Про це розповіла національна консультантка Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Анна Бурка, повідомляє прес-служба Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP).
Бурка зазначила, що в основних країнах-експортерах меду до США, а це Китай, Індія, В'єтнам, Україна, популяція бджіл за 10 років збільшилася на 13%, а обсяги експорту з цих країн – на 220%. Тобто цей мед фальсифікований.
За словами експертки, потрібно відходити від гуртової торгівлі, створювати торгові марки, реалізовувати мед у привабливій упаковці невеликими порціями. Адже споживачі зараз надають перевагу крафтовим продуктам малих локальних виробників, а маленькі порції у зручній упаковці можна з’їсти дорогою на роботу. В тренді здорове харчування, продукти з низьким рівнем цукру стають дедалі популярнішими, а мед – це відмінний природний підсолоджувач.
Читайте також: Український мед користується підвищеним попитом на ринках Європи
Олег Калінін, фахівець з розвитку плодоовочевого ланцюга UHBDP заявив, що медовий бізнес у світі – це не лише продажі меду. Так, у Канаді дуже популярний апітуризм. Наприклад, промислова пасіка «Інтельмілье», яка розташована за 40 км від Монреаля, приймає 150 тис. туристів за рік. У програмі туру - знайомство з роботою пасіки, дегустація меду та бджоло продуктів. Туристи із задоволенням купують мед місцевого виробника.
Доктор сільськогосподарських наук Миколаївського національного аграрного університету НАУ Михайло Федорчук та доцент, завідувач кафедри рослинництва та садово-паркового господарства МНАУ Олег Коваленко зазначили, що бджолярам краще самостійно вирощувати рослини-медоноси, лікарські трави, щоб отримувати і мед, і трави, відповідно, диверсифікувати ризики. Серед таких рослин: ромашка, ехінацея пурпурова, гісоп, лаванда, шавлія, лофант, змієголовник, м'ята, меліса, котівник.
Читайте також: Наступного року українська "Медова біржа" почне працювати в Європі
Також, ще однією можливістю отримувати у бджільництві вищі прибутки є кооперація.
«Ми разом закупаємо потрібні у виробництві речі, на цьому економимо. Кооператив орендував за 1 грн столярний цех, будь-який член кооперативу може зробити собі вулики. Кооперувались і для продажів. Минулого року закупівельник давав 42 грн за кг меду, якщо партія до 1 500 тонн, і 43 грн, якщо партія більше. На цьому ми також виграли. У кооперативі ніхто нікого ні до чого не примушує, кожний член вирішує, що йому треба, а що ні. А щодо податків – наш кооператив неприбутковий, оскільки обсяги в нас невеликі, то ми нічого не сплачуємо на даний час. Кооперація – це безліч переваг, але за умови, що у колективі є довіра», – розповів керівник кооперативу «Подільський бджоляр» Сергій Трапезун.





