Циркулярна економіка й екологічна відповідальність

Циркулярна економіка й екологічна відповідальність

/ Подія / Четвер, 07 листопада 2019 12:24

Нещодавно за участі відомої співачки й екологічної активістки Руслани Лижичко відбулася презентація громадської еколого-енергетичної платформи «Global 100RE Ukraine», яка ставить за мету стовідсотковий перехід України на відновлювальні джерела енергопостачання.

Голова правління цієї громадської організації Олександр Домбровський у своєму виступі на презентації «Global 100RE Ukraine» висловив актуальні думки щодо того, як буде розвиватися аграрний сектор і економіка України з огляду на останні тренди в світовій економіці й екологічному мисленні.

Ми знаходимося на порозі відкриття ринку землі. Однак маємо катастрофічну ситуацію з нашими чорноземами. Гумусу стає дедалі менше, натомість деградація земель зростає. Зростає й урожайність, так! Але не за рахунок якості землі, а завдяки інтенсивним технологіям землеробства. Ми мусимо повертати землі те, що у неї забираємо, й відновлювати потенціал українських чорноземів.

До чого тут біогаз? Бо після його виробництва ми отримуємо дігестат — унікальне органічне добриво, яке вирішує багато проблем у рослинництві, найголовніші з яких — заміщення мінеральних добрив і можливість запустити циркулярну економіку.

Циркулярна економіка — важливий тренд розвитку сільського господарства. Вона активно впроваджується у країнах ЄС. У чому її суть? Усе те, що ми забираємо з природи, ми в неї ж і повертаємо. Деякі аграрні компанії вже живуть за принципом циркуляційної економіки.

На кожному етапі виробництва продукції вони одержують додану вартість. Отримують великий дохід і взагалі мають високоефективний бізнес. Візьмемо вертикально інтегровані компанії, наприклад — «Миронівський хлібопродукт» (МХП). МХП управляє великими масивами землі, вирощує багато зерна. Це інноваційна компанія, де сконцентровані інтелектуальні рішення. Але вони не експортують кукурудзу чи пшеницю, а вкладають сировину у тваринництво й птахівництво. І вже готову продукцію — м’ясо, яйця — експортують.

Ми заплатили Російській Федерації за роки незалежності понад $100 млрд за природний газ. Зокрема, протягом 2018 року ми забрали $13 млрд з нашого держ­бюджету як оплату за імпортні енергетичні ресурси. Уявімо, що ми маємо 100% енергонезалежності. Ми б мали для нашої економіки щорічно $13 млрд — і не потребували б ніяких кредитів МВФ.

 

20 411 44

Кам’янець-Подільський — одне з передових міст України, яке вже стало на шлях розвитку «зеленої» енергетики

 

Але ж формула енергетичної незалежності є! Вона реальна й доволі проста. Це — біоенергетика плюс енергоефективність плюс збільшення видобутку українського природного газу. Потенціал заміщення природного газу українським біо­енергетичним ресурсом складає близько 30 млрд м. куб. Біо­енергетика — стратегічна галузь України з колосальним потенціалом. Крім того, ми маємо одну з найбільш енергоємних економік у Європі. Це треба припиняти, ставати більш ощадними.

Додам ще одну вельми важливу річ щодо біогазу: він важливий у боротьбі з глобальним потеплінням. Виробляючи його, ми забираємо, утилізуємо, парникові гази. Влітку цього року ми мали майже катастрофічні погодні режими, пожежі й повені в багатьох куточках планети. Я маю на увазі, глобальне потепління й таку його причину, як викиди вуглекислого газу й метану в атмосферу.

Є один глобальний тренд, на якому я хочу наголосити. Чим чистіша економіка країни — тим більша тривалість життя громадян. Сьогодні більше ніж 60% викидів СО2 у світі — це проблеми старої брудної енергетики: нафтової, вугільної, мазутної тощо. І вона не хоче поступатися своїм місцем на планеті. Брудна енергетика — це проблеми для здоров’я людей. В Україні 35% енергії генеруються вугільними ТЕЦ. Вони морально застарілі, дають забруднюючий ефект.

Ми хочемо об’єднати економіку, екологію й енергетику. Знайти той золотий перетин, який дав би нам можливість пришвидшити рух країни вперед, але в екологічно чистий спосіб. Тому хочемо мати платформу чистого розвитку для усіх технологій. І при цьому хотіли б сприяти залученню в нашу економіку інвестицій.

Хто на глобальному рівні є нашими партнерами? Їх багато, починаючи з Папи Римського Франциска. У Європі є чудові приклади того, як слід ставитися до відновлюваної енергетики. Скажімо, Данія, а також Швеція, Австрія, Німеччина. Навіть великі корпорації беруть на себе зобов’язання зменшити викиди парникових газів і стати екологічно чистими.

Для нас важливо, щоб Україна була в технологічному тренді, щоб ми ставали учасниками цього процесу. Викопних ресурсів на планеті залишилося десь років на 60–70. А от енергії Сонця, яку Земля отримує лише за добу, вистачило б усій промисловості нашої цивілізації на цілий рік. Енергетика еволюціонує. На зміну великій генерації (атомній, вугільній) приходить децентралізована. Вже чотири міста України оголосили свою мету: перейти на 100% до відновлювальної енергетики. Це — Житомир, Кам’янець-Подільський, Львів і Чортків. Вони стали на «зелений» шлях розвитку своїх громад. Сподіваюсь, що скоро таких міст побільшає.

Біоенергетичні, а також сонячні, вітрові, екологічні й енергоефективні організації — ми всі об’єдналися на платформі «Global 100RE Ukraine», щоб отримати синергетичний ефект. Для чого? Задля пошуку тих рішень і технологій, які зроблять цей світ набагато чистішим і кращим, ніж він сьогодні є. Біоенергетика — це запорука нашої енергетичної безпеки й незалежності. Ми очікуємо від нашої молодої Верховної Ради багато стратегічних ідей, проривних рішень, законодавчих актів щодо енергетичної й екологічної політики.

У мене четверо онуків. І я хочу вже сьогодні розуміти: як вони житимуть через 50 років? Що відбуватиметься у їхньому світі? Ми ставимо за мету щонайпізніше до 2070 року, а то й раніше, мати в Україні 100% чистої енергії. Згідно соціологічних досліджень, 90% українців сприймають зелену енергетику дуже позитивно. Результати нещодавнього соціологічного опитування показують, що для щастя українцям потрібно, щоб були щасливими їхні діти. Місія платформи «Global 100RE Ukraine» — об’єднати економіку, екологію та енергетику на благо людей.

 

Записав Ігор ПЕТРЕНКО

 20 листопада 2026
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
Дерева зацвіли саме тоді, коли вдарив холод. Восени садівники рахують втрати, а закупівельники пропонують ціну, від якої опускаються руки. Поруч росте культура, яка цьогоріч подорожчала. Але й там є проблема – і вона не в ціні.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
В одному з гіпермаркетів біля полиць з олією з'явилося оголошення про обмеження. Олійні підприємства зупинилися не через брак сировини, а з міркувань безпеки. У міністерстві й галузевій асоціації наголошують: потужностей для внутрішнього ринку достатньо. Але для аграріїв ця історія має інший бік.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
Найбільший переробник соняшнику зупинив заводи, але гроші для орендодавців у нього знайшлися. Звіт стосується не лише людей, а й громад. Поки частина орендарів затримує виплати, компанія розкрила, скільки вже перерахувала із загального фонду.
20 листопада 2026
 20 листопада 2026
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
Війна, зростання собівартості виробництва, нестабільна логістика, дефіцит кадрів і кліматичні ризики змушують аграріїв переглядати підходи до господарювання. За таких умов дедалі більше з них звертають увагу на нішеві культури.
20 листопада 2026
 19 листопада 2026
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
Восени орендна плата за землю зазвичай уже приходить на картку. Цього року частина власників ділянок досі без грошей. У конторах агрофірм обіцяють розрахуватися невдовзі. Чи порушують фермери договори, залежить від однієї дати, а чи дотримаються її – від ризику, якого вони бояться найбільше.
19 листопада 2026
 19 листопада 2026
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
Цієї осені фермер продає гречку дешевше, ніж кілограм крупи коштує на прилавку, у кілька разів. Але дешевшою вона від цього не стане. Новий урожай виявився меншим, ніж потрібно країні, навіть без урахування експорту. Скільки бракує – порахували в галузевій асоціації.
19 листопада 2026

Please publish modules in offcanvas position.