Українські вимоги до виробництва харчових продуктів дедалі більше адаптовують до європейських, а враховуючи розмаїття традиційних українських продуктів, актуальним стає і впровадження гнучкого підходу для окремих виробників. Про це йдеться в матеріалі «Гнучкість, яка рятує виробництво автентичних продуктів» на сайті Агробізнес Сьогодні.
ЄС у 2004 році ухвалив пакет законів щодо гігієни виробництва харчових продуктів. Вимоги цього законодавства регламентують умови виробництва продуктів тваринного походження, зокрема, і чіткі санітарно-гігієнічні вимоги впродовж усього виробничого циклу.
Після набуття чинності цього законодавства низка європейських країн зіткнулася зі зворотним боком нових вимог – можливою втратою дрібних виробників, продуцентів автентичних, локальних і традиційних продуктів. Однак згодом окремі країни ЄС домоглися так званого гнучкого підходу до виробництва харчів.
Наприклад, в Італії на базі вимог ЄС ухвалили низку національних норм, щоб зберегти традиційні виробництва. Цей метод отримав назву «гнучкий підхід», і незадовго його почали запроваджувати і в інших країнах Європи. До прикладу, якби не впровадження гнучкого підходу, людство втратило б автентичний смак італійських сирів – Горгонзоли (Gorgonzola), Грана Падано (Grana Padano) та Парміджано Реджано (Parmigiano Reggiano).
Читайте також: Сало без участі свині: рослинний варіант національного продукту
Автентична технологія виготовлення Горгонзоли передбачає використання дерев’яного приладдя, а Грана Падано та Парміджано Реджано повинні дозрівати тільки на дерев’яних дошках. Якщо Горгонзолу робити за допомогою пластикового приладдя, то змінюються смакові властивості сиру.
За словами експертки Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Катерини Онул, Україна також має активно розробляти законодавчу базу з «гнучкою» системою для виробників.
«Держпродспоживслужба, виробники, уряд й інші зацікавлені учасники ринку повинні дійти згоди, які оператори можуть застосовувати гнучкий підхід. Також треба сформулювати чітке визначення "малого", "середнього", "крафтового" виробника й інші чіткі чинники, за яких можна використовувати гнучкий підхід. Мають бути чітко сформульовані всі терміни, які використовуватимуться в документації та роз’ясненнях. Законодавчо слід закріпити визначення малого підприємництва, малого обсягу виробництва харчових продуктів, віддалених територій і територій зі складними географічними умовами, традиційних засобів виробництва та традиційних продуктів», – зазначила Катерина Онул.
Це потрібно не лише, щоб зберегти автентичні українські продукти, а й для економічного розвитку окремих регіонів.
