Випадково побачив горіховий сад у Володимира Рудника у Петропавлівському районі Дніпропетровщини. Дуже зацікавився, адже це був узбецький сорт «Ідеал», який пан Рудник спільно з науковцями адаптували до наших умов. Горіх виявився чи не ідеальним — дерево росте не вище 3-4 м, плодоношення — на 2-3 рік після посадки, плоди — у вигляді грона винограду. Тобто гілочка — 5-6 горіхів. Дивина та й годі.
«Це спонукало мене звернутись до інформаційних джерел, — говорить Володимир Пахно, — аби дізнатись, наскільки цінним та корисним є горіхове дерево будь-якого виду з точки зору економіки, соціальної сфери, науки, розведення саджанців, проектування насаджень горіхів, догляду за ними, збуту, переробки та глибокої переробки, експорту. Та й прибуток, врешті-решт, важливий фактор».
Також читайте: Горіхове дерево - шлях до достатку і довголіття
Як виявилось, ядро (зерно) горіха реалізують лише за валюту, це дуже цінна і корисна продукція. «Зваживши та оцінивши отриману інформацію, ми вирішили підняти цю тему в Україні, тому що увага до неї була нульовою. Я зрозумів, що це прекрасний бізнес, тут немає конкуренції, — запевняє голова Асоціації, — попит забезпечено на сто років вперед. Адже для бізнесу що потрібно — реалізація й отримання прибутку. Особливо, зважаючи на нинішню кризову ситуацію, коли багато підприємств збанкрутували чи на стадії банкрутства».
Горіхівництво — окрема галузь
Сьогодні вартість одного кілограма зерна горіха понад 20 грн. І якщо у господаря на подвір`ї росте 5-6 горіхових дерев при врожайності дорослого дерева 40-80 кг з одного, не складно порахувати прибуток, не кажучи про користь для здоров`я.
Сьогодні вже успішно працює Всеукраїнська горіхова асоціація, яка добре відома в усій Україні, адже в кожній області є свої представники. Так була створена галузь горіхівництва, яка стала рівноправною рослинництву, тваринництву, садівництву.
«Чому галузь? Ми охоплюємо всі ланки діяльності: науку, практику, виробництво, переробку, збут на експорт, причому попит величезний. Наша Асоціація налічує понад 2 тис. членів, маємо представників практично в усіх країнах Європи, в гостях у нас побували бізнесмени з Іспанії та США. Наведу такий приклад: підприємець з Іспанії приїхав у Вінницьку область, створив підприємство з вирощування горіхів і має амбітну мету — забезпечити горіхами всю Іспанію, тому що там дуже великий попит на цю продукцію», — розповідає пан Пахно.Інший бізнесмен з Туреччини уклав угоду про оренду майже 1 тис. га української землі, аби висадити горіхові дерева. А це значні інвестиції в українську економіку, робочі місця для місцевих жителів та надходження до сільських бюджетів. Це довгий і цікавий ланцюжок.
У світі Китай і США займають лідируючі позиції у виробництві продукції горіхівництва, Україна ж посідає почесне третє місце, це при тому, що розвиток цієї галузі в нашій державі поки що в зародковому стані.
«Горіхів недостатньо, а попит надзвичайний, і тут виник парадокс: представники бізнесу Китаю багато разів приїжджали до нас, у цьому році теж чекаємо, — відзначає Володимир Пахно. — Мета візитів китайців — закуповувати весь обсяг українських горіхів будь-якої якості».
Існує й другий парадокс: походження грецького горіха чимало людей пов’язують із Грецією, але це не так — там горіхів немає взагалі. А тому нині бізнесмени Греції на рівні свого посольства в Україні вирішують проблему продажу наших горіхів до їхньої країни.
Парадокс третій: зараз велика кількість підприємців Дніпропетровська готові переробляти горіхи. «Наведу цікавий факт, — веде далі Володимир Пахно. — До мене звернулись одні з пропозицією переробляти горіхи, бо вони придбали необхідне обладнання. Через тиждень з`явився ще один з аналогічною пропозицією. Цікавим виявився той факт, що це різні підприємці, які встановили своє обладнання на одній вулиці, зовсім неподалік один від одного».
Також читайте: Горіхівництво –філософія та бізнес
Вітчизняні бізнесмени зрозуміли: вигідно продавати не сировину в чистому вигляді, а перероблені горіхи — чи то ядро, чи шкарлупи, чи перетинки, або ж готові брикети для котелень, які є відмінною альтернативою газу.
Попри такі заманливі перспективи, складність ситуації полягає у тому, що в Україні немає достатньої кількості саджанців, аби задовольнити попит усіх охочих.
Єдиний горіхівник — це Володимир Рудник, який успішно працював у напряму розведення саджанців грецького горіха, сорту «Ідеал», під науковим керівництвом професора хімічних наук Володимира Сметаніна та професора, доктора біологічних наук Тетяни Сатарової. Відмінність у тому, що він увесь врожай горіхів використовує для насадження нових садів.
Горіхові саджанці — не менш вигідна справа
Варто зазначити, що горіхова Асоціація співпрацює із головним Інститутом садівництва України, що розташований у Чернівецькій області, саме вони власники основних сортів. «Дніпропетровщина має один плодорозсадник у Петропавлівському районі, другий розташований у Чернівецькій області. Якщо зважити, що один садженець коштує 12 євро, то тут постає проблема державного рівня», — підкреслює Володимир Пахно.
Прибуток сам проситься до рук підприємницької людини. Адже 100 га горіхового саду приносять 1-1200 млн євро. Чому ми говоримо про євро, тому що весь горіх орієнтований на експорт, у західні країни в основному.
Непримхлива та прибуткова ліщина
Та серед горіхоплідних рослин, які людина обробляє з метою отримання продуктів харчування, є вишуканий, з особливим смаком і красивим виглядом — фундук, дерево якого просто доглядати.
Останнім часом виникає питання раціонального використання земель, які українці отримали у власність, і не завжди ці землі родючі, тому саме їх варто використовувати під посадки ліщини, або ж лісового горіха, в окультуреному виді, який має назву фундук.Непримхлива, всім відома й улюблена культура — ліщина (горішина) росте будь-де, ніякі умови її не засмучують: пагорби, схили, низини, балки, гори, передгір`я, береги рік чи непролазні хащі — скрізь вона почуває себе зручно і затишно, задовольняючись будь-яким грунтом, радуючи всіх охочих найсмачнішими горіхами.
Ліщина має садову форму — фундук. Кущ висотою до 3 м з темно-зеленим листям і горіхами, набагато більшими і смачнішими, ніж лісові, будуть доречними на кожному подвір`ї або ж в саду. Рослина швидко розвиває свою потужну кореневу систему, даючи можливість дереву приносити високі урожаї на будь-яких землях.
Простота розведення і вирощування культури робить її доступною і фермерам, і дачникам. Фундук, як і ліщина ростуть по всій території України та мають величезне значення для економіки України, для добробуту і здоров`я кожної родини. Ринок збуту безмежний і у найближчі сотні років буде затребуваним.
Ім’я роду походить від грецького «kоrys» — чохол (плоди знаходяться у шоломоподібній оболонці), об`єднує до 20 видів, розповсюджена ліщина в помірних широтах лісової зони Європи, Східної Азії і Північної Америки.
Також читайте: Як в Україні фундук вирощують
Історія фундука коренями з далекого минулого — ще у древніх китайських рукописах є згадка про те, що ця рослина була відома уже 400-500 тис. років тому. Вважається, що після обледеніння 10 тис. років тому, саме ліщина стала домінуючою їстівною рослиною.
За нинішнім поняттям в культуру лісовий горіх ввели давні греки та римляни, і саме в ті часи були описані сорти. Згідно з манускриптами 2838 р. до н.е., знайденими у Китаї, фундук вважався одним із п`яти китайських священних продуктів.
У ХVII ст. опісля того, як до Європи завезли шоколад, до нього стали додавати фундук і мигдаль. Цей зв`язок фундука і шоколаду разом з випічкою широко використовують і в наш час.
Протягом усієї історії фундук вважався символом мудрості та знань, символізував натхнення і магічну силу. На території України споконвічно ліщину повсюдно використовували як плодову культуру. Горіхи збирали, а найбільші та найсмачніші плоди стали називати фундук, пересаджувати поближче до житла. Та лише у 1981 р. в Україні вперше були районовані 10 сортів фундука. В 2009 р. завдяки діяльності Всеукраїнської горіхової асоціації було реанімовано горіхову галузь аграрного виробництва. Батьківщиною української ліщини вважається східне узбережжя Чорного моря. Але фундук можна вирощувати на території всієї України. Кількість ліцензованих розсадників дозволяє забезпечити невелику чисельність охочих придбати сортові саджанці.Діапазон досить широкий: від садів до озеленення садиб, від протиерозійних захисних насаджень до благоустрою територій міст та створення лісопаркових насаджень.
В Україні ведеться селекційна робота, основними результатами якої стануть нові види і сорти фундука, які рекомендовані для вирощування в різних грунтово-кліматичних областях.
Робота проводилась у наукових центрах Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і меліорації ім. Г. Висоцького НААНУ. Науковці запропонували для степової зони такі сорти фундука: Болградська новинка, Дар, Павленка, Пірожок, Ракетний Степовий 83.
Для лісостепової зони: Лозовський шаровидний, Серебристий, Шедевр. У зоні лісостепу, і Полісся — Борівський та Корончатий.
Сьогодні основним науковим центром вивчення і селекції фундука є Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАНУ.
Активізують свою діяльність у селекційній програмі Львівський лісотехнічний інститут, Уманський державний інститут садівництва, Інститут помології ім. Силиренка, декілька плодорозсадників фундука.
Отримано понад сто сортів та видів фундука, з них в Україні вирізняється Україна 50. Це селекція Федора Павленка, сорт зимостійкий, горіхи досягають стиглості на початку вересня. Урожайність 8,0 кг горіхів з куща. Рекомендовано для створення промислових садів фундука.
Саджанець Львівський отримано у Львівському сільгоспінституті, строк дозрівання середній, саджанець універсального призначення. Кущ 4,5 м, горіхи крупні, яйцеподібні, вихід ядра — 47,8%, вміст жиру — 65,9%, білка — 15,4%. Сорт перспективний.
Аурея (ліщина звичайна) — крупний кущ, висотою і шириною до 6 м. Найкращого розвитку досягає на сонячних і напівзатемнених ділянках. Рекомендовано для садів та озеленення міст і населених пунктів.
Одна з переваг створення садів і насаджень фундука — це простота розмноження й отримання сортових саджанців. Існує декілька способів розмноження фундука: насінням, завдяки вегетації, мікроклонуванню.
У наступному номері ми продовжимо тему вирощування фундука та з’ясуємо, чому цей корисний горіх називають також «фінансовим помічником».
