Ідеться про польові бункери-накопичувачі — великі металеві місткості на широких колесах, здатні вміщувати значні обсяги сипучих матеріалів. Такі бункери пересуваються полем за допомогою трактора і за допомогою шнеків приймають зерно з комбайнів, а потім засипають його до вантажівок та причепів. Фактично це зручне польове зерносховище, у яке комбайн може спорожнити свій бункер як просто на ходу, так і під'їхавши край поля — залежно від того, як складається ситуація.
Місткість накопичувача підбирають, виходячи з місткості бункера комбайна, помноженої на два, три або чотири. Тобто комбайн, бункер якого вміщає шість кубометрів зерна, може аж чотири рази вивантажитися в накопичувач місткістю двадцять чотири кубометри. Сучасні моделі, представлені на ринку, мають місткість кузова до тридцяти кубометрів при вантажопідйомності близько двадцяти двох з половиною тонн і потребують трактора потужністю двісті — двісті сорок кінських сил.
Дві машини замість трьох за меншу ціну
Економіка цього рішення тримається на простому співвідношенні. За оцінками фахівців ринку сільгосптехніки, два комбайни з одним бункером можуть працювати так само ефективно, як три без нього, при цьому вартість бункера в п'ять-шість разів нижча, ніж комбайна. Тобто господарство фактично отримує продуктивність третьої збиральної машини, заплативши приблизно п'яту частину її ціни.
Приріст продуктивності самих комбайнів оцінюють у двадцять — двадцять п'ять відсотків, а окремі постачальники наводять діапазон до тридцяти. Джерело цього ефекту очевидне: агрегатований із трактором накопичувач може приймати зерно від комбайна буквально на ходу, тож збиральній машині не потрібно від'їжджати край поля, втрачаючи дорогоцінний час.
Для розуміння масштабу втрат варто знати й зворотну цифру: простої комбайнів, затримки транспорту та ущільнення ґрунту здатні знижувати ефективність збирання на п'ятнадцять — тридцять відсотків. Тобто йдеться не про додаткову вигоду, а про повернення того, що господарство втрачає щосезону.
Важливо не переоцінювати можливості технології. За такої, так званої триланкової схеми простій комбайнів не зникає повністю — він істотно скорочується. Якщо накопичувач заповнений, а машини не приїхали, ланцюг усе одно зупиниться. Проте запас часу, який дає бункер, у більшості випадків достатній, щоб дочекатися зерновозів з току.
Місткість накопичувача підбирають як 2–4 бункери комбайна. Фото з відкритих джерел
На що дивитися при виборі накопичувача
Вибір на ринку доволі широкий: техніку пропонують, як закордонні, так і вітчизняні виробники. Насамперед варто звертати увагу на якість металу стінок бункера, а також на міцність і надійність шасі. Ця велетенська місткість на колесах має чималу власну вагу — повна маса великих моделей сягає понад тридцять тонн, не кажучи вже про засипані всередину тонни зерна. Тому з порівняння моделей діє просте правило: чим легшим є бункер без втрати міцності конструкції, тим краще.
Гостро актуальним лишається питання мінімізації тиску на ґрунт. Кілька десятків тонн ваги колісної машини можуть спричинити істотні ущільнення, наслідки яких відчуватимуться не один сезон. Тому колеса повинні мати якомога ширший протектор, щоб збільшити площу контакту з поверхнею поля — у сучасних моделях застосовують шини типорозміру 560/60 R22.5 і подібні.
Дуже доречною буде наявність системи зважування зерна в накопичувачі, щоб точно знати, скільки його всередині. Сучасні системи мають похибку вимірювання близько двох десятих відсотка й передають дані через супутниковий і мобільний зв'язок, а отже, дають змогу створити централізовану систему обліку зерна з віддаленим доступом власника.
Не менш важливі й прості речі. Бункер має оснащуватися щільним тентом, що захистить зерно від опадів і потрапляння пилюки. Не зайвою буде й наявність ефективних систем зовнішнього освітлення — це дозволить нормально використовувати накопичувач як у світлу, так і в темну частину доби, а в пікові дні жнив робота часто триває цілодобово.
Широкий протектор збільшує площу контакту й зменшує ущільнення ґрунту. Фото з відкритих джерел
Що встигнути цього сезону й до чого готуватися
Хоча збирання ранніх зернових уже добігає кінця, актуальність технології цьогоріч не вичерпана. Попереду збирання пізніх культур — кукурудзи та соняшнику, де обсяги перевезень значні, а поля часто розташовані далі від токів. Саме на цих культурах ефект від накопичувача відчутний найбільше, бо простої на далеких полях коштують дорожче.
Для тих, хто розглядає купівлю на наступний сезон, розрахунок варто робити вже зараз, поки свіжі дані цьогорічних жнив. Треба порахувати фактичний час простою кожного комбайна за зміну, середню відстань до току й кількість рейсів зерновозів. Ці цифри дають реальну картину втрат — і саме на них, а не на загальних відсотках із реклами, має спиратися рішення.
Окремо варто оцінити наявний тракторний парк: якщо в господарстві немає трактора потрібної потужності, до вартості бункера доведеться додати ще й цю позицію, і тоді економіка виглядатиме інакше.
