За підсумками першого півріччя 2026 року частка агропродовольчої продукції в загальному експорті України становила 60 відсотків, і це на три відсотки більше, ніж за відповідний період торік. Тобто продовольство не лише традиційно очолює товарну структуру вітчизняного експорту, а й посилює в ній свою вагу. Про це повідомили в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки».
Є в цих даних і суттєво позитивний бік. Як зазначив заступник директора центру, академік НААН Микола Пугачов, характерною рисою січня–червня знову став високий показник експорту агропродукції з вагомішою доданою вартістю — готових харчових продуктів, борошна, солоду, крохмалю, молочних та яєчних продуктів. На їхню частку припало близько дев'ятнадцяти відсотків усіх поставок українських сільгосппродуктів за кордон.
Майже кожна п'ята тонна їде вже переробленою
Ця дев'ятнадцятивідсоткова частка — чи не найважливіша цифра всієї статистики. Вона показує, що країна поступово відходить від чистої сировинної моделі: майже кожна п'ята одиниця експортованої агропродукції залишає Україну вже у вигляді продукту, а не зерна чи насіння. Різниця для економіки принципова, адже готовий продукт приносить помітно більше валюти з тієї самої тонни сировини й водночас завантажує вітчизняні переробні потужності та створює робочі місця.
Найближчі перспективи галузі формують два нових торговельних напрями. З першого липня почала діяти зона вільної торгівлі з Об'єднаними Арабськими Еміратами, а у вересні очікується старт аналогічної угоди з Туреччиною — ратифікацію обома сторонами вже завершено. Для експортерів це означає полегшений доступ на два платоспроможні ринки саме тоді, коли традиційні маршрути ускладнені.
Оптимізму щодо решти року, втім, науковці не додають. За їхніми оцінками, упродовж 2026-го в агропродовольчому секторі збережеться досить складна ситуація, пов'язана з триваючою агресією та її наслідками, яка впливатиме і на кон'юнктуру внутрішнього ринку, і на експортний потенціал. Окремо наголошується, що чергове посилення обстрілів одеських морських портів суттєво підвищує й без того високі безпекові ризики та ускладнює супутню логістику. Тобто галузі доведеться й далі швидко адаптуватися до умов, які змінюються швидше за плани.
Читайте також: Переробка ріпаку побила рекорд: 42% урожаю лишилося вдома
