Силосування — це один із найбільш поширених та надійних способів консервування зеленої маси. В його основу покладено принцип молочно-кислого бродіння із виділенням достатньої кількості молочної кислоти, яка має гарні консервувальні властивості.

Заготівля грубих кормів представляє собою важливий технологічний підхід, що дозволяє зберігати кормові засоби протягом тривалого часу без значної втрати їхньої поживності.

Сучасні молочні комплекси представляють собою підприємства з високою інтенсивністю виробництва. Таке ведення тваринництва потребує переходу до індустріальних методів, у тому числі нового підходу вимагає вирішення питання кормовиробництва та годівлі тварин.

Для надання корові часу з метою відновлення та підготовки до наступної лактації у кінці тільності виділяють сухостійний період. Адже найбільш інтенсивний період росту плоду, що припадає на останні два місяці, вимагає від організму корови найбільших енергетичних витрат та фізіологічних пристосувань до наступного продуктивного періоду.

Розглянемо ефективність використання кормів для годівлі телиць української червоної молочної породи в період вирощування із 7-го до 15 місяця та рівень конверсії енергії і протеїну кормів в енергію та білок приросту за нормування основних поживних речовин добового раціону за старими та новими, адаптованими до американської системи годівлі NRC, вітчизняними нормами.

Економічна оцінка кормових культур дозволяє орієнтувати господарства на їх більш ефективне виробництво. Кожен тип годівлі повинен забезпечувати потребу тварин в енергії і поживних речовинах з урахуванням їх продуктивності і фізіологічних особливостей.

Оцінка племінної цінності свиней — важливий етап формування консолідованої популяції тварин (породи, типу, лінії, родини) за основними кількісними показниками.

Насіння сої є цінною сировиною для виробництва шротів і макухи, які містять протеїну на рівні 42–50%, жиру — 1,8–7,0%. Зрозуміло, що під час його переробки поживні речовини перерозподіляються. Тому перш ніж прийняти рішення про виробництво шроту чи макухи, потрібно вивчити хімічний склад насіння сої, яку планують для цього використовувати.

Свинарські підприємства під час роботи стикаються із багатьма викликами, пов’язаними з дотриманням вимог щодо біобезпеки. При цьому в фокусі уваги ветеринарних спеціалістів перш за все знаходиться профілактика інфекційних хвороб, оскільки саме вони можуть завдати підприємству найбільшої шкоди.

На сучасних тваринницьких підприємствах утримуються високопродуктивні тварини. Цикл виробництва є дуже напруженим, відповідно на організм корів здійснюється вагомий тиск як з боку зовнішнього оточення, так і з середини, в результаті підвищення інтенсивності обміну речовин. За таких обставин часто виникають травми, розвиваються захворювання інфекційної та неінфекційної природи.

Інтенсифікація селекційного процесу в галузі свинарства з використанням тварин зарубіжної походження позитивно вплинула на результати підвищення важливих кількісних ознак. Проте питання якості свинини з урахуванням генотипу вихідних батьківських форм та інших факторів є недостатньо вивченим.

Висока продуктивність тварин, ефективне використання кормів, збільшення виробництва продукції тваринництва і зниження її собівартості можуть бути забезпечені на основі науково обґрунтованої системи годівлі.