Урожай льону став найбільшим за вісім сезонів Урожай льону став найбільшим за вісім сезонів Фото: з відкритих джерел

Ціни на льон впали з 700 до 490 євро за тонну

/ Агроновини / Вівторок, 11 серпня 2026 11:46

Україна зібрала найбільший урожай льону за вісім років і вийшла з ним на ринок, який за три місяці втратив третину вартості. Причина обвалу — не в Україні: конкурент зі Східної Азії наростив постачання до Європи в рази, скориставшись митними обмеженнями проти третьої країни. Український льон при цьому продається дешевше за казахстанський.

У сезоні 2025/26 Україна зібрала близько 66 тис. тонн льону, і це найбільший обсяг починаючи з 2017/18 маркетингового року, повідомляє Електронна зернова біржа. Близько 80% урожаю, або 50–55 тис. тонн, планується експортувати — переважно до Бельгії, Італії, Польщі, Німеччини та Франції.

Проблема в тому, що ринок за цей час різко змінився. Ще навесні олійний льон із доставлення до країн ЄС коштував 600–700 євро за тонну, однак за три місяці ціни знизилися до 480–520 євро за тонну на умовах DAP Польща й Чехія та 530–570 євро за тонну DAP Бельгія й Німеччина, залежно від якості.

Український льон у цій шкалі перебуває найнижче: ціни попиту становлять 470–490 євро за тонну на умовах DAP західний кордон. Тобто вітчизняна продукція торгується дешевше не лише за бельгійський і німецький напрямки, а й за казахстанську пропозицію в Польщі та Чехії.

Казахстан наростив постачання до Польщі втричі

Джерело тиску на ціни розташоване за межами українського ринку. Експорт льону з Казахстану за перші десять місяців сезону 2025/26 зріс у 2,41 раза до рекордних 1,16 млн тонн — це у 2,2 раза більше, ніж було вивезено за весь попередній маркетинговий рік. Лише в червні постачання додали 17,1% до травневого рівня, сягнувши 83,5 тис. тонн.

Європейський напрямок зростав найшвидше. Постачання до Польщі збільшилися у 3,2 раза до 102,3 тис. тонн, до Бельгії — в 1,9 раза до 330,7 тис. тонн, до Німеччини — на 18% до 13,5 тис. тонн. Бельгія разом із Китаєм формують 67,8% усього казахстанського експорту цієї культури.

Читайте також: Експорт зерна: вивезення врожаю займе півтора року

Причина — мито проти російського льону

Механізм, який запустив перерозподіл ринку, лежить у площині торгівельної політики ЄС. Європейський Союз підвищив імпортне мито на російський льон до 20% у 2025 році та до 50% у 2026-му, і звільнену нішу почали заповнювати альтернативні постачальники — українські, казахстанські та канадські.

Для українських виробників це означає, що вікно можливостей відкрилося одночасно для кількох країн, і конкуренція за той самий обсяг попиту виявилася жорсткішою, ніж очікувалося. Казахстан скористався ситуацією швидше й у більшому масштабі.

Єдиний ціновий важіль, який лишається в межах контролю виробника, стосується якості. Премія за жовтий, або золотистий, льон становить 20–50 євро за тонну порівняно з коричневим — завдяки високому попиту в харчовому сегменті ЄС. Ключовим показником при цьому залишається олійність на рівні 40–42%.

 11 серпня 2026
Україна зібрала найбільший урожай льону за вісім років і вийшла з ним на ринок, який за три місяці втратив третину вартості. Причина обвалу — не в Україні: конкурент зі Східної Азії наростив постачання до Європи в рази, скориставшись митними обмеженнями проти третьої країни. Український льон при цьому продається дешевше за казахстанський.
Україна зібрала найбільший урожай льону за вісім років і вийшла з ним на ринок, який за три місяці втратив третину вартості. Причина обвалу — не в Україні: конкурент зі Східної Азії наростив постачання до Європи в рази, скориставшись митними обмеженнями проти третьої країни. Український льон при цьому продається дешевше за казахстанський.
11 серпня 2026
 11 серпня 2026
Офіційні цифри показують падіння виробництва майже всіх ягід, тоді як площі під малиною, ожиною та смородиною за три роки зросли. Суперечність пояснюється не станом галузі, а тим, кого держава рахує, а кого ні. У деяких сегментах поза обліком опиняється більша частина врожаю.
Офіційні цифри показують падіння виробництва майже всіх ягід, тоді як площі під малиною, ожиною та смородиною за три роки зросли. Суперечність пояснюється не станом галузі, а тим, кого держава рахує, а кого ні. У деяких сегментах поза обліком опиняється більша частина врожаю.
11 серпня 2026
 11 серпня 2026
Сто п'ятдесят гектарів — стільки промислових мигдалевих садів налічується в країні, яка щороку ввозить понад чотири тисячі тонн цього горіха. Для порівняння: під фундуком в Україні майже вісім тисяч гектарів. Розрив між попитом і власним виробництвом тут найбільший серед усіх горіхових культур.
Сто п'ятдесят гектарів — стільки промислових мигдалевих садів налічується в країні, яка щороку ввозить понад чотири тисячі тонн цього горіха. Для порівняння: під фундуком в Україні майже вісім тисяч гектарів. Розрив між попитом і власним виробництвом тут найбільший серед усіх горіхових культур.
11 серпня 2026
 11 серпня 2026
Гроші призначені не на переїзд самої родини, а на те, без чого вона втратить джерело доходу на новому місці — тварин і техніку. Перші тринадцять заяв уже подано, і подавати їх треба не в райцентр, а старості села. Виплата при цьому надходить не одним платежем.
Гроші призначені не на переїзд самої родини, а на те, без чого вона втратить джерело доходу на новому місці — тварин і техніку. Перші тринадцять заяв уже подано, і подавати їх треба не в райцентр, а старості села. Виплата при цьому надходить не одним платежем.
11 серпня 2026
 10 серпня 2026
Картоплю фрі для українських ресторанів швидкого харчування досі везуть з-за кордону — власних технологій глибокого перероблювання в країні немає. Так само стовідсотково імпортним залишається картопляне борошно для хлібопекарів і кондитерів. Обидві залежності мають закритися з одного майданчика під Черкасами.
Картоплю фрі для українських ресторанів швидкого харчування досі везуть з-за кордону — власних технологій глибокого перероблювання в країні немає. Так само стовідсотково імпортним залишається картопляне борошно для хлібопекарів і кондитерів. Обидві залежності мають закритися з одного майданчика під Черкасами.
10 серпня 2026
 10 серпня 2026
Частину зібраної пшениці цього сезону вже не везуть на елеватори — засипають у полімерні рукави просто на полі, де вона росла. Так вчинив один із великих холдингів, і це не виняток, а перший симптом того, що держава намагається розв'язати на рівні посольств. Арифметика тут проста й невтішна.
Частину зібраної пшениці цього сезону вже не везуть на елеватори — засипають у полімерні рукави просто на полі, де вона росла. Так вчинив один із великих холдингів, і це не виняток, а перший симптом того, що держава намагається розв'язати на рівні посольств. Арифметика тут проста й невтішна.
10 серпня 2026

Please publish modules in offcanvas position.