтелектуальні рішення. Але вони не експортують кукурудзу чи пшеницю, а вкладають сировину у тваринництво й птахівництво. І вже готову продукцію — м’ясо, яйця — експортують.

Ми заплатили Російській Федерації за роки незалежності понад $100 млрд за природний газ. Зокрема, протягом 2018 року ми забрали $13 млрд з нашого держ­бюджету як оплату за імпортні енергетичні ресурси. Уявімо, що ми маємо 100% енергонезалежності. Ми б мали для нашої економіки щорічно $13 млрд — і не потребували б ніяких кредитів МВФ.

 

20 411 44

Кам’янець-Подільський — одне з передових міст України, яке вже стало на шлях розвитку «зеленої» енергетики

 

Але ж формула енергетичної незалежності є! Вона реальна й доволі проста. Це — біоенергетика плюс енергоефективність плюс збільшення видобутку українського природного газу. Потенціал заміщення природного газу українським біо­енергетичним ресурсом складає близько 30 млрд м. куб. Біо­енергетика — стратегічна галузь України з колосальним потенціалом. Крім того, ми маємо одну з найбільш енергоємних економік у Європі. Це треба припиняти, ставати більш ощадними.

Додам ще одну вельми важливу річ щодо біогазу: він важливий у боротьбі з глобальним потеплінням. Виробляючи його, ми забираємо, утилізуємо, парникові гази. Влітку цього року ми мали майже катастрофічні погодні режими, пожежі й повені в багатьох куточках планети. Я маю на увазі, глобальне потепління й таку його причину, як викиди вуглекислого газу й метану в атмосферу.

Є один глобальний тренд, на якому я хочу наголосити. Чим чистіша економіка країни — тим більша тривалість життя громадян. Сьогодні більше ніж 60% викидів СО2 у світі — це проблеми старої брудної енергетики: нафтової, вугільної, мазутної тощо. І вона не хоче поступатися своїм місцем на планеті. Брудна енергетика — це проблеми для здоров’я людей. В Україні 35% енергії генеруються вугільними ТЕЦ. Вони морально застарілі, дають забруднюючий ефект.

Ми хочемо об’єднати економіку, екологію й енергетику. Знайти той золотий перетин, який дав би нам можливість пришвидшити рух країни вперед, але в екологічно чистий спосіб. Тому хочемо мати платформу чистого розвитку для усіх технологій. І при цьому хотіли б сприяти залученню в нашу економіку інвестицій.

Хто на глобальному рівні є нашими партнерами? Їх багато, починаючи з Папи Римського Франциска. У Європі є чудові приклади того, як слід ставитися до відновлюваної енергетики. Скажімо, Данія, а також Швеція, Австрія, Німеччина. Навіть великі корпорації беруть на себе зобов’язання зменшити викиди парникових газів і стати екологічно чистими.

Для нас важливо, щоб Україна була в технологічному тренді, щоб ми ставали учасниками цього процесу. Викопних ресурсів на планеті залишилося десь років на 60–70. А от енергії Сонця, яку Земля отримує лише за добу, вистачило б усій промисловості нашої цивілізації на цілий рік. Енергетика еволюціонує. На зміну великій генерації (атомній, вугільній) приходить децентралізована. Вже чотири міста України оголосили свою мету: перейти на 100% до відновлювальної енергетики. Це — Житомир, Кам’янець-Подільський, Львів і Чортків. Вони стали на «зелений» шлях розвитку своїх громад. Сподіваюсь, що скоро таких міст побільшає.

Біоенергетичні, а також сонячні, вітрові, екологічні й енергоефективні організації — ми всі об’єдналися на платформі «Global 100RE Ukraine», щоб отримати синергетичний ефект. Для чого? Задля пошуку тих рішень і технологій, які зроблять цей світ набагато чистішим і кращим, ніж він сьогодні є. Біоенергетика — це запорука нашої енергетичної безпеки й незалежності. Ми очікуємо від нашої молодої Верховної Ради багато стратегічних ідей, проривних рішень, законодавчих актів щодо енергетичної й екологічної політики.

У мене четверо онуків. І я хочу вже сьогодні розуміти: як вони житимуть через 50 років? Що відбуватиметься у їхньому світі? Ми ставимо за мету щонайпізніше до 2070 року, а то й раніше, мати в Україні 100% чистої енергії. Згідно соціологічних досліджень, 90% українців сприймають зелену енергетику дуже позитивно. Результати нещодавнього соціологічного опитування показують, що для щастя українцям потрібно, щоб були щасливими їхні діти. Місія платформи «Global 100RE Ukraine» — об’єднати економіку, екологію та енергетику на благо людей.

 

Записав Ігор ПЕТРЕНКО

 17 лютого 2026
Виробництво яблук в Україні у сезоні 2025/26 на рівні 1,17 млн тонн не відповідає її позиціонуванню як країни-виробника на світовому ринку торгівлі.
Виробництво яблук в Україні у сезоні 2025/26 на рівні 1,17 млн тонн не відповідає її позиціонуванню як країни-виробника на світовому ринку торгівлі.
17 лютого 2026
 17 лютого 2026
Ситуація з африканською чумою свиней в Україні станом на сьогодні є контрольованою. Так, торік кількість зафіксованих випадків АЧС була меншою, ніж 2024 року – 52 випадки проти 85 відповідно.
Ситуація з африканською чумою свиней в Україні станом на сьогодні є контрольованою. Так, торік кількість зафіксованих випадків АЧС була меншою, ніж 2024 року – 52 випадки проти 85 відповідно.
17 лютого 2026
 17 лютого 2026
Нова хвиля морозів та снігопадів в Україні знову уповільнила поставки зерна в порти, тоді як переробні заводи лише відновили роботу в очікуванні сезонного збільшення пропозиції соняшника, намагаючись встигнути продати олію за високими цінами.
Нова хвиля морозів та снігопадів в Україні знову уповільнила поставки зерна в порти, тоді як переробні заводи лише відновили роботу в очікуванні сезонного збільшення пропозиції соняшника, намагаючись встигнути продати олію за високими цінами.
17 лютого 2026
 17 лютого 2026
У січні 2026 року Україна відправила на експорт 643 тонн вершкового масла, що на 14,2% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні 2026 року Україна відправила на експорт 643 тонн вершкового масла, що на 14,2% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
17 лютого 2026
 17 лютого 2026
Світові ціни на цукор минулого тижня знизилися до найнижчого рівня більш ніж за п’ять років через подальше скорочення попиту.
Світові ціни на цукор минулого тижня знизилися до найнижчого рівня більш ніж за п’ять років через подальше скорочення попиту.
17 лютого 2026
 17 лютого 2026
2025 року частка агропродовольчої продукції склала 56% в загальному експорті України, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі. І хоча цей результат менше показника 2024 року у 60%, він є третім за величиною за часи незалежності нашої держави.
2025 року частка агропродовольчої продукції склала 56% в загальному експорті України, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі. І хоча цей результат менше показника 2024 року у 60%, він є третім за величиною за часи незалежності нашої держави.
17 лютого 2026

Please publish modules in offcanvas position.