Наталія КУЗЬО, спеціально для "АС"
Світова практика дає немало інструментів для спільної діяльності зацікавлених сторін, і саме в аграрному секторі добре помітна ефективність спільної роботи та доцільність об’єднання учасників ринку. Наталія Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації, зазначає: «Органічне виробництво в поєднанні з кооперацією — це та ніша, яка дає доволі високі можливості у фінансовому плані. У Міністерстві аграрної політики органічне виробництво є одним із 5-ти пріоритетів, бо, по-перше, світ потребує органіку, а, по-друге, ми маємо змогу впроваджувати органічне виробництво завдяки українським ґрунтам і клімату.Є один виклик — сьогодні часто органічним називають те, що таким не є. Дуже важливо, щоб ми не заплямили себе і рухалися у цьому напрямі професійно. Об’єднання учасників органічного ринку сприятиме саме професійному підходу».
За професійність в органічному секторі вболіває і громадська організація «Екотерра», яка, зокрема, закликає до спільної роботи усіх учасників органічного ринку. Президент «Екотерри» Наталія Чоловська розповіла, що організація зараз співпрацює із Коаліцією «Чиста Балтика», яка зацікавлена в розвитку органічного виробництва в Україні і закликає вибудовувати спільну стратегію розвитку для всіх учасників органічного ринку. Наталія Чоловська зазначила: «Саме Балтійське море в останні 10 років сильно потерпає від розвитку синьо-зелених водоростей, від впливу господарської діяльності, від викристання хімічних засобів захисту рослин. Внаслідок цього змінюється якісь води в морі, кількість морських жителів, що згубно впливає на екологічну ситуацію. Для вирішення цієї проблеми і створили коаліцію «Чиста Балтика» — це 9 держав, які об’єдналися і працюють над зниженням впливу шкідливих факторів на Балтійське море.Учасники коаліції залучили до програми Україну, оскільки через нашу територію протікає транскордонна річка Західний Буг. Через Львівську і Волинську області вона переходить на територію Польщі, де зливається з Віслою, і далі вони несуть свої води до Балтійського моря. Без участі України проблему не зможуть вирішити, тому коаліція «Чиста Балтика» зацікавлена в розвитку сталого сільського господарства, зокрема у західних областях України, а він можливий лише за умов об’єднання».
Кооперація — звичний, надійний і
перевірений шлях: що варто і
неварто переносити у сферу «органік»
Одним із найпопулярніших і найзвичніших методів об’єднання у сільському господарстві є кооперація. Його можна застосовувати до органічного ринку, однак попри багаторічну історію кооперативного руху така форма в Україні все ще має чимало недоліків, упущень та недопрацювань. Щоб ефективно застосовувати принцип кооперації в органіксередовищі України, потрібно розуміти основні засади роботи кооперативу та навчитися на помилках аграріїв у сфері кооперації. Про це розповіла Ярослава Сорокопуд, керівник Галицького кластеру кооперації «Жіночий авангард».
«Організатори кооперативу повинні поставити перед собою кілька запитань перед тим, як об’єднуватися, — наголошує пані Сорокопуд. — По-перше, варто спитати себе — для чого ми це робимо, чого ми хочемо досягти? По-друге, які ресурси ми маємо на старті? По-третє, які завдання ми ставитимемо, щоб досягнути мети і як будемо моніторити ефективність наших дій? Останнє дуже важливе, саме через неналежний моніторинг результатів, об’єднання не розвиваються, не має змоги побачити результат роботи, визначити основні індикатори успішності та побачити проблемні точки.З власного досвіду мушу зазначити, що при кооперативному підході важливо бути реалістами — потрібно реально оцінювати фінансові можливості, людський та інші ресурси. Часто при створенні кооперативу чи вже під час його роботи люди висувають міфічні пропозиції, і якщо немає реальних даних і розуміння, то можна витратити чимало ресурсів і не досягнути результату». Важливим фактором є також здатність до швидкого реагування. Часто кооперативи упускають вигідні та перспективні для себе проекти чи можливості, бо вони потребували оперативної роботи. Тому важливо, щоб кооператив мав завжди напоготові основні документи, щоб було розуміння пріоритетності діяльності та відкритість, таким чином, завжди можна швидко зреагувати на нові можливості.
Існують загальносвітові принципи кооперації. Важливо їх не просто дотримуватися формально, а й справді відчувати, пропускати крізь себе — саме тоді можна претендувати на ефективність роботи, а не просто існування формального об’єднання:- Добровільне вікрите членство — це один із ключових принципів.
- Демократичне управління — учасники мають знати про всі прийняті рішення.
- Членська участь в економічній діяльності — потрібно періодично змінювати людей на рівні прийняття рішень.
- Автономія та незалежність.
- Освіта, професійна підготовка та інформування членів кооперативу.
- Співпраця між кооперативами, але виключно на демократичній основі, щоб ніхто не домінував, не котролював і не примушував.
- Турбота про громаду, на території якої працює кооператив.
Кластер як сучасна,
успішна форма об’єднання
Кластери як і кооперативи — це загальноприйнята світова практика. Між цими формами є багато спільних рис, однак суттєво відрізняє кластер від кооперативу кількарівневість. Якщо суть кооперативу в об’єднанні виробників, то для кластеру — це лише перший рівень. Далі до нього приєднуюься виробники вхідних ресурсів, переробники та реалізатори продукції. І ще один дуже важливий елемент — це інтеграційні зв’язки з органами влади, банками, сертифікаційними органами, спеціалізованими ЗМІ, агенціями з розвитку, вишами, дорадчими службами. Тобто кластер — це об’єднання усіх, хто працює для розвитку аграрного сектора. Експерт з формування кластерів та підтримки кластерних ініціатив ГО «Консультаційно-навчальний центр «АгроЛьвів Консалт» Ганна Антонюк розповіла більше про актуальність та важливість кластерного об’єднання.
«Сила кластеру у тому, що він включає у себе усіх основних гравців на ринку, кожен з яких має свою вигоду від участі в кластері, — говорить експерт. — Якщо говорити про фермерів, зокрема виробників органічної продукції, то будучи учасником кластеру, вони точно отримають кращу співпрацю з органами влади, адже на кожному засіданні членів кластеру має бути присутній представник органів влади, відтак, є змога обговорити всі проблеми. Ще одна вигода — це економія на масштабі. У такому випадку працює принцип кооперативу — чим нас більше, тим вигідніше закуповувати ресурси. Працюючи у кластері, є змога також спільно замовляти дослідження ринку на різну тематику, проводити навчання та подаватися на гранти. Кластери сприяють і розбудові логістичної інфраструктури, і підготовці фахівців спільно з вишами».Важливо розуміти, що кластер — це не організаційно-правова форма, це механізм і принцип роботи. У світі кластери працюють у різному «офіційному» статусі. У Європейському Союзі, до прикладу, переважає форма асоціації. У Франції 100% кластерів — це асоціації, у Німеччині — 67%. Цікавим є приклад Норвегії — там кластери працюють взагалі без статусу юридичної особи, але при цьому 70% їхнього бюджету формується за державної підтримки — кошти виділяють на конкретні проекти в рамках роботи кластеру. Популярні форми — це також товариство з обмеженою відповідальністю і громадські організації. Управління кластером відбувається через Раду директорів або Наглядову раду. В цей орган входять по одному представнику усіх членів кластера, є президент, віце-президент, яких періодично переобирають. Рада має вплив на команду управлінців — як правило, це генеральний менеджер і 1–2 його помічники. Якщо кластер діє вже довгий час і працює над кількома проектами, то кожен з цих проектів може мати свого менеджера з помічниками. Кластер повинен відповідати певним критеріям, часто трапляються випадки, коли кластером називають те, що по суті ним не є. Йдеться про такі критерії:
Офіційна реєстрація, без привязки до конкретної організаційно-правової форми.- Не менше 20% відданих членів кластеру — це ті, хто постійно сплачує членські внести і відвідує заходи, організовані командою управлінців.
- Більше 50% учасників кластеру мають бути представниками бізнесу, також обов’язково серед членів мають бути дослідні організації, виші, представники банків, сертифікаційних структур тощо. Якщо членами об’єднання є тільки представники бізнесу, то це кооператив, а не кластер.
- Чітка структура управління.
- Впродовж року команда управлінців повинна мати прямий контакт з учасниками кластеру, тобто важлива фізична присутність керівників кластеру на господарствах або принаймні зустрічі з представниками бізнесу.
- Документальне оформлення стратегії розвитку та план її впровадження.
- Щоквартальний фінансовий контроль і звіт.
- Щорічна оцінка продуктивності команди управлінців.
- Обов’язкова присутність в Інтернеті і висвітлення діяльності.
Ярмарок 1–2 жовтня підтвердив, що органічна продукція має попит, що люди готові купувати продукти з доданою вартістю. Тому органічний ринок України повинен розвиватися, вдосконалюватися, а учасники — брати до уваги успішні світові приклади, зокрема, у напрямі об’єднання.
