З року в рік спостерігається занепад вітчизняного сільського господарства, безробіття і бідність селян, виїзд за кордон сільських працівників і спеціалістів, погіршення демографічної ситуації, руйнація підприємств гірської зони Буковини. Сьогодні в різних куточках світу існують свої виведені й апробовані породи великої рогатої худоби як молочні, так і комбіновані та м’ясні, які приносять прибутки й задоволення від їх розведення на своїх фермах чи на сільських угіддях. На Буковині в гірській місцевості Путильського і частині Віжницького районів є своя годувальниця — гірська порода пінцгау — худоба, що добре адаптувалась багато років тому
Історія розведення породи пінцгау в умовах Буковини
Батьківщина пінцгау — провінція Зальцбург у гірській місцевості австрійських Альп, долина пінцгау, звідкіля й пішла назва самої породи, де в ХVІІ–ХVII ст. схрещували місцеву червоно-п’ятнисту худобу з дукс-циллертальським відріддям тірольської породи. В гірські райони Буковини потрапила ще 1860 року, коли селяни завозили плідники породи пінцгау. Згодом здійснювалось масове поглинання місцевої безпородної худоби пінцгау.
Тривале схрещування місцевої худоби з плідниками породи пінцгау, а також завезення маточного поголів’я цієї породи призвели до створення однотипного за мастю та екстер’єрно-конституційними ознаками невеликого масиву гірської худоби. Ця порода є генофондом у гірських селах Буковинських Карпат уже понад 245 років.
Цікавим є те, що в Австрії, як відомо, породу пінцгау успішно застосовують у м’ясному скотарстві за її виражений материнський інстинкт, схильність до череди й ласкавий темперамент. У зоні Карпат господарства гірської зони перетворили скотарську галузь на рентабельну з одержанням екологічно чистої, високоякісної, конкурентоздатної та дешевої яловичини.
Ареал розведення породи пінцгау
Наразі порода пінцгау охоплює Буковину та Верховинський район Івано-Франківської області. Найчисленніший і генетично найцінніший масив зосереджено в господарствах суспільного сектору різних форм власності ПСГП «Злагода» та ПСП «Нове життя», ПСП «Толока», ПСП «Дружба», на основі яких науковці Буковинської дослідної станції створили наукову асоціацію «Райдуга» з розведення породи пінцгау та її збереження в Путильському районі Чернівецької області.
_____________________
Корови пінцгау колись мали високий генетичний молочний потенціал продуктивності, який сягав до 4500 тис. кілограмів за лактацію молока
_____________________
У минулому пінцгау добре акліматизувалися в Україні. Абсолютно не вибаглива, з флегматичним характером худоба. 1980–1990 роках ця гірська порода існувала в кількості поголів’я до 20 тис. корів у гірських господарствах та 100 тис. корів у населення гірської зони Карпатського регіону Буковини. Корови пінцгау колись мали високий генетичний молочний потенціал продуктивності, який сягав до 4500 тис. кілограмів за лактацію молока на молочній фермі колишнього Вашківського відділу Чернівецької державної сільськогосподарської дослідної станції НВО «Еліта» УААН. У цьому господарстві вирощували племінних чистопородних бугайців породи пінцгау по 30–40 голів на рік для реалізації селянам і господарствам гірської зони Буковинських Карпат.
Загалом на Буковині в Путильському районі діяло близько 30 господарств із розведення породи пінцгау та вівся науковий супровід науковцями-селекціонерами цієї регіональної аграрної установи.
Науковці встановили, що стада породи пінцгау мали надзвичайно великий генетичний молочний потенціал продуктивності від 3500 до 4500 кг молока за лактацію і були найпродуктивнішими на Буковині в гірській місцевості Карпат.
Яка ситуація сьогодні
У гірських господарствах на сьогодні лишилось усього 46 корів породи пінцгау. Така ситуація є наслідком занепаду багатьох господарств і недбалості керівників високих кабінетів нашої держави, які не бажають чути про збереження локальної породи пінцгау, яка від покоління до покоління годувала гірське населення як Буковини, так і високогірні райони Прикарпаття.
Проблема в тому, що наразі держава фінансує розвиток і збереження тільки тих порід худоби, які вивели українські вчені-селекціонери.
Чи ведеться нині наукова та селекційна робота з розведення гірської породи пінцгау у цьому регіоні Карпат? Науковці однієї з провідних установ мережі НААН видалили з державного проєкту цю породу, адже вона не є надбанням вітчизняних селекціонерів.
_____________________
Сьогодні пінцгау розвивається в іншому, поганому руслі (виродження, зникнення). Для маточного поголів’я породи пінцгау немає чистопорідних биків-плідників, які б могли осіменяти це маточне поголів’я худоби в гірській місцевості Буковинських Карпат
_____________________
На жаль, сьогодні пінцгау розвивається в іншому, поганому руслі (виродження, зникнення). Для маточного поголів’я породи пінцгау немає чистопорідних биків-плідників, які б могли осіменяти це маточне поголів’я худоби в гірській місцевості Буковинських Карпат. Наразі дуже потрібно закупити 10–15 чистопорідних бугайців з Австрії, щоб осіменити телиць у населення, аби не відбувалось родинного спарювання, що призведе до колапсу в розведенні худоби.
В останні роки та під час воєнних подій унаслідок економічної нестабільності селекційно-племінна робота з цією породою погіршилась, а генетичний матеріал майже вимирає. Запліднення відбувається в основному природним паруванням із використанням бугаїв-плідників з відсутньою племінною цінністю, що призводить до близького інбридингу.
Генетичний дрейф генів із поголів’ям породи пінцгау
Наразі виник дрейф генів у розведенні популяції породи пінцгау з невеликою чисельністю особин протягом тривалого часу. У розведенні може виникати виведення інбредних ліній, якщо протягом кількох поколінь худобу парують за системою «батьки — нащадки» або «брат — сестра». Саме це й сталось із породою пінцгау.
Отже, особини гірської худоби, які ще лишились у населення та у фермерських господарствах із кращим розвитком ознак, потрібно парувати на основі індивідуальних якостей, а не за різницею, що спостерігається між лініями в досягненні ефекту поєднуваності чи гетерозису. Для цього слід відбирати найкращих особин, що походять від видатних батьків. Це дасть можливість відрізняти паратиповий вплив від генетичного й навпаки.
У 1988 році Чернівецьке племоб’єдання за державні кошти закупило чистопорідних нетелей — 35 голів й одного бугайця з Австрії для розведення в гірських господарствах Путильського району Чернівецької області. Але, на жаль, жодна тварина не потрапила на ферми гірських господарств Буковини. Ці високопродуктивні нетелі за наказом обласних чиновників було завезено на Чернівецьке племінне об’єднання, за три роки було видоєно й отримано кошти, після чого худобу здали на м’ясокомбінат. Це поголів’я породи пінцгау не прижилося тому, що їх вирощували в одному районі в низинній частині на прив’язному типі вирощуванні.
Селекційні перешкоди
На жаль, важливою селекційною проблемою в розведенні гірської породи пінцгау є її відтворення в сільських приватних господарствах. Потрібно викорінити близько-родинний вид парування, адже це є головною умовою успішного розведення кожної породи худоби.
На мою думку, якщо найближчим часом не буде придбано племінні ресурси й не відновиться нормальне відтворення пінцгау, ця гірська порода може виродитися в Буковинських Карпатах.
Майбутня гірська порода худоби
На Буковині маємо велике селекційне досягнення — створений буковинський м’ясний комолий симентал худоби, який добре почувається в гірській місцевості й дає дешеву яловичину у цьому регіоні. Буковинські науковці-селекціонери задоволені виведенням комолих сименталів худоби з високою енергією росту та доброю адаптацією до нових гірських умов виживання, які на майбутнє можуть заповнити гірській сільський сектор населення зони Карпат. М’ясний комолий симентал уже розводить населення Косівського району Івано-Франківської області в кількості 45 голів, які було закуплено в провідному племінному заводі ДП «ДГ “Чернівецьке” Буковинської ДСГДС ІСГ КР НААН».
_____________________
Новий тип м’ясного комолого симентала нової популяції, який має високу м’ясну продуктивність та енергією росту, може в майбутньому замінити гірську породу пінцгау в Карпатах
_____________________
Та чомусь в Австрії м’ясний комолий симентал розводять у гірській місцевості і досягає молочної продуктивності 6000 кг і більше молока за лактацію та добових приростів 1000–1200 г на альпійських полонинах. І вже є в Україні одне господарство закритого типу, де доять чистопорідних австрійських м’ясних комолих сименталів із досягненням молочної продуктивності 5000–5500 кг за лактацію.
То ж новий тип м’ясного комолого симентала нової популяції, який має високу м’ясну продуктивність та енергією росту, може в майбутньому замінити гірську породу пінцгау в Карпатах.
Зберегти гірську породу пінцгау в сучасних екологічних умовах цілком реально. За наявності скоординованої державної або міждержавної програми зі стабільним фінансуванням (селекційних і ветеринарних заходів), що дозволить, з одного боку, підвищити статус, чисельність, якісний склад поголів’я, з іншого — уникнути інбридингу, використовуючи можливості відбору і підбору для вирішення конкретних завдань зі збереження та раціонального використання генофонду. Необхідно розробити нову концепцію розведення та збереження гірської породи пінцгау в зоні Карпат.
Андрій КАЛИНКА, канд. с.-г. наук, завідувач відділу селекції,
розведення, годівлі та виробництва продукції тваринницької,
старший науковий співробітник Буковинської державної
сільськогосподарської дослідної станції ІСГ КР НААН
