Про це повідомляє Рахункова палата за результатами аудиту на тему «Гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення в Україні: відновлення безпеки та сільськогосподарського виробництва», передає Агробізнес Сьогодні.
Зазначається, що з 2022 року і до липня 2025 року розміновано відповідно до національних стандартів у сфері гуманітарного розмінування та повернуто у використання 7,75 тис. га сільгоспугідь – це лише 0,08% від площі забруднених сільгоспземель, ще 403 тис. га – повернуто в обробіток аграріям у спрощеному порядку
«За таких темпів розмінування, повністю очистити сільськогосподарські землі в Україні від небезпечних предметів та повернути їх належним чином в обробіток, вдасться лише приблизно через 83 роки, прогнозують у відомстві», – йдеться у звіті.
Станом на 1 січня 2025 року в Україні офіційно зареєстровано 73 оператори протимінної діяльності (приватні та державні) – це у 2,6 раза більше, ніж роком раніше. Однак фактичні роботи з гуманітарного розмінування здійснювали лише 24 оператори, включно з чотирма державними структурами. На їхню частку припадає лише 9% від загального обсягу виконаних робіт. Водночас кадрові можливості також обмежені: за даними аудиту, в цих організаціях налічується близько 1,7 тис. саперів, чого критично недостатньо для системного охоплення забруднених територій.
Україна отримує та планує отримати у майбутньому значну донорську підтримку на розмінування своїх земель. Загальна сума допомоги на ці цілі наразі складає понад мільярд доларів США (сума включає використані та заплановані кошти з 2022 до 2028 року). Серед найбільших донорів: США, Швейцарія та Європейський Союз.
Читайте також: Як війна може вплинути на здоров’я ґрунтів України?
Проте ці кошти не надходять до держбюджету. Тобто уряд України не володіє даними про процес їх витрачання та цілі. Кошти спрямовуються донорами безпосередньо операторам протимінної діяльності, таким як HALO Trust, Norwegian People’s Aid, MAG, Demining Solutions та інші.
У 2024 році запрацювала нова бюджетна програма «Компенсація витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення». Спочатку на неї передбачали виділити 3 млрд грн, але у підсумку виділили лише 434,5 млн грн.
«Механізм компенсації витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення аграріям є занадто складним і забюрократизованим. Жоден аграрій не отримав відшкодування за виконані роботи до квітня 2024 року – через непідтвердження Центром протимінної діяльності фактів розмінування на цих ділянках або ж податкові борги заявників, відсутність яких є обов’язковою вимогою для надання компенсації», – зазначається в аудиті Рахункової палати.
Аудитори констатували майже нульовий результат роботи програми у 2024 році – фактичного очищення та повернення в обіг земель за компенсаційними договорами в цей період не відбулося. А станом на липень 2025 року розміновано лише 2,55 тис. га, тобто менш як 0,5% небезпечних територій та 26,9% площ за всіма укладеними у 2024 році договорами.
Через відсутність до середини 2024 року порядку передачі аграріям очищених земель за результатами їх гуманітарного розмінування, відбувалися затримки у цьому процесі. Так у 2022–2024 роках приватні оператори очистили 21 тис. га, а повернули з них аграріям у користування лише 5,25 тис. га. Для порівняння у цей же період силами сектору безпеки та оборони було обстежено понад 598 тис. га, з них 403 тис. га – повернуто в обробіток аграріям у спрощеному порядку.
У Рахунковій палаті зауважили, що окремі виявлені недоліки усунуто ще під час аудиту. Зокрема, Міноборони розробило проєкт постанови уряду «Про затвердження Порядку розроблення, погодження, схвалення та моніторингу виконання національного річного плану заходів гуманітарного розмінування», а Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Міністерством економіки затвердили Методичні рекомендації щодо визначення пріоритезації забруднених територій вибухонебезпечними предметами, що підлягають гуманітарному розмінуванню.
Звіт про результати аудиту надіслано Верховній Раді України та відомості у формі рішення уряду і оприлюднено на сайті Рахункової палати.
