Захист томатів від хвороб у закритому ґрунті
/
Агрономія Сьогодні
/
Субота, 12 січня 2013 15:36
Ганна ТКАЛЕНКО, канд. с-г наук,
Інститут захисту рослин
Серед овочевих культур закритого ґрунту в Україні томати займають одне з провідних місць за обсягами вирощування і валовим збором урожаю, що дозволяє забезпечувати ними населення у міжвегетаційний період.
Вирощують томати у плівкових і скляних теплицях як на ґрунтах, так і на мінеральних субстратах. Технологія вирощування томата у закритому ґрунті спрямована на інтенсивне ведення культури для максимальної віддачі врожаю протягом 3-4,5 місяців. Але специфічні умови закритого ґрунту, обмежений видовий та сортовий склад культур, використання не пропарених ґрунтів протягом тривалого часу, обмежені можливості застосування хімічних засобів захисту сприяють накопиченню значної кількості збудників хвороб, які уражують томати протягом усієї вегетації, що призводить щорічно до значних втрат урожаю. Тому одним із найбільш важливих елементів технології вирощування томатів у закритому ґрунті є захист рослин від хвороб, збудниками яких є гриби, бактерії і віруси.
Фітопатологічна ситуація
В останні роки спостерігається погіршення фітопатологічної ситуації на томатах, за рахунок посилення розповсюдженості (до 35-45%) і шкідливості кореневих гнилей, бактеріозів, фузаріозного і вертицильозного в’янення. Нерідко ці хвороби мають епіфітотійний розвиток, і на кінець вегетації випадає від 25 до 50% рослин.
На основі багаторічного моніторингу хвороб томатів встановлено, що в зимово-весняній і весняно-літній культурозмінах у теплицях із плівковим укриттям фітопатологічний комплекс представлений широким складом хвороб. За роки досліджень 2002-2011 рр. протягом всього вегетаційного періоду (від сходів до кінця вегетації) томати значною мірою уражуються грибними і бактеріальними хворобами, серед яких значного поширення набули кореневі та прикореневі гнилі (34,3%), вертицильозне і фузаріозне в’янення (6,5 і 4,6%), бактеріальні (некроз серцевини стебла та бактеріальний рак) – 13,1%, біла і сіра гнилі - 12,5 і 9,8%. У другій половині вегетації посадки томатів уражуються альтернаріозом і бурою плямистістю листків - 5,8 і 8,3%. Слід відмітити в останні роки незначне поширення фітофторозу і верхівкової гнилі – 1,2 і 2,2% відповідно (рис.1).
Рис.1. Структура патогенного комплексу томатів у закритому ґрунті (Київська обл., плівкові теплиці, зимово-весняна і весняно-літня культурозміни, середнє 2002-2010 рр.)
Як свідчать багаторічні дослідження, у закритому ґрунті томати протягом вегетації уражуються не одним видом патогену, а їх комплексом. Проведений мікробіологічний аналіз тепличних субстратів і зразків уражених рослин томатів із теплиць дозволяє стверджувати про однотипність видового складу патогенів.
Кореневі і прикореневі гнилі викликають в основному гриби з родів Pythium і Rhizoctonia. Захворювання розповсюджене в усіх типах культиваційних споруд різних екологічно-географічних і світлових зон та уражує рослини протягом всього вегетаційного періоду (від сходів до збирання урожаю). На уражених сіянцях спостерігається спочатку побуріння кореневої шийки і коренів, потім стебло тоншає, сім'ядольні і молоді листки в'януть, рослина гине. На уражених рослинах листя нижніх ярусів в'януть у жаркі години дня, поступово вони жовтіють, зав'язь відмирає, плоди недорозвиваються.
На корінні утворюються червоно-бурі виразки, паренхімна тканина руйнується. Уражені рослини в'януть і засихають. Кореневі гнилі зумовлюють зниження врожаю і передчасну загибель рослин.
Збудники кореневих гнилей зберігаються у насінні, непропареному ґрунті, на рослинних рештках (залишках) до шести-восьми років.За ураження Pythium на тканинах у вологих умовах утворюється грибниця білого кольору, а при ризоктоніозі – на нижній частині стебла і в пазухах листків з’являються коричневі вдавлені плями, які спочатку покриваються білим нальотом, пізніше буріють.
Розвитку хвороби сприяють чинники, що послаблюють рослини. Насіння томатів, висіяне в холодний (до 16°C) і перезволожений (вище 80%) ґрунт, довго і погано проростає, а інколи загниває перш ніж проросток встигне вийти з насіннєвої оболонки. Більше уражуються патогенами ослаблені сходи, а також глибоко посаджена розсада.
Сильно проявляються кореневі гнилі при різких перепадах температури в теплицях.
Гриби роду Fusarium викликають надзвичайно поширене і шкодочинне захворювання - фузаріозне в’янення рослин томата, найбільш розповсюдженими видами яких єF. oxysporum SchlechtіF. moniliforme, незначною мірою -F. nivale, і дуже рідко F. Solanum. Уражуються рослини в усі фази розвитку. Перші ознаки захворювання – в'янення і пожовтіння нижніх листків, пізніше з'являються жовтуваті штрихи на стеблах. Збудники проникають через кореневу систему до судин стебла рослин, а далі – до черешків листків, плодоніжки, плодів і насіння. В'янення поступово розповсюджується вгору по стеблу і згодом рослина гине внаслідок закупорювання судин міцелієм гриба та негативного впливу токсинів патогену. На поперечному розрізі нижньої частини стебла ураженої рослини помітно потемніння судинного кільця. Характерно для фузаріозного в'янення – наявність рожевого нальоту в зоні кореневої шийки.
Розвитку хвороби сприяють чинники, що негативно впливають на загальний стан рослин у закритому ґрунті: різкі коливання температури ґрунту 12-18°C (для F. oxysporum f. sp. radicis-lycopersici) та підвищення до 27-28°C (для Fusarium oxysporum f. sp. lycopersici та Fusarium semitectum), наявність нематод у ґрунті, механічні ушкодження, що сприяють проникненню інфекції у корінці рослин.
Джерелами первинної інфекції є уражені рослинні рештки, на яких гриб веде сапрофітний спосіб життя, склероції, що здатні тривалий час зберігатися у ґрунті і насінні. Найбільшої шкоди завдають при монокультурі. Уражують рослини в усі фази розвитку.
В останні роки також набуло господарського значення вертицильозне в’янення томатів - збудники Verticillium albo-atrum Reinke et berth та V. dahliae Kleb, ґрунтові широко спеціалізовані патогени, які зберігаються на рослинних залишках у вигляді міцелію або мікросклероціїв, не втрачають досить тривалий час своєї життєздатності. Перші ознаки виявляються насамперед на листках, що старіють. У денний час вони прив'ядають, а в нічний – тургор листків відновлюється. На початкових етапах хвороби коренева система виглядає цілком здоровою, але на ній поселяються вторинні фітопатогени і корені відмирають. Характерною особливістю ураження томатів цими збудниками є світло-буре забарвлення уражених судин на поперечному зрізі стебла, яке може простягатися до метра уздовж стебла. У цьому відмінність вертицильозного в’янення томатів від кореневих гнилей, що поширюються на відстань 10-15 см.
V. albo-atrum добре розвивається у ґрунті за температури нижчої 25°C, чим відрізняється від V. Dahliae, який є більш термостійкий, що ускладнює боротьбу проти нього. Джерелом первинної інфекції є міцелій і мікросклероції у рослинних залишках та субстраті, менше – конідії гриба. Насіння вкрай рідко є джерелом інфекції.
Із бактеріальних хвороб до значних втратурожаю томатів призводятьнекроз серцевини стебла та бактеріальний рак,які уражують рослини у фазі плодоутворення. Основні симптоми захворювань – в’янення рослин унаслідок ураження судин.
Некроз серцевини стебла, бурий судинний некроз або пустостебельність томата. Збудник – бактерія Pseudomonas corrugata (ex Scarlett et al.) Roberts & Scarlett. В останні роки набуває досить широкого поширення у закритому ґрунті.
Перші симптоми хвороби, як правило, з'являються на добре розвинених високорослих рослинах у фазі дозрівання плодів першої китиці у вигляді хлорозу верхніх листків в'янення усієї рослини. На стеблах з'являються бурі водянисті видовжені некрози, часто більше 40 см, розташовані на невеликій відстані від субстрату, які згодом розтріскуються. Маса бактерій, що накопичується в судинах, у вигляді кремово-білого ексудату виділяється із тріщин і ранок. На стеблах сильно уражених рослин на різній висоті від рівня ґрунту часто утворюються повітряні корені. Серцевина бічних пагонів і головного стебла темнішає і некротизується, з часом у ній формуються пустоти, а в нижній частині стебло може також бути пустим усередині. Листки втрачають тургор, набувають вигляду обпечених, швидко засихають. На зелених плодах з'являється сітка зі світлих жилок, вона зберігається і на зрілих плодах; насіння у таких плодах часто має некротизовану оболонку.
Джерелом первинної інфекції є насіння і рослинні рештки; поширенню інфекції сприяє пасинкування рослин, полив дощуванням, збір урожаю.
Бактеріальний рак. Збудник – Clavibacter michiganensis subsp. michiganensis (Smith) Davis et al. [Corynebacterium michiganensis subsp. michiganensis (Smith) Jensen]. До початку плодоутворення симптоми хвороби не проявляються. Ознаки хвороби – в'янення рослин унаслідок ураження судинної системи, а також плямистість на плодах, листках і жилках листків. Типовою діагностичною ознакою хвороби є потемніння уражених судин, що виявляються на розрізі в основі черешка й у стеблі.
В'янення звичайно починається із нижніх листків, часто на одному боці листка, який жовтіє і злегка скручується. Поступово уражені листки буріють, засихають, але не опадають; надалі всихає вся рослина. На чашолистках, черешках і плодоніжках з'являються коричневі й рудуваті виразки. На стеблах – темні смуги, через деякий час покривні тканини розриваються, через тріщини виступає ексудат, що містить масу бактерій. Ураження плодів томата може бути поверхневим і внутрішнім.
У разі поверхневого ураження на плодах з'являються плями, більш темні в центрі, а світлі – на периферії. На зелених плодах плями білі, на тих, що дозрівають, вони стають жовтими і нагадують «пташине око». Звичайно, такі плоди не втрачають своїх смакових якостей, їх насіння не містить інфекції. Джерелом інфекції є плоди, ураження в яких відбулося по судинній системі через плодоніжку. Виразки, що утворюються при ураженні плодоніжки, поступово заглиблюючись, досягають судинної системи і надалі потрапляють до плоду. В уражених плодах такі судин, що йдуть до насіннєвих камер, набувають жовтого кольору. Смакові якості і консистенція цих плодів погіршується.
Оптимальні умови для розвитку бактеріального раку – вологість повітря вище 60 % і температура 23-25°C. Проникненню бактерій до рослини сприяють механічні різні ушкодження тканин (при пасинкуванні, видаленні листків, збиранні плодів).
Джерелом первинної інфекції є заражене насіння. У повітряно-сухому ґрунті й рослинних рештках бактерії можуть зберігатися більш ніж 8 місяців, навіть у замерзлому стані.
Великих збитків площам томатів за всіх технологій їх вирощування кожен рік незалежно від культурозміни наносить сіра гниль. Збудник – гриб Bottytis cinerea Pers, уражує широке коло рослин-господарів. Крім томату, уражує квасолю, горох, огірки, перець, баклажан, моркву, капусту, салат. На томатах сіра гниль уражує всі надземні органи рослин протягом вегетаційного періоду, але найбільш страждають стебла, що травмуються при догляді за рослинами. У вологу погоду збудник уражує також верхівки рослин, суцвіття, плоди. Захворювання розвивається, як правило, у період плодоношення, а при відсутності належного догляду й ефективних заходів боротьби широко поширюється по теплиці, що призводить до передчасної загибелі груп сусідніх рослин.
На стеблах виявляються поодинокі ознаки ураження, у місцях наявності ран зламу у вигляді бурих плям. Через 3-5 діб пляма розростається по довжині стебла і починає охоплювати стебло по периметру. Перші 6-8 діб на плямі спороношення гриба відсутнє. Всередині стебла розвивається некроз судин і кори. Це призводить до утворення порівняно невеликої ділянки, через яку не проходить вода, живильні речовини, що і стає причиною в'янення рослини. Вище некрозу на стеблі з'являються численні повітряні корені.
Розвитку хвороби сприяє висока вологість повітря. Джерелом інфекції є склероції патогену, які утворюються на уражених рослинних рештках і довгий час зберігають життєздатність у ґрунті. За відсутності належного догляду й ефективних заходів боротьби широко поширюється по теплиці, що призводить до передчасної загибелі груп сусідніх рослин.
Альтернаріоз, або суха плямистість – збудники Alternarіa solanі і Alternarіa аlternata. Хвороба проявляється на листках, черешках, плодоніжках, стеблах і плодах. На листках плями сухі, округлі, з яскраво вираженою зональністю, розміром до 1 см. На стеблах, черешках і плодоніжках плями бурі, видовжені, на плодах – округлі, укриті чорним нальотом конідіального спороношення гриба. Симптоми ураження плодів, як правило, проявляються біля плодоніжки. Масовий прояв альтернаріозу на вегетуючих органах спостерігається на початку плодоутворення. У плівкових теплицях суха плямистість становить небезпеку наприкінці вегетації, причому в цей період уражуються в основному плоди, інтенсивність пошкодження яких при збереженні значно зростає. При цьому товарний урожай помідора у весняних плівкових теплицях знижується на 50-60 %.
Розвитку хвороби сприяє температура повітря понад +25°С. Поширюється хвороба конідіями гриба. Зберігається інфекція у вигляді міцелію і конідій на рослинних рештках і насінні.
Кладоспоріоз, або бура плямистість томату. Збудник – гриб Cladosporium flvum Cooke. Перші її ознаки проявляються у період цвітіння-на початку утворення плодів. Симптоми кладоспоріозу спочатку з'являються на листках нижнього ярусу, надалі хвороба охоплює всю рослину. На верхньому боці листків спочатку округлі жовто-коричневі плями, після дозрівання спор вони стають червоно-коричневого кольору. З нижнього боку на плямах утворюється спочатку яскраво-сірий, а потім бурувато-коричневий бархатистий наліт конідіального спороношення, за допомогою якого і поширюється збудник. Із розвитком захворювання листя скручуються і засихають. Рідше уражуються квітки і молоді плоди, вони зморщуються, буріють і засихають.
Підвищена вологість повітря (90-95 %) та температура повітря +22-25°С сприяють як масовому розвитку бурої плямистості, так і накопиченню значної кількості інфекційного матеріалу.
Джерела інфекції – уражені рослинні рештки, ґрунт, конструкції теплиць, на яких конідії можуть зберігатися життєздатними тривалий час.
Із вірусних хвороб досить поширені мозаїка, бронзовість, стовбур.
Бронзовість томата. Збудник – вірус Tomato spotted wilt virus (TSWV). В останні роки шкідливість підвищується із-за розширення кругу переносників її збудника. Хвороба проявляється при вирощуванні помідорів у відкритому і закритому ґрунті. На молодих листках верхівок рослин і бічних пагонах помідора з’являється бронзовий або брудно-фіолетовий відтінок. Пізніше розвиваються коричневі некротичні плями у вигляді кілець і переривчастих смуг, витягнутих уздовж головної жилки листка. Протягом 10 діб вони трохи збільшуються, навколо них утворюються ділянки хлоротичної тканини, і первинні некрози виявляються оточеними двома або трьома кільцями відмерлої тканини (кільцевий некроз). Через 2-4 доби після появи первинних симптомів з'являються вторинні некрози на верхніх листках (наслідок системного ураження). На черешках листків і стебел – коричневі і чорні смуги, верхівки рослин часто відмирають. Листки, що з'являються пізніше, мають майже нормальну морфологію, хоча вони також містять вірус. Рослина переходить у стадію хронічного захворювання. На зелених плодах – коричневі, зелені і бліді кільця; біля плодоніжки – коричневі смуги. При дозріванні такі плоди мають строкате червоно-жовте забарвлення.
Джерелом інфекції є велика кількість багаторічних рослин-господарів патогену.
Стовбур томата викликаєтьсяфітоплазмоподібними організмами – PhLO, які утворюють у флоемі рослин багаточисленні плеоморфні тільця, розмір яких значно варіює.
Уражуються всі наземні органи рослин. Розвиток рослин затримується, верхні листки хлоротичні, часто з рожевим або фіолетовим відтінком. Чашолистки квіток збільшуються і зростаються; внутрішні частини квітки скорочені – маточка укорочена, тичинки недорозвинені, пелюстки меншого розміру, знебарвлені або зеленого кольору. Плоди дерев'яніють, у розрізі видна біла, сильно розвинута судинна тканина. На поверхні кореня численні тріщинки, кора набуває бурого відтінку, спостерігається сильне здерев’яніння внутрішніх тканин кореня. Шкодочинність хвороби полягає у різкому зменшенні кількості плодів. Найбільші втрати в насінництві, тому що в плодах практично відсутнє насіння.
Патоген зберігається і розповсюджується цикадками.
Мозаїка, або ВТМ (Tobacco mosaic virus). Характерною ознакою ураження рослин хворобою є мозаїчність забарвлення листків, чергування світло-зелених або жовто-зелених ділянок із тими, що мають звичайне забарвлення, яке починається на молодих верхівкових листках. За умов украй несприятливих для розвитку рослин (висока вологість, нестача світла) можуть проявитися ознаки папороте- або ниткоподібності листків. На плодах при дозріванні ознаки ураження також проявляються через плямистість забарвлення, смакові їх якості погіршуються. Окремі штами ВТМ призводять до внутрішнього некрозу плодів, у м'якуші плода помітно ділянки вимерлих клітин коричнево-сірого або коричнево-білого кольору.
Вірус поширюється із соком ураженої рослини при пікіруванні, пасинкуванні та ін. Джерела інфекції – рослинні рештки, насіння.
Захисні заходи
Захист томатів від хвороб – один із найважливіших резервів підвищення врожайності. Система захисту в закритому ґрунті, де згідно із Законом України «Про пестициди та агрохімікати», використання хімічних засобів обмежено, ґрунтується на застосуванні комплексу захисних заходів: організаційно-господарських, профілактичних, агротехнічних, біологічних, карантинних.
Організаційно-господарські і карантинні заходи:
-
обов'язкове щотижневе обстеження рослин на виявлення хвороб, починаючи з моменту вирощування розсади;
-
ізоляція розсадників від виробничих теплиць;
-
закріплення за кожною теплицею свого інвентарю, спецодягу і взуття;
-
дезінфекція транспортних засобів при в'їзді на тепличну територію;
-
забороняється вирощувати і заносити квіткові рослини у овочевих теплицях;
-
повна ліквідація і ретельне видалення бур'янів і сміття із притепличної території;
Ганна ТКАЛЕНКО, канд. с-г наук,
Інститут захисту рослин
Серед овочевих культур закритого ґрунту в Україні томати займають одне з провідних місць за обсягами вирощування і валовим збором урожаю, що дозволяє забезпечувати ними населення у міжвегетаційний період.
Гриби роду Fusarium викликають надзвичайно поширене і шкодочинне захворювання - фузаріозне в’янення рослин томата, найбільш розповсюдженими видами яких єF. oxysporum SchlechtіF. moniliforme, незначною мірою -F. nivale, і дуже рідко F. Solanum. Уражуються рослини в усі фази розвитку. Перші ознаки захворювання – в'янення і пожовтіння нижніх листків, пізніше з'являються жовтуваті штрихи на стеблах. Збудники проникають через кореневу систему до судин стебла рослин, а далі – до черешків листків, плодоніжки, плодів і насіння. В'янення поступово розповсюджується вгору по стеблу і згодом рослина гине внаслідок закупорювання судин міцелієм гриба та негативного впливу токсинів патогену. На поперечному розрізі нижньої частини стебла ураженої рослини помітно потемніння судинного кільця. Характерно для фузаріозного в'янення – наявність рожевого нальоту в зоні кореневої шийки. Джерелом первинної інфекції є заражене насіння. У повітряно-сухому ґрунті й рослинних рештках бактерії можуть зберігатися більш ніж 8 місяців, навіть у замерзлому стані.Бронзовість томата. Збудник – вірус Tomato spotted wilt virus (TSWV). В останні роки шкідливість підвищується із-за розширення кругу переносників її збудника. Хвороба проявляється при вирощуванні помідорів у відкритому і закритому ґрунті. На молодих листках верхівок рослин і бічних пагонах помідора з’являється бронзовий або брудно-фіолетовий відтінок. Пізніше розвиваються коричневі некротичні плями у вигляді кілець і переривчастих смуг, витягнутих уздовж головної жилки листка. Протягом 10 діб вони трохи збільшуються, навколо них утворюються ділянки хлоротичної тканини, і первинні некрози виявляються оточеними двома або трьома кільцями відмерлої тканини (кільцевий некроз). Через 2-4 доби після появи первинних симптомів з'являються вторинні некрози на верхніх листках (наслідок системного ураження). На черешках листків і стебел – коричневі і чорні смуги, верхівки рослин часто відмирають. Листки, що з'являються пізніше, мають майже нормальну морфологію, хоча вони також містять вірус. Рослина переходить у стадію хронічного захворювання. На зелених плодах – коричневі, зелені і бліді кільця; біля плодоніжки – коричневі смуги. При дозріванні такі плоди мають строкате червоно-жовте забарвлення.
Профілактичні заходи:
- чергування культур із поверненням пасльонових культур на те ж місце не менш ніж через рік;
- після закінчення вегетаційного періоду і герметизації теплиць знезаражують рослини (40%-м формаліном) вологим способом для знищення збудників захворювань, що накопичилися на рослинах, поверхні ґрунту та внутрішній поверхні культиваційних споруд;
- ретельне видалення рослинних часток із дроту, конструкцій, із-за труб і утеплювального матеріалу;
- для видалення пасинків і листків бажано використовувати спеціальний інструмент, а не виламувати їх руками;
- термічне знезаражування (пропарювання) ґрунту проти комплексу збудників хвороб, що знаходяться в ґрунті;
- при появі перших ознак вірусних хвороб рекомендовано обробляти рослини розчином молочних відвійок із додаванням спиртового розчину йоду (на 10 л води 1 л відвійок молока і 7-10 мл 5%-го спиртового розчину йоду). Інтервал між обприскуванням рослин 7 днів;
- дезінфекція теплиць, стелажів, доріжок хлорним вапном (400 г на 10 л води) або каустичною содою (300-500 г на 10 л води). Розчин потрібно настояти протягом 2-4 год., потім чисту рідину змити і використовувати для обприскування, а осад – для обмазування парникових конструкцій;
- для обмеження вторинної інфекції хвороб перед плановим пасинкуванням проводять фітопрочистку посадок від хворих рослин (не рідше двох разів на місяць). Для зменшення поширення бактеріозу в теплиці варто починати роботу з ураженими рослинами після опрацювання здорових;
- для знешкодження насіннєвої інфекції: 1) за 3-4 тижні до сівби термічне знезараження насіння (за методикою Вовк А. М.) у термостаті: t=50-52 °C, експозиція 48 годин, далі – t=78-80°C, експозиція 24 год.
- за 1-5 доби до сівби знезараження насіння від вірусної інфекції в 1 % розчині марганцевокислого калію, експозиція 30 хв. або в 10%-му розчині тринатрійфосфату (120 г препарату на 1 л води) протягом однієї години.
- для дружного проростання насіння, підвищення стійкості проти несприятливих умов за 1-5 діб до сівби обробка насіння біопрепаратами: Триходермін, Планриз (10 мл/л), регуляторами росту: «Марс-У» (260 мл/т), «Емістим С» (5 мл у 10 л води на 1 т насіння) та «Гумісол» (1:5).
Агротехнічні заходи:
- дотримання оптимальних режимів температури та вологості повітря і ґрунту, оптимальні терміни посіву і посадки, своєчасне внесення комплексу добрив, правильний полив;
- у теплицях, в яких вирощуються помідори, необхідно підтримувати температуру повітря вночі не нижче +16-18°С і не вище +22-24°С вдень; відносну вологість повітря 60-65 %. Уникати різних коливань між денними і нічними температурами, не допускати протягів. У сонячну погоду в скляних теплицях вчасно їх забілювати крейдою;
- поливати рослини теплою водою, але не вище +25 °С. У період пониженої температури поливи проводити рідко, щоб ґрунт не перезволожувався.
Біологічний метод
Як свідчать дослідження, дотримання і виконання комплексу профілактичних та агротехнічних заходів обмежують розвиток хвороб до 60-70 %, але не спроможні забезпечити надійний захист рослин від їх шкідливого впливу.
Ефективними заходами захисту томатів від хвороб є застосування біопрепаратів. На основі результатів проведеної серії дослідів встановлено, що замочування насіння томатів в 1% робочій суспензії біопрепаратів Триходерміну, Гаупсину, Планризу покращує їх посівні якості: енергія проростання підвищується на 7,59%, лабораторна схожість – на 2,7-4,4 %, довжина проростків в 1,2-1,4 разів щодо контролю (табл. 1).
Таблиця 1. Вплив біопрепаратів на посівні якості насіння томатів
(плівкові теплиці, розсадник, гібрид «Верліока», 2002-2005 рр.)
Внесення біологічного препарату Триходерміну під час приготування ґрунтосуміші для розсади (3-5 кг/м?) або по 2-3 г при заповненні горщиків і перед садінням рослин на постійне місце у ґрунт (1-2 кг/м?) підвищує стійкість рослин до грунтових патогенів на 55-65%.
Застосування мікробіологічних препаратів Триходерміну, Планризу, Гаупсину та їх сумішей протягом вегетації істотно знижують ураженість рослин хворобами: кореневими гнилями на 73,5%, бактеріозами – до 74,6%,фузаріозами – на 84,5% (рис.2).
Рис. 2. Вплив біологічних препаратів на розвиток фузаріозного в’янення томатів у закритому ґрунті (Київська обл., весняно-літня культурозміна, 2008-2010 рр., гібрид «Раїса», плівкова теплиця)
Слід зазначити, що ефективність біотехнології залежить від проведення захисних заходів протягом всього онтогенезу рослин, включаючи обробку насіння, внесення у грунтосуміш, полив розсади і 3-4 кратні обробки рослин робочою суспензією біопрепаратів.
Схожі матеріали (за тегом)
04 жовтня 2025
Інституту експертизи сортів рослин України другий рік проводить випробування сортів бавовнику, які надають різні компанії, зокрема й іноземні.
Інституту експертизи сортів рослин України другий рік проводить випробування сортів бавовнику, які надають різні компанії, зокрема й іноземні.
04 жовтня 2025
03 жовтня 2025
Фермери Сергій та Дмитро Синенки з Чернігівщини запустили власну олійню. За перші 5 місяців роботи їм вдалося виготовити понад 35 тонн соняшникової олії вищого ґатунку. Наразі господарство планує вихід на обсяги близько 10 тонн щомісяця. У перспективі – розливний цех і запуск виробництва рижієвої олії. Рижій брати вирощують самостійно.
Фермери Сергій та Дмитро Синенки з Чернігівщини запустили власну олійню. За перші 5 місяців роботи їм вдалося виготовити понад 35 тонн соняшникової олії вищого ґатунку. Наразі господарство планує вихід на обсяги близько 10 тонн щомісяця. У перспективі – розливний цех і запуск виробництва рижієвої олії. Рижій брати вирощують самостійно.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
Вступ до ЄС означає більш жорсткі вимоги до української продукції, а поспішна імплементація всіх норм може призвести до закриття значної частини малого та середнього агробізнесу.
Вступ до ЄС означає більш жорсткі вимоги до української продукції, а поспішна імплементація всіх норм може призвести до закриття значної частини малого та середнього агробізнесу.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
Станом на 3 жовтня українські аграрії намолотили 31 548,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 213,8 тис. га. Обмолочено 65% площ, засіяних цими культурами.
Станом на 3 жовтня українські аграрії намолотили 31 548,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 213,8 тис. га. Обмолочено 65% площ, засіяних цими культурами.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
За прогнозом аналітиків наступного тижня, 06-12 жовтня 2025 року, закупівельні ціни на живець свиней в Україні не зміняться. Ціни залишаються на рівні 97-98 грн/кг вже шостий тиждень поспіль.
За прогнозом аналітиків наступного тижня, 06-12 жовтня 2025 року, закупівельні ціни на живець свиней в Україні не зміняться. Ціни залишаються на рівні 97-98 грн/кг вже шостий тиждень поспіль.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
2 жовтня 2025 року в межах 44-ї сесії Європейської комісії з питань сільського господарства в Будапешті в Угорщині, Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) відзначила трьох молодих фермерів-новаторів за їхні видатні досягнення, по одному в кожній з трьох категорій: інновації в агропродовольчих системах, розбудова громади та інклюзивність і розширення прав і можливостей.
2 жовтня 2025 року в межах 44-ї сесії Європейської комісії з питань сільського господарства в Будапешті в Угорщині, Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) відзначила трьох молодих фермерів-новаторів за їхні видатні досягнення, по одному в кожній з трьох категорій: інновації в агропродовольчих системах, розбудова ...
03 жовтня 2025
