Як повідомив Олександр Кривенко, журналіст газети «Агробізнес Сьогодні», одним із промовцем цієї події була Марія Махновець, консультант із експорту органічної продукції, Organic Trade from Ukraine. Вона погодилась розповісти про нюанси закордонних можливостей вітчизняних аграріїв у ексклюзивному інтерв’ю нашому виданню.
- Пані Маріє, у своєму виступі ви зазначили, що виробництво органічної продукції і її експорт мають бути дуже продуманими, оскільки органік-ринок розвивається за трендом «Доступний органічний продукт на кожному столі». Що це означає?
– Органік – це, м'яко кажучи, хайп сьогодення (Ред.: інтенсивна реклама, розкручування; піар; значна увага, захват, інтерес, галас довкола чогось). Щодо органічного тренду точиться багато розмов. І споживач, і виробник зацікавлені в тому, щоби органічної продукції більше вирощувалося. На органік переключаються конвенційні аграрії та переробники як в Україні, так і за кордоном. Для цього вони виокремлюють спеціальні ділянки саме під виробництво органічної продукції. Так би мовити, диверсифікують свою діяльність. Однак органікою в світі вже мало кого здивуєш, адже тепер це відомий всім напрямок. Сьогодні більше уваги приділяється приватним додатковим стандартам якості, які розроблені різними асоціаціями та організаціями.
- Це світова тенденція?
– Так. Рівень споживання зростає. Водночас так само динамічно розвивається виробництво. Набирають обертів тренди щодо скорочення ланцюгів постачання, локального виробництва та споживання. Причому спостерігаються тенденції, згідно з якими кількість посередників має зменшуватись, а виробництво у більшій мірі має формуватись тільки зі своїх регіонів. Це напряму пов'язано зі сталим агровиробництвом, позаяк не вважається стійким розвиток органічного ринку, якщо багато продуктів експортується чи імпортується, долаючи великі відстані через увесь світ.
- Чому? Долання великих відстаней погіршує якість товару?
– Звісно! На далеких відстанях є ризики, важко зберегти належний рівень якості продукції, але також зверніть увагу, що органічна спільнота все більше піклується про навколишнє середовище. Під час транспортування багато викидів шкідливих речовин потрапляє в атмосферу, що спричиняє забруднення довкілля. Як ми кажемо: «Органіка – це філософія, це бережливе ставлення до всього живого, насамперед»? Я хотіла наголосити на тому, що було би хибним уважати, що прибутковій органіці настав кінець. Ні, жодним чином. Наразі ця аграрна галузь перебуває в тому періоді, коли досягає свого піку у світі та переформатовується у пошуку нових шляхів свого розвитку. Можливо, з’являтимуться цікаві ринки збуту. Звісно, Європейський Союз не буде вирощувати багато цитрусових культур або бананів класу «органік», а продовжить імпортувати цю продукцію так само, як, скажімо, й органічну каву. Водночас євроспільнота стимулюватиме виробництво власної продукції. Можливо, будуть запроваджені нові приватні стандарти та проводитиметься відсортування "псевдоорганіків". Є також проблема з великою кількістю різних лейблів і маркувань. Споживач не тільки в ЄС, а й за його межами іноді плутається та не завжди знає різницю в маркуванні товару типу «органічний», «натуральний», «без ГМО». Існують думки, що варто зменшити кількість усіх цих позначок на продукції, які вводять споживача в оману. Ймовірно, євроспільнота вестиме більш активну пропагандистську роботу серед споживачів щодо розрізнення таких маркувань.
- Мова йде про просвітництво?
– Саме так. Ви маєте рацію. Як кажуть імпортери, вони працюватимуть зі стійкими виробниками, які давно присутні на ринку та мають сталу довіру, та, можливо, з новачками, які спроможні надійно постачати товар і завдяки додатковим інформаційним технологіям надавати сервіси та продукти з високою цінністю. Водночас компанії, які здебільшого концентруються на кількості, а не на якості або роботі з покупцем, створенні довіри, рано чи пізно, на мою думку, підуть із цього ринку. Контроль за такими компаніями посилюється. В Україні зростає кількість саме органічних виробників, які і заробляють більше, ніж виробники конвенціональної сільськогосподарської продукції, і техніку сучасну використовують, і можуть уже розглядати нові ринки збуту, де створювати конкуренцію тим іноземним гравцям, які вже давно там працюють. Ці аграрії будуть робити вибір, іти їм у Херсон, де діють успішно трейдери, або, можливо, бути більш самостійними та заходити в Одеську чи Миколаївську області, де створюються нові логістичні потужності та термінали з орієнтацією на обслуговування нових органічних компаній. Узагалі ж ми бачимо тенденцію, яка свідчить про те, що органічні виробники стають усе більш досвідченими та самостійними. Вони вже можуть дозволити собі працювати на експорт великими партіями, а в перспективі – створити власний офіс у Євросоюзі, де розвантажувати та розмитнювати свою продукцію. В подальшому ці аграрії вже конкуруватимуть за ринки з трейдерами навіть у ЄС, а згодом і переробкою займатимуться, формуючи додаткову цінність для споживача.
- Тобто перспектива за тими, хто ще більше спонукатиме, вмотивовуватиме покупця придбати товар?
– Саме так. Звісно, нам треба дбати про розвиток внутрішнього ринку, про додаткову вартість продукції. Коли ж мова йде про експорт, то це не кінцева стадія, а лише початок для постачальника. Проте розумний підприємець в органічному ринку шукатиме можливості бути не лише експортером, але й імпортером, переробником, або, скажімо, працювати глобально, відкривши, наприклад, офіс у Дубаї, США чи в Японії. Це нормально, бо ж ринок не стоятиме на місці. Кажу про це з огляду на тривалий досвід в міжнародній діяльності та моєї співпраці і з імпортерами, і з експортерами органічної продукції.
