Нинішній рік запам’ятається вітчизняним агровиробникам більш ніж значним зростанням цін на зерно. Так, скажімо, ціни на соняшник зросли майже в чотири рази проти попереднього сезону. Істотно подорожчала кукурудза, соя, пшениця, тобто практично всі основні культури. Що й казати, навіть ціна гороху в лютому досягла позначки 11 тис. гривень за тонну.
Це свідчить про те, що у світі зростатиме попит на сільгосппродукцію, причому ціна від моменту збирання врожаю впродовж місяців зберігання може збільшитися не просто на 10–20%, а буквально в рази, а отже, ті фермери, що потурбувалися про власні потужності для зберігання зерна, можуть отримати відповідні прибутки. Так би мовити, на рівному місці, знизивши свою залежність від низки чинників, зокрема й від погодних умов. Виходить, що не так страшно отримати на кілька центнерів соняшнику менше через посуху, як продати його на два-три місяці раніше.
У принципі це було зрозуміло і в попередні роки, однак саме 2021 року ця тенденція виявилася у всій красі. Стало очевидним, що інвестиції у післязбиральну обробку та зберігання зерна сьогодні є нагально необхідними. І продавати соняшник наступного врожаю з-під комбайна по 5–6 тис. гривень уже ніхто не хоче, якщо взимку за нього можна взяти 20–25 тис. гривень. Звісно, що ціна на сільгосппродукцію не завжди буде такою високою, однак перспективи спорудження власних зерносховищ очевидні.
Квітень-травень — оптимальна пора для початку будівництва елеваторного комплексу в господарстві. Можна без поспіху позаливати фундаменти, змонтувати металоконструкції і вже в серпні-вересні приймати першу кукурудзу чи соняшник. У цьому плані дуже багато залежить від технічного проєкту, умов роботи, постачальників обладнання та виконавців робіт.
Сьогодні на ринку працює досить багато спеціалізованих компаній, які виготовляють як сушарки та силоси, так і провадять будівництво й монтаж обладнання. Зазвичай кожна компанія вже напрацювала певну репутацію серед замовників, тому орієнтуватися передусім потрібно на реальні результати її роботи. Звісно, що якість обладнання також є дуже важливою, проте не менш важливою є наявність якісного післяпродажного супроводу об’єкта. Тим більше якщо йдеться про сучасні зерносушарки та металеві автоматизовані силоси.
Кожен агровиробник розраховує будівництво зерносховища під власні потреби та фінансові можливості. Тут діє просте правило: слід продумати всі логістичні моменти й прорахувати, які обсяги зерна прямуватимуть до сховища та впродовж якого періоду воно зберігатиметься. Адже закладати зерно на зберігання аж до травня наступного року потрібно не всім. Комусь може бути достатньо притримати врожай буквально протягом трьох-чотирьох місяців і потім продати його за хорошою ціною. Для таких завдань відмінними будуть недорогі прості металеві ангари для підлогового зберігання в комплексі з мобільною зерносушаркою.
Поряд із тим чимало аграріїв замислюється про спорудження великих елеваторних комплексів, потужністю на 30–50 тис. тонн одночасного зберігання, щоб закрити основні потреби господарства у зберіганні врожаю, причому зробити все максимально якісно. З цією метою встановлюють сучасне високопродуктивне очисне обладнання, потужні зерносушарки, автоматизують усі технологічні процеси на елеватори, а стан зерна контролюють упродовж усього терміну зберігання за допомогою електроніки.
Ясна річ, що такий підхід є найґрунтовнішим, бо гарантує безпроблемне зберігання врожаю протягом багатьох років. Однак потребує неабияких одночасних витрат.
У тому разі коли агровиробники вагаються щодо вибору тієї чи іншої стратегії зберігання зерна в господарстві, доцільно звернутися за консультацією до виробників обладнання, а також ознайомитися з досвідом інших господарств, де вже реалізовано ті чи інші проєкти. Адже чимало негативних і позитивних нюансів стають зрозумілими вже після спорудження зерносховища та введення його в експлуатацію. Тому краще їх узяти до уваги ще на етапі ухвалення рішення.
У всякому разі фермерським елеваторам — бути, адже це реальна незалежність агровиробників і можливість отримати істотний і, як показує нинішній сезон — в рази вищий прибуток у рослинництві.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
