Найліпше збирання — комбайнування
Здорова високоякісна морква може бути отримана тільки при дотриманні принципів інтегрованої організації виробництва. Чіткий контроль над станом ґрунту, відбір сортів, догляд за посівами, контроль над бур'янами, шкідниками і хворобами — всі ці заходи лежать в основі збереження якісної продукції.
Головним моментом є збирання моркви, яке здійснюють, коли коренеплоди повністю дозріли. Досягнення максимальної стиглості — дуже важливий технологічний момент, оскільки в цей час морква менш чутлива до потемніння, викликаного кисневим надлишком.
Збирають механічно, за допомогою різних типів збиральних комбайнів. Найчастіше перед цим моркві обрізають бадилля. Особливі вимоги пред'являють до збиральної техніки. Вона повинна бути абсолютно справна й утримуватися у чистоті. Мийку збирального комбайна рекомендується проводити після збирання врожаю і при переміщенні з одного поля на інше. Це дозволить запобігти поширенню хвороб.
Тонкощі зберігання
Коренеплоди моркви як об'єкти зберігання мають свої особливості. Вони захищені тонкою покривною тканиною, особливо в нижній, кінцевій частині. Подовжені циліндричні і конічні форми обумовлюють наявність великих індивідуальних окремих поверхонь коренеплоду, що збільшуються до їх кінцевої частини. Нерідко коренеплоди починають гнити якраз у зоні найбільшої індивідуальної питомої поверхні і менш захищеної покрівної тканини, тобто в кінцевій частині. Це говорить і про те, що коренеплоди моркви дуже слабо захищені від випаровування вологи, що міститься у них, а відтак, вони схильні до дуже швидкого в'янення.
Період спокою у коренеплодів моркви дуже короткий: за сприятливих умов росту вони можуть проростати незабаром після збирання. Тонка покривна тканина погано захищає коренеплоди і від механічних ушкоджень, за наявності яких в'янення їх значно прискорюється. По мірі в'янення і проростання коренеплоди втрачають природну стійкість проти хвороби.
Як розпізнати хвороби
Хвороби від хворих коренеплодів моркви при сприятливих умовах можуть легко поширяться на здорові, навіть через повітря, особливо якщо на них є ушкодження або вони вирощувалися і прибиралися у несприятливих умовах.
Найпоширеніші хвороби моркви при зберіганні — це гнилі (бура, чорна, біла і сіра). Збудниками гнилей є гриби, що містяться у ґрунті, насінні і рослинних залишках. Вони активно проявляють себе, коли порушується режим зберігання, ось чому гниє морква при зберіганні. Мокрі гнилі — сіра і біла, завдають особливо великих втрат.
Чорною гниллю коренеплоди заражаються через ранки, нанесені під час збирання або при перевезенні. Хвороба в сховище заноситься із коренеплодами і там розноситься грибницею і спорами. При зберіганні, захворювання проявляється у вигляді сіруватих плям, якими швидко уражається весь коренеплід.
Виявити сіру гниль нескладно — це пухнастий наліт на поверхні моркви. Сіра гниль стрімко поширюється, заражаючи здорові коренеплоди. Біла гниль або склеротініоз проявляється у вигляді білого пуху і слизу на овочі. Під її дією коренеплід розм'якшується, перетворюючись на кашкоподібний стан. Захворювання легко переходить на інші овочі.
При бурій гнилі (фомоз) на моркві виникають темно-шоколадні плями, які при зберіганні розростаються, уражена тканина загниває.
Весь секрет у повітрі
Повітря для моркви не є несприятливим фактором. Несприятливим для зберігання моркви є перш за все недостатність вологи в повітрі. Саме з цієї причини коренеплоди втрачають тургор і погано зберігаються. Особливо шкідливе сухе і тепле повітря. Досить вологе повітря, що має оптимальну температуру, для зберігання моркви є сприятливим. Також необхідна низька температура, що наближаються до 0 °C, і вельми висока відносна вологість повітря у межах 90–95 %.
Заморожування пошкоджує тканини
Морква замерзає, як і інші овочі, за температури від -1 до -2 °C. За зовнішнім виглядом відталі коренеплоди зберігають свої нормальні ознаки, і це є причиною неправильного уявлення про пошкоджуваність моркви невеликими негативними температурами і про можливість зберігання її для продовольчих цілей при низькій температурі до — 2 °C. Насправді ж коренеплоди моркви після їх розморожування, не дивлячись на хороший зовнішній вигляд і нормальну консистенцію, мають у тканинах розриви і можуть зберігатися лише нетривалий час при явних ознаках самозігрівання. Тому при зберіганні моркви, особливо в звичайних сховищах без штучного охолодження, необхідно попереджувати замерзання коренеплодів. Відхилення від оптимального температурного режиму в таких сховищах можуть бути лише до -0,5 °C (у найбільш холодних місцях сховища).
Технологічні аспекти зберігання
У звичайних сховищах без штучного холоду, в теплу погоду, зокрема восени, нормальні умови вдається встановити не завжди. В цьому випадку для моркви можуть відбуватися суттєві зміни, вельми небажані для подальшого її зберігання. Щоб уникнути цього, восени, як і навесні моркву найкраще зберігати в сховищах зі штучним холодом. Через брак таких сховищ в умовах звичайного зберігання для моркви потрібно спеціальний захід, спрямований на управління вентиляції у завантажувальному обсязі. Основним заходом при підтримуванні можливих сприятливих температур є забезпечення необмеженого (до відомих меж) теплообміну в масі коренеплодів.
Якість зберігання моркви може бути значно поліпшена, якщо при сильно обмеженому повітрообміні в її завантажувальному обсязі буде забезпечене накопичення вуглекислоти, утвореної за рахунок дихання коренеплодів і супутніх їм мікроорганізмів.
Не рекомендується мити моркву перед закладанням на зберігання. Практика показала, що морква, закладена на зберігання із залишками землі, краще зберігається, ніж вимита. Хоча при зберіганні моркви в гуртах її ретельно промивають. Причому мийка моркви здійснюється безпосередньо в день збирання. Чим менша ймовірність потрапляння хвороби в сховище, тим вища ймовірність збереження усього врожаю. Рекомендується нещадно вибраковувати моркву середньої та нижчої якості. Вона створить більше клопоту, ніж принесе грошей. Це особливо стосується ушкоджених, нерівних, зламаних плодів.
Прості заходи обмеження вологообміну при вільному теплообміні в масі коренеплодів моркви в умовах природної вентиляції зводяться до наступного:- переслоювання коренеплодів помірно вологим піском або землею;
- зберігання моркви в гідромаси торфу, яким заливають коренеплоди у траншеях, а ще краще в попередньо підготовлених буртах, в 2–3 прийоми;
- глинування коренеплодів, які полягають у миттєвому витримуванні їх перед закладкою на зберігання в рідкій глині;
- захист коренеплодів полімерною плівкою;
- використання щільного паперу (зберігання в багатошарових паперових мішках).
Всі ці прийоми, розраховані на зберігання моркви, головним чином при природній вентиляції в її завантажувальному обсязі і без штучного холоду є досить ефективними.
Є заходи, не пов'язані з тепло-волого-повітрообміном, але сприяють підвищенню лежкоздатності моркви:
- обрізка найбільш уразливих хворобами кінчиків коренеплодів при діаметрі зрізу до 0,5 см перед закладанням на зберігання;
- опудрювання моркви, що укладається на зберігання крейдою (20 кг/т).
Великий недолік глинювання і опудрювання моркви полягає у тому, що після зберігання необхідно мити коренеплоди в разі використання їх на продовольство.
Продовольчу моркву перед зберіганням обрізають на рівні головки без нанесення ушкодження їй, або з залишенням черешків не довше 2 см. Її доцільно розміщувати і зберігати під захистом прозорої полімерної плівки.
Коренеплоди розміщують у відкритих поліетиленових мішках (до 35 кг), встановлюваних у контейнери або на багатоярусних стелажах. Можливе розміщення їх в багатошарових паперових мішках ємністю до 20 кг.
Моркву добре зберігати в ящиках (місткістю до 50 кг) і в контейнерах, захищаючи її зверху, а ще краще і з дна і боків плівкою.
Якщо моркву протягом двох перших місяців буде реалізовано, її можна зберігати наступними способами:
- насипом на стелаж із бортами, ширина стелажів 100 см, висота насипу — нижній ярус 40 см, перший ярус (над підлогою) 30–35 см; висота наступних ярусів зменшується додатково на 5–10 см;
- у типових овоче-картопляних ящиках, особливо якщо морква була в них доставлена з місця прибирання без перетарювання.
У всіх випадках розміщення і відкритого зберігання без піскування коренеплоди все ж краще вкривати плівкою або засипати зверху вологим піском шаром 3–5 см.
