Цьогорічна зима в Україні в плані опадів нагадує гігантську шахівницю. Десь пощастило, тому землю регулярно зрошувало якщо не мокрим снігом, то рясним дощем. Однак у багатьох місцевостях випало усього лише по 30–40 мм опадів впродовж усієї зими. На цю безрадісну картину наклалися ще й сухий кінець літа та осінь. Вологи у грунті, вочевидь, бракує, а сіяти треба. Не потрібно бути провидцем, аби спрогнозувати, що цієї весни повною мірою повинна справдитися приказка «агроном — професія творча».

Протруювання насіння — це процедура, економічна доцільність якої зростає із кожним роком. Звісно, що вона не може цілковито замінити використання ЗЗР у період росту рослин, однак протруювання багато в чому визначає стан посівів і кількість наступних обробок. У період вегетації рослини будуть менш вразливі до хвороб, а отже, їх менше потрібно буде обробляти, що, зрештою, сприяє отриманню здорового і багатого врожаю. Протруювання дає змогу в окремих випадках скоротити кількість та вартість фунгіцидних обробок рослин.

Упродовж останніх декількох років ми чимало поїздили південними та східними регіонами України, готуючи матеріали про досвід різних господарств у вирощуванні сільгоспкультур. І насамперед — про озиму пшеницю, котра є справдешньою рятівницею для багатьох фермерів. Якщо вибрати правильну технологію, ця культура спроможна витягнути економіку господарства, навіть у періоди найжорсткішої посухи.