Основним продуктом, що отримують від свиней, є м'ясо. Тривалий час селекціонери працюють у напрямі збільшення виходу м'яса в тушах свиней – підвищення м'ясності. Цей процес у базових господарствах України, за умови забезпечення відповідного рівня годівлі і утримання, можливий лише за використання м’ясних генотипів. Декілька десятиріч тому основною породою в Україні була велика біла, на другому місті за чисельністю була українська степова біла. Пізніше вона поступилася місцем українській м'ясній, однак з часом і вона втратила позицію. На сьогодні в Україні другою за чисельністю породою після великої білої є порода ландрас. Таку популярність породі ландрас забезпечила не лише м’ясність, а й швидкість досягнення забійних кондицій та висока конверсійна здатність.
За даними племінної звітності, на 1 січня 2011 року свиней цієї породи розводять у 18 областях України. Найбільше всього суб'єктів племінної справи в Чернівецькій та Івано-Франківській областях. Також значна кількість господарств, що мають статус суб'єктів племінної справи з розведення ландрасів, у Волинській, Донецькій, Запорізькій, Київській та Тернопільській областях. Загалом по Україні 43 господарства мають статус суб'єктів племінної справи з розведення свиней породи ландрас. Загальна ж чисельність свиней цієї породи в племінних господарствах України становить майже 114 тис. голів. З них більше 10 тис. основних свиноматок і майже 300 основних кнурів.

В нашу країну ландраси завезені з 1957 року в дослідне господарство «Українка» НДІТ Лісостепу і Полісся УРСР. Всього за час формування популяції ландрасів вітчизняної селекції було завезено 34 генеалогічних лінії кнурів та 41 родину маток цієї породи. В якості провідних ліній та родин в генеалогічній структурі вітчизняної популяції було обрано 16 ліній кнурів (найбільш чисельні Брома, Ректуса, Траппа, Кур’єра, Філана тощо) та 23 родини маток (найбільш чисельні Міри, Мрії, Дори, Даги, Піти, Єви, Асти, Тіни, Драгони, Брохаги, Абби, Бламстини, Корини, Веги, Кайзи, Аліси тощо).
Після того, як вітчизняну популяцію було сформовано, проводилися роботи зі створення вітчизняного заводського типу українських ландрасів – УЛН-1. Тварини заводського типу відзначались відсутністю цілого ряду недоліків імпортованих тварин, адже на час нарощування поголів’я типу були нащадками 18-20 покоління від завезених. Тварини типу відзначаються наступними продуктивними показниками: жива маса дорослих кнурів на рівні 303-330 кг, довжина тулубу – 182-187 см; маток – 237-252 кг і 168-169 см відповідно. Також тварини типу УЛН-1 характеризуються достатньо міцною конституцією із пропорційно розвинутим тулубом, високим рівнем відтворювальних якостей маток та високим рівнем відгодівельних та м’ясних якостей молодняку.

З урахуванням попереднього досвіду роботи з породою ландрас, з метою збереження корисних особливостей тварин типу УЛН-1, в окремих господарствах проводиться створення нових генеалогічних одиниць в типі з використанням прилиття крові тварин англійської селекції. Одним з таких господарств є ТОВ Агрофірма «Хлібне» Лозівського району Харківської області, де під науково-методичним керівництвом спеціалістів Інституту тваринництва НААН завершуються роботи зі створення нових заводських одиниць у типі УЛН-1 – лінії Хукса та родин Хлібної і Хортиці. Вже на сьогодні тварини нових заводських одиниць відзначаються високим рівнем відтворювальних якостей маток, який підтримується у поколіннях (рис. 1).
Рис. 1. Багатоплідність маток нових заводських одиниць

Свиноматки нових заводських одиниць відзначаються значним генетичним потенціалом за показником багатоплідності, при цьому ступінь реалізації генетичного потенціалу за цією ознакою також знаходиться на високому рівні. Подібні ж результати спостерігаються також і по масі гнізда при відлученні на 45 день (рис. 2).
Високий рівень відтворювальних якостей маток нових заводських одиниць підтверджується також значеннями індексу СІВЯС (рис. 3), які у порівнянні з тваринами традиційних ліній і родин вище на 6,79-4,17 одиниці.
Таким чином, за рівнем відтворювальних якостей свиноматок тварини нових заводських одиниць практично не поступаються кращим світовим аналогам. Враховуючи те, що тварини породи ландрас при товарному виробництві свинини частіше використовуються при породно-лінійній гібридизації та міжпородному схрещуванні, а за групою ознак відтворювальних якостей досить часто спостерігається прояв ефекту гетерозису, отримання стабільно високого рівня відтворювальних якостей свиноматок при забезпеченні наближених до оптимальних умов утримання та годівлі є гарантованим.
Рис. 2. Маса гнізда у маток нових заводських одиниць

Рис. 3. Значення індексу СІВЯС у маток нових заводських одиниць

При вивченні групи ознак відгодівельних якостей всі тварини нових заводських одиниць перевершували показники стандарту класу еліта для тварин другої групи порід. Молодняк цих заводських одиниць відзначався скороченим періодом відгодівлі, меншими витратами кормів на одиницю приросту та меншою осаленістю (за показниками визначення прижиттєвої товщини сала на рівні 6-7 грудних хребців), у порівнянні з уже існуючими генотипами.

При вивченні поєднань тварин нових заводських одиниць із породами велика біла та уельс спостерігався високий рівень прояву ефекту гетерозису та значні показники загальної і специфічної комбінаційної здатності за основними господарськими ознаками.
Отже, порода свиней ландрас посідає важливе місце в структурі генофонду свиней України. Тварини ж цієї породи є цінним генетичним матеріалом, що з успіхом використовується при товарному виробництві як за чистопорідного розведення, так і за міжпорідного схрещування та порідно-лінійної гібридизації. Селекціонерам, які використовують тварин цієї породи, представлений широкий вибір у межах породи за походженням – ринок племінного молодняку України пропонує ландраси вітчизняного, англійського, французького, датського та інших генотипів. За вітчизняною селекцією свиней породи ландрас також спостерігається суттєвий прогрес – створюються нові лінії та родини, що за продуктивним рівнем практично не поступаються імпортним аналогам, при цьому зберігаючи цінні характеристики вітчизняної селекції.