Нинішня ситуація із блокуванням експорту зерна з України через морські порти внаслідок рашистської агресії, призвела до того, що вітчизняні аграрії практично втратили традиційне джерело прибутків. Грошей від продажу зерна немає і невідомо коли будуть, надто ж враховуючи мляву реакцію західних країн на проблему, яка їх безпосередньо зачіпає. В світі очікується масовий голод, проте реальних рішучих кроків із розблокування українських портів ми досі не побачили.
Втім, набагато більше, аніж загроза світового голоду, українських агровиробників, а разом з ними – їхніх працівників та власників паїв турбує інше. Зерно продати неможливо, невідомо куди подіти новий врожай, а гроші десь таки брати потрібно. Що робити в такій ситуації?
Ми бачимо, що частина українських фермерів, а саме ті, хто свого часу зберіг тваринництво у своїх господарствах, зараз отримали несподіване рятівне коло. Так, за умов мирного часу утримання ВРХ було малоприбутковим, однак нині – це одна із рідкісних нагод заробити бодай якісь кошти.
Так чи інакше, молоко купують – і переробні підприємства, і просто звичайні люди. Із м’ясом ще простіше – усі хочуть їсти, а також робити запаси на зиму чи просто про всяк випадок. Звісно, що це не якісь великі прибутки, проте щодня такі фермери отримують певну суму живих грошей. Це дає змогу задовольняти поточні потреби господарства, виплачувати гроші працівникам, коротше кажучи, функціонувати в більш-менш нормальному режимі.
Причому, виходячи із наших розмов із деякими фермерами, вони вже зараз бачать реальну перспективу у тваринницькому бізнесі та навіть міркують над можливістю його розширення.
Також це дає змогу переробляти на корми для тварин бодай частину зерна, що непорушно лежить на складах. Звісно, що це не рятує загальної негативної картини, проте поряд із самостійним виробництвом борошна, круп та олії дає змогу її принаймні покращити.
До того ж, на тлі істотного подорожчання мінеральних добрив, наявність органічних добрив, що є відходами тваринницької галузі, видається на сьогоднішній день вельми доречною. Знову ж таки, повної норми міндобрива ними не замінити, але принаймні можна її знизити, заощадивши великі кошти. А в крайньому разі – краще внести саму лиш органіку, аніж взагалі нічого.
Тому після нашої перемоги, коли справи із експортом зерна будуть позитивно вирішені, і у фермерів знову з’являться гроші, існує прямий сенс розвивати тваринництво не в окремих, а в кожному господарстві. Оскільки сьогодні воно доводить свою економічнк ефективність.