Так, дійсно, правильно підготовлене для зберігання сухе зерно може лежати досить тривалий час без погіршення якості завдяки власній стійкості. Проте у зерновій масі знаходяться шкодочинні комахи та мікроорганізми, життєдіяльність яких здатна призвести до значних втрат і зниження якості продукції. Щороку у загальносвітовому вимірі тим чи іншим чином внаслідок цього псується до 15–20% усього врожаю. Відповідно, розроблюються та застосовуються різноманітні способи захисту врожаю від шкідників, найбільш простим та радикальних серед яких вважається застосування спеціальних інсектицидів.
Річ у тім, що попри традиційний рекомендований комплекс заходів із догляду за зерном, що зберігається у сховищі, однаково існує високий ризик його пошкодження шкідниками. Тому застосування інсектицидів є вимушеним і виправданим заходом, оскільки трапляється, що через шкідників вибраковуються цілі партії зерна, обсягом у декілька тисяч тонн. Відтак, належна інсектицидна обробка врожаю у сховищі є обов’язковою.
Традиційна технологія захисту зерна із використанням сучасних інсектицидних препаратів полягає у проведенні небулізації шляхом внесення інсектициду під час засипання зерна до сховища. Найчастіше це виглядає так: маса зерна, котра засипається на зберігання, покривається мікрочастинками інсектициду. Бажано, щоб це було не «обприскування» чи «вимочування» збіжжя (зайва волога в сховищі не потрібна!), а саме прикріплення мікрочастинок препарату до зернин. Окрім цього, таким чином, вдається уникнути злипання зернової маси.
Власне, процедура небулізації провадиться шляхом одночасної подачі стисненого повітря з інсектицидним препаратом у корпус спеціальної форсунки. Таким чином, останній розпилюється на мікрочастинки відповідно до заданих параметрів: тиску повітря і швидкості подачі.
Сучасний інсектицид для зернової маси повинен відповідати цілій низці вимог. По-перше, не справляти токсичну дію на кінцевих споживачів продукції, тобто людей і тварин. По-друге, діяти на комах різними способами, потрапляючи в їх організм через зовнішню оболонку, органи дихання та харчування, знищуючи шкідників на усіх стадіях розвитку. Це особливо важливо!
Як правило, перевагу у виборі віддають тим препаратам, котрі мають пролонговану дію (не менше 6–8 місяців) і не втрачають своїх інсектицидних властивостей після здійснення із зерновою масою різних процедур (перегортання, перевалки, вентилювання тощо).
Перед тим, як виконувати процедуру інсектицидного знезараження зерна під час засипання його до сховища або ж безпосередньо у ньому, маємо врахувати декілька важливих моментів. Передусім усі дозування і норми внесення повинні бути дотримані згідно із рекомендаціями виробника. В ідеалі краще купувати готовий до використання розчин. Так само бажано, аби принаймні перший раз був присутній хтось із фахівців (представників виробника препарату, обладнання, зрештою працівників компаній, що надають аналогічні послуги). Річ у тім, що це дасть змогу як дотриматися правил безпеки, так і уникнути підвищеної токсичності зернової маси за умови неправильного використання чи підбору хімзасобу.
Наголосимо, що в аграрному комплексі країн ЄС і Північної Америки, а також подекуди і в нас нерідко застосовуються більш екологічні, хоча переважно дещо технологічно складні способи знезараження зерна від шкідників. Коротко опишемо їх особливості.
Почнімо із найбільш поширеного в Україні термічного знезаражування. Воно здатне суттєво знизити активність шкідливих комах та мікроорганізмів, включно до їх цілковитого знищення. Для цього зерно нагрівають у сушарках до певної температури і витримують у нагрітому стані упродовж чітко визначеного періоду часу. При цьому щоразу показники температури та час, розраховані на знищення конкретного виду шкідників (за наявності декількох — найбільш стійкого виду комах). Зазвичай температура нагрівання не перевищує 60°С, при цьому тривалість нагрівання може сягати в окремих випадках 180 і більше хвилин.
Процедуру термічного знезаражування оптимально здійснювати в рециркуляційних сушарках, обладнаних камерою нагрівання і тепловологообмінником, з метою досягнення інтенсивного і рівномірного нагрівання. Наголосимо, що ступінь живучості шкідливих комах іноді може перевершити найвищі песимістичні очікування, тому масу обов’язково слід перевірити, і якщо там лишилися живі шкідники — повторити процедуру.
Наголосимо, що термічне знезаражування є по-справжньому ефективним заходом у технології зберігання для боротьби зі шкідниками зерна, однак водночас доволі витратним заходом. По-перше, потрібно витрачати кошти на розігрів збіжжя, а по-друге, враховувати, що його вологість може знизитися і, відповідно, загальна маса. Ясна річ, що довірити таку процедуру можна лише дійсно кваліфікованим працівникам.
Ще один спосіб — обробка мікрохвильовим полем передусім спрямована на знищення мікроорганізмів у зерновій масі, таких як мікрогриби, які в процесі своєї життєдіяльності продукують токсичні речовини. Під впливом мікрохвильової енергії у клітинній структурі їх відбуваються критичні зміни і пригнічення. Таким чином, проводиться стерилізація живих організмів за рахунок деструктуризації води, яка входить до складу мікроорганізмів.
При цьому слід враховувати труднощі із пошуком обладнання для промислової мікрохвильової обробки, яке б гарантувало повну безпечність для персоналу під час знезараженням за допомогою цього способу. До того ж результат далеко не завжди є гарантований, що зумовлює рекомендацію суміщення мікрохвильової обробки зернової маси із попереднім її нагріванням.
Ще один доволі рідко вживаний, однак ефективний спосіб знезаражування зерна — озонування. Воно належить до фізико-хімічних методів від патогенних мікроорганізмів і шкідливих комах. Знезаражування відбувається за рахунок дії озону — відомого триатомарного кисню, який, залежно від концентрації, може стимулювати або ж, навпаки, пригнічувати діяльність живих організмів. Тому у середовищі з високою концентрацією озону швидко призупиняється діяльність мікроорганізмів та комах аж до їх повного відмирання. При цьому встановлено, що продукти харчування, оброблені озоном, не містять будь-яких мутагенних та канцерогенних речовин.
Також варто звернути увагу на створення контрольованого газового середовища у сховищі. Зауважимо, що цей спосіб знезаражування зерна належить до найбільш екологічних. Його суть полягає у тому, що у масі збіжжя значно зменшується вміст кисню, а натомість збільшується вміст інертних газів, таких як азот та вуглекислого газ. Зміна атмосфери може відбуватись двома шляхами: природним — внаслідок дихання загерметизованої зернової маси, або ж штучним — шляхом подачі інертних газів у загерметизоване сховище.
Таким чином, досягається сповільнення фізіологічних і біологічних процесів у зерновій масі та, відповідно, здійснюється пригнічення і знищення мікроорганізмів і шкідливих комах. Для повного знищення популяції шкідників хлібних запасів потрібно розраховувати на термін не менш ніж 20 діб за умови вмісту кисню 1% та температури від 20 до 29 °C. Втім, тут потрібні більш точні розрахунки із залученням фахівців.
Ясна річ, що це далеко не всі способи захисту зерна у сховищах, однак зрозумілим є і те, що деякі з них з точки зору технічної доступності та ефективності недоцільно застосовувати за звичайних умов. Об’єктивно складно вигадати щось дієвіше, аніж правильно проведене інсектицидне знезаражування зерна із використанням препаратів, що мають пролонговану дію. Та при цьому можуть виникати різні нюанси, в тому числі потреба у застосуванні винятково органічних засобів. І поза сумнівами, якісні профілактичні заходи є набагато ефективнішим та економічно вигіднішим рішенням у порівнянні з необхідністю долати засилля шкідників.
У всякому разі, як показує практика, технологія зберігання зерна має бути підібрана у розрахунку на можливість здійснення термінових заходів зі знезаражування маси. Це дасть змогу виграти дорогоцінний час та заощадити чималі кошти.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
