Форум організувало Посольство Нідерландів спільно з Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та Українською асоціацією виробників картоплі (УАВК). Дякувати за цю культуру маємо Христофорові Колумбу, який разом з Америкою відкрив і картоплю. У світі майже немає країн, які б її не вирощували. Крім, можливо, десь в Африці та Океанії.
Майже релігійна справа
Лише близько 2% картоплі, якщо рахувати за площами, і до 6–10% за обсягами культивується в Україні фермерськими господарствами, які займаються її вирощуванням професійно на площі близько 63 000 га. Ці цифри навів представник компанії «Агріко Україна» Віктор Різник. А основну частину бульби вирощують в архаїчний «дідівський» спосіб, здебільшого на невеликих присадибних ділянках. Однак картоплярів-аматорів дуже багато, бо для багатьох родин це — давня «релігія»: навесні сім’ями саджають, восени копають також гуртом.
Соціологи підрахували, що в Україні 17,5 млн людей так чи інакше причетні до її вирощування. Офіційно картоплі в Україні виробляється 22 млн т. Та й то статистика враховує далеко не все, бо не кожен дачник біжить зі звітом до Держкомстату.
Хочеться бачити орієнтири і розуміти конкурентів. За врожайністю цієї популярної культури лідерами є США, Нова Зеландія і Німеччина: вони збирають по 45–49 т/га. Ну, а Китай і Україна мають результат на рівні 17 т/га — як бачимо, серйозно відстають. У Бразилії збирають урожай картоплі тричі на рік і проводять не менше 15 обробок засобами агрохімії. Однак ми Бразилію з валового виробництва картоплі вже обійшли.
Одним із маяків у картопляному океані, безумовно, є Нідерланди. У нас насіннєва картопля вітчизняної селекції займає близько 9% плантацій, а решта — голландська і німецька.
Специфіка вирощування картоплі в професійному сегменті агробізнесу України, структура імпорту й експорту висвітлювалися у доповіді Оксани Антонової, аналітика відомого агентства «Клеффманн Групп Юкрейн», яке протягом останніх 10 років проводить дослідження серед професійних картоплярів.
Еверести картоплі
Як би там не було, у нас надзвичайне перевиробництво картоплі, вважає голова Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова. Що ж далі? Власні потреби задоволені: на внутрішньому ринку картоплі треба 5,5 млн т, якщо навіть додати насіннєву та кормову, навіть тоді попит не сягне 7 млн т. Куди ж дівати решту?
Протягом 2017 року українські сільгоспвиробники продали на зовнішні ринки 17,6 тис. т картоплі, що у 3,5 разу більше, ніж у попередньому році, за даними Мінагрополітики. Україна експортує картоплю у Білорусь, Казахстан, Азербайджан, Молдову. Найбільше нашої бульби закупила Білорусь — 10,5 тис. т на $2,6 млн. Але ж це просто обмаль у порівнянні з тим, що ми виробляємо!
На жаль, нині українська бульба є «не в’їзною» до країн ЄС через карантинні заборони. Наші виробники цього популярного продукту погано взаємодіють із торговельними мережами (тому у супермаркетах єгипетська чи ізраїльська картопля помітніша за вітчизняну), не дружать із переробниками і тваринниками…
Ось чому на IX Голландсько-українському форумі з професійного картоплярства на перший план виходили питання розвитку переробки. Наводилися цифри: картоплярі, що продають урожай переробним підприємствам на чіпси або крохмаль, мають стабільну рентабельність на рівні 30–40%.
У 2015 році Україна вперше почала експортувати до ЄС картопляний крохмаль. Але поки що без належного з нашого боку ентузіазму: безмитну квоту минулого року ми використали приблизно на 1%. Бо вимоги до якості в Європі набагато вищі, ніж звикли досягати наші трудівники.
Голландці ж — не тільки лідери з вирощування картоплі, але й найкраще навчилися її переробляти. Про переваги та недоліки співробітництва фермера і переробних підприємств, вимоги до якості картоплі від переробників, прибуток картоплярів при орієнтації на різні способи переробки розповів фермер із Нідерландів Рулоф-Ян Вуллерідж.
Фрі і крохмаль
Андрій Марущак, співробітник компанії «Агровент Україна», яка займається сховищами для овочів, ягід та іншої городини, відстоював думку про необхідність в логістичному ланцюжку виробництва цього продукту добре обладнаних картоплесховищ.
Як повідомила Оксана Руженкова, на Чернігівщині, яка має славу картопляного краю, було запущено завод із виготовлення картоплі фрі. Але цього недостатньо для задоволення зростаючих потреб українських торговельних мереж, ресторанів і барів, яких стає дедалі більше. Тож іще два підприємства з числа членів УАВК повідомили про свій намір побудувати ближчим часом фабрики з виготовлення картоплі фрі.
Наразі в Україні також працюють 4 крохмальних заводи, але слід розширювати й виробництво крохмалю, бо це продукт, який користується широким попитом. Крохмаль є важливою сировиною не лише для харчової галузі (у виробництві майонезу, кондитерських виробів, цукерок, рахат-лукуму та ін.), а й використовується у фармацевтичній, текстильній, нафтовій, паперовій промисловості. До того ж його зручно зберігати, перевозити, і крохмаль готові купувати у багатьох країнах.
Президент Української асоціації виробників картоплі (УАВК) Юрій Антропов і директор Інституту картоплярства НААН України, доктор сільськогосподарських наук Анатолій Бондарчук підписали Меморандум про співпрацю між Інститутом картоплярства та УАВК. Одна з головних цілей Меморандуму — ухвалення стратегії розвитку картопляної переробки за взірцем Нідерландів і за сприяння Міністерства сільського господарства та харчових продуктів тієї країни, а також професійної Нідерландської організації картоплярів. Анатолій Бондарчук після цього висловився так: «Ми маємо добрі сорти на чіпси, а на крохмаль є проблеми, бо цим останні роки не займалися. Але надолужимо».
Коментарі
Оксана АНТОНОВА, аналітик маркетингового агентства «Клеффманн Групп Юкрейн»
— Ми протягом 27 років проводимо опитування агрономів, керівників підприємств. Ця інформація дозволяє нам оцінювати ринок. Україна вирощує 6% від картоплі, яка культивується у всьому світі. Основний виробник — це Китай, він вирощує 26%, далі йдуть Євросоюз (15%), Індія (12%), Росія (8%) і США (5%). За площами Україна під картоплю відводить приблизно 1 млн га. Це четверте місце в світі. Але з урожайності ми займаємо лише 92-е. За останні три роки наші сусіди помітно підвищили свою врожайність: Польща до 29 т/га і Чехія до 30 т/ га. У нас зростання за той же час не спостерігається: маємо в середньому 17 т/ га. На професійні фермерські господарства, що займаються картоплею, припадає не більше 5–7%, це 400 спеціалізованих картоплярських ферм загальною площею 60 000 га. Решту дають індивідуальні хазяї: 94% картоплі вирощує сільське населення на своїх городах і присадибних ділянках. Основний напрям застосування картоплі в нас — харчування Переробка її становить не більше 6% від врожаю.
Оксана РУЖЕНКОВА, виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі
— Наших науковців часто звинувачують, що вони працюють заради самої науки й відірвані від практики. Однак ми звернулися в Інститут картоплярства НАНУ, і ця установа змінила заради нас, громадської організації, свої довготривалі плани. Вони взялися виконати наше замовлення з адаптації українського законодавства у сфері картоплярства до європейського. Також на наше прохання Асоціація картоплярів Королівства Нідерланди розробляє «дорожню карту» щодо того, як діяти переробникам картоплі на підставі аналізу українського ринку. Не чекаючи ініціатив від держави, Українська асоціація виробників картоплі взялася формувати стратегію переробної галузі. У нас є два заводи з виробництва крохмалю, будується ще два підприємства з виробництва картоплі фрі. Йдеться про членів нашої асоціації. Але таких переробних підприємств в Україні повинно ставати набагато більше.
Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
