Вагомим резервом збільшення виробництва м’яса є удосконалення селекційно-племінної роботи. Одним із методів племінної роботи є відбір і добір свиней стада

Козівництво – незаповнена ніша, і в ній є де розвернутися, але замало інформації. Вчитися доводиться на власних помилках. Починали з 40 тис. грн на придбання перших кіз та закупівлю кормів. Загальні інвестиції за 4 роки склали приблизно 1,5 млн грн на будівництво ферми і придбання стада.

Якісного молока в Україні не вистачає. Про серйозну конкуренцію на світовому ринку взагалі наразі не варто і говорити. Водночас є ще причини, чому Міжнародна фінансова корпорація спільно з партнерами звернула увагу саме на молочне скотарство. Про це «Агробізнес Сьогодні»» поговорив з кандидатом біологічних наук, провідним агрономом-консультантом проєкту з розвитку молочної галузі Миколою Волкогоном.

Буковинські селекціонери святкують 25-річчя створеного унікального стада нової популяції буковинського зонального типу м’ясного комолого симентала худоби за технологією м’ясного скотарства.

За довгостроковими прогнозами кліматологів кількість днів з аномально високими температурами повітря буде щороку значно зростати, тому й актуальність завдання з захисту корів від негативного впливу температурного стресу буде рости.

Останнім часом на Буковині набуває чимраз більшого розвитку новий сегмент тваринництва — спеціалізоване м’ясне скотарство на основі вирощування — розведення худоби нової генерації — комолих (безрогих) сименталів, однієї з найкращих у світі порід ВРХ, що відповідає селекційним вимогам України

Для забезпечення стабільного виробництва будь-якої продукції тваринництва поряд із розв’язанням питань зміцнення кормової та матеріально-технічної бази, покращенням утримання поголів’я, забезпеченням кадрами потрібна постійна селекційно-племінна робота, спрямована на покращення продуктивних якостей тварин у зоні регіону Буковини

Вже багато років поспіль тваринництво перебувало в Україні у статусі «Попелюшки» на тлі значно більш прибуткового рослинництва. З останнім донедавна проблем було незрівнянно менше. Головне – виростити зерно, а тоді його відірвуть із руками та попросять ще. Натомість тваринницькі ферми потребували в рази більше клопотів, робочих рук і нервів, а його прибутковість коливалася на межі від 0 до 10-15%, що задовольняло далеко не всіх аграріїв.

Потреба вівцематок у поживних речовинах та макро- і мікроелементах змінюється впродовж продуктивного річного циклу і залежить від величини тварин (маси тіла), фізіологічного стану, рівня продуктивності. Найсуттєвіші зміни із потребою у поживних речовинах у вівцематок пов’язані із заплідненням, виношуванням і вигодовуванням приплоду, в окремих випадках доїнням для виробництва товарного молока.

Перед кожним фермером, який розвивається у сфері молочного скотарства, рано чи пізно постає питання оптимізації роботи молочної ферми? Аналіз помилок налагодженої системи підштовхує до пошуку шляхів їхнього виправлення. На що опиратися в подальшому розвитку бізнесу і що взяти за взірець? Рішення знайдено: Міжнародна фінансова корпорація за підтримки Міністерства фінансів Австрії та спільно з компанією «Пьотінгер» і Асоціацією виробників молока створили референтну модель молочної ферми в Україні — еталонну операційну модель, побудовану на найкращих світових практиках й адаптовану до українських реалій