Світовий ринок гороху в сезоні 2026/27 переходить від рекордної пропозиції до збалансованішого стану, йдеться в аналітиці УкрАгроКонсалт. Після зростання світового виробництва у 2025/26 майже на чверть — до рекордних 18,2 млн тонн — цьогоріч Міжнародна рада по зерну прогнозує скорочення на 14%.
Падіння забезпечать саме ті країни, які торік дали рекорд. У Канаді виробництво зменшиться приблизно на чверть через скорочення посівних площ, у Росії — на 21% на тлі погіршення рентабельності культури.
Україна рухається в протилежному напрямі
Українська динаміка виглядає дзеркально до світової. Тенденція до розширення площ під горохом збереглася і цього року: посіви збільшилися ще на 6% до 295 тис. га.
Урожайність теж не підвела. Станом на 10 серпня з 93% прогнозованих площ зібрано 712 тис. тонн, а загальний урожай може сягнути близько 740 тис. тонн.
Зростання почалося не цьогоріч. У сезоні 2025/26 Україна експортувала 387 тис. тонн гороху проти середнього показника близько 308 тис. тонн за попередні п'ять сезонів, чому сприяли розширення площ до 278 тис. га та хороша врожайність. Тобто культура нарощує присутність послідовно, а не разово.
Минулий сезон при цьому був нетиповим за календарем: основна активізація відвантажень припала на другу половину сезону на тлі посилення попиту з боку Італії, Туреччини та Малайзії.
Партії менші — маршрутів більше
Одна особливість цієї культури працює на користь українських експортерів саме зараз. Горох часто відвантажують порівняно невеликими партіями, тому частину обсягів можна переорієнтовувати на автомобільні та залізничні маршрути, обходячи фактично недоступні глибоководні порти.
Для більшості зернових така гнучкість неможлива: обсяги там вимірюються суднами, а не фурами. У гороху ж дрібніший формат торгівлі частково знімає логістичне обмеження, яке зупинило експорт основних культур.
Проте аналітик прямо застерігає, що альтернативна логістика не розв'язує головної проблеми — слабкої цінової кон'юнктури.
І тут виникає питання, на яке ринок відповість уже цього сезону. Росія скорочує площі саме через погіршення рентабельності, тобто через ті самі ціни. Україна за тих самих умов нарощує посіви — розраховуючи, очевидно, що скорочення світової пропозиції на 14% ціни підтримає.
