Чому ідентифікація тварин — це базис сучасного фермерства

Повномасштабна війна суттєво змінила український агросектор. Якщо раніше багато компаній могли дозволити собі працювати в умовно стабільному середовищі, то сьогодні ключовими факторами виживання і розвитку стали гнучкість, контроль витрат і здатність швидко адаптуватися до нових викликів. Особливо це відчутно у тваринництві, де виробничий цикл не можна «поставити на паузу», а будь-які збої — від логістики до енергопостачання — одразу б’ють по економіці

У сучасних умовах інтенсифікації молочного скотарства дедалі більшого значення набувають ознаки, що визначають не лише рівень продуктивності, а й тривалість ефективного використання тварин. Однією з ключових таких ознак є продуктивне життя (Productive Life, PL), яке інтегрує показники здоров’я, відтворення та адаптивності корів до умов утримання

Журнал та мультимедійна компанія «Агробізнес Сьогодні» представляє програму Всеукраїнської бізнес-платформи «Не ніша, а перспектива». Козівництво та вівчарство, яка відбудеться 28 квітня 2026 року в Тернополі.

Козівництво у світі давно вийшло за межі дрібного підсобного господарства. У багатьох країнах воно стало повноцінною частиною м’ясного ринку — із чіткою спеціалізацією, продуманою генетикою та стабільним попитом. Кози цінуються за адаптивність, невибагливість до кормів і можливість працювати в умовах, де інші види худоби не завжди ефективні. Водночас м’ясний напрям потребує чіткої організації виробництва: ритмічності окотів, контролю за якістю туш, стабільного збуту.

26-27 травня 2026 року у Тернополі пройде Міжнародна бізнес-платформа «Бізнес в умовах викликів». Свинарство, присвяченої сучасному розвитку промислового свинарства в Україні.

Український аграрний сектор у світі асоціюється передусім із зерном та експортом олійних культур. Водночас менш помітна, але критично важлива реформа відбувається у тваринництві — створення повноцінної системи ідентифікації та простежуваності тварин. Саме вона визначає, чи зможе українська продукція відповідати сучасним стандартам безпечності харчових продуктів, конкурувати на європейських та світових ринках.

Ще кілька років тому в Україні панувала думка, що справжня «елітна» генетика — це тільки імпорт: з Канади, США чи Голландії. Бугаї з каталогів за валюту, дорогі схеми відтворення й обіцянки фантастичних надоїв. Але практика показала, що не завжди те, що дороге — ефективне. І дедалі більше виробників молока звертають увагу на те, що ближче — на місцеву, адаптовану до наших умов генетику. І роблять це не з патріотизму, а з тверезого розрахунку

Поблизу міста Лебедин, що в Сумському районі, між річками Псел та Лозова розташоване мальовниче село Шевченкове. На його окраїні розташована невелика ферма. Тут господарює Звоновський Анатолій Андрійович. Він є власником Фермерського господарства Звоновський А.А.. Господарство відносно невелике: три працівника, включаючи власника та його сина.

У 2010 році в світ вийшла книга Дена Бюттнера під назвою «Блакитні зони: уроки для довшого життя від людей, які прожили найдовше» (Dan Buettner. The Blue Zones: Lessons for Living Longer from the People Who've Lived the Longest). Ден Бюттнер дослідив пять регіонів світу - Сардинія, Окінава, півострів Нікоя в Коста-Рика, грецький острів Ікарія та адвентистів сьомого дня в каліфорнійському місті Лома Лінда) і прийшов до висновку, що ключ до довгого життя полягає в мінімізації споживання м'яса та вживанні великої кількості овочів.