Одержання стабільного врожаю насіння ріпаку базується на жорсткому дотриманні агротехнічних заходів вирощування цієї культури, а особливо — проведення сівби в оптимальні строки
Минулої осені істотно скоротилися площі під озимим ріпаком. Звісно, що не від доброго життя. У багатьох ріпакових регіонах України випала критично низька кількість опадів. Це призвело до того, що в господарствах або взагалі відмовилися від сівби цієї культури, або ж ризикували і клали насіння просто в суху землю.
Минулий рік видався, без перебільшення, катастрофічним для вирощування озимого ріпаку в багатьох регіонах України. Гострий дефіцит вологи в ґрунті, починаючи із серпня, і включно аж до квітня, місцями істотно прорідив, місцями цілковито знищив посіви цієї культури. До того ж тепла зима сприяла бурхливому розвитку хвороб рослин ріпаку, що у поєднанні з пізніми приморозками також відіграло свою негативну роль.
Останні два десятиліття в Україні спостерігається стрімке зростання обсягів виробництва ріпаку як олійної сировини. Посівні площі за ці двадцять років зросли з 60–70 до 1100–1200 тис. гектарів. Водночас було досягнуто приголомшливого росту врожайності — з 10 до 22 ц/га. Такий рівень виробництва забезпечив рентабельність 50–70%.