Господар із Сокаля на Львівщині Василь Шамборовський продає всю картоплю на внутрішньому ринку й цьогорічну кон'юнктуру описує без прикрас, повідомляє Суспільне Луцьк.
«Зараз картопля з ПДВ в районі 8 грн, базар 7 грн. Міндобрива — вкладення виросли, оренда теж трошки підіймається, паливо — взагалі мовчу, техніка дуже дорога», — розповідає фермер.
Ножиці між витратами й виторгом він формулює конкретно: ціна нижча за торішню на 20%, тоді як мала б зрости на стільки ж. Попри це господарство продовжує розширюватися — за п'ять років насадження зросли з 30 до 85 гектарів, а для такого обсягу довелося брати великий комбайн.
Рік не дав ані врожаю, ані вологи
Погодні умови сезону пояснюють, чому валового збору теж не буде вдосталь. За словами начальника відділу обласного департаменту агропромислового розвитку Олександра Книша, підстав називати цей рік урожайним немає.
«Всі ми були свідками непростих погодних умов: вони були й холодні, і екстремально жаркі. Вологи був дефіцит: десь було, а десь взагалі не було. Це не могло не позначитись на врожайності», — зазначив посадовець.
Масштаб дефіциту вологи видно з конкретного прикладу. На демонстраційній ділянці в селі Усичі за три місяці випало лише 70 мм опадів, тож господарям довелося подвоїти цей показник крапельним поливом, аби рослини взагалі сформували врожай. Посадку при цьому провели пізно — 15 травня.
Остаточна ціна, за оцінкою департаменту, сформується на початку вересня, коли розпочнеться масовий збір урожаю.
Дев'яносто дев'ять відсотків вирощують селяни
Особливість регіону в тому, що товарне виробництво тут мінімальне. На Волині 99% урожаю картоплі вирощують селяни у власних господарствах, а сільгосппідприємства цього року засіяли близько 500 гектарів — менше одного відсотка.
Це має пряме значення для цінової динаміки. Коли основну масу продукції формують домогосподарства, вона одночасно виходить на ринок у вересні й тисне на ціну, а можливостей зберігати врожай до весни в цьому сегменті майже немає.
Саме тому «День поля» в Усичах, де 14 серпня презентували 47 елітних сортів картоплі української, німецької та французької селекції, зібрав і фермерів, і одноосібників. За словами організатора Василя Аршуліка, серед сортів, які пережили спеку та сформували врожай, лідирують французький «Атол» і німецький «Лариса».
Селекційна робота при цьому вимагає терпіння, непорівнянного з тривалістю одного сезону: щоб вивести новий сорт картоплі, потрібно працювати до дванадцяти років, зазначив завідувач лабораторії науково-виробничого об'єднання «Чернігівеліткартопля» Геннадій Гайструк.
