В Україні виробництво спаржі демонструє стрімкі темпи зростання

/ Агроновини / Вівторок, 11 жовтня 2016 17:38
Багато фермерів в Україні інвестують у спаржеві проекти, вважаючи, що саме цей напрямок очолює список найбільш перспективних «ніш» овочевого бізнесу.

 

Про це повідомляє інформаційно-аналітичний центр «Шувар».
 
Відносно низька собівартість і досить високі ціни на спаржу в роздрібних мережах - головні аргументи, до яких схиляються українські фермери в ухваленні рішення. В той саме час компанії, які вже мають  певний  досвід у вирощуванні та маркетингу спаржі в Україні, кажуть, що далеко не все так просто на цьому ринку.

За оцінками експертів, на сьогоднішній день українці вирощують спаржу приблизно на 70-80 га, на частку комерційних проектів припадає  30-36 га. За  останні 5 років площі під спаржею в Україні потроїлися, тим не менш, цього поки що не помітно  не тільки в світовому, а й в європейському масштабі.

Клімат України дозволяє вирощувати цю культуру практично на всій території країни, за підрахунками галузевих експертів в 2016 році Україна зібрала близько  120-150 тон спаржі. Але закладка комерційного проекту - це досить дороге задоволення з відносно великим періодом окупності: вартість розсади на 1 га спаржі  складає близько $ 8 тис, а перший промисловий урожай з комерційної плантації можна зібрати тільки на третій рік. Це дуже стримує розвиток виробництва спаржі в країні.

«Великою проблемою у розвитку даного напрямку в Україні є відсутність якісної розсади спаржі вітчизняного виробництва. Практично всі комерційні проекти спаржі використовують дуже дорогу імпортну розсаду. Сьогодні таке задоволення собі можуть дозволити поодинокі фермери України. Реальні перспективи зростання промислового виробництва цієї культури будуть можливі  у разі відкриття іноземними виробниками розсади і власних  розплідників в Україні. Це дасть можливість суттєво знизити ціни. Саме так зробили  іноземні виробники розсади ягідних культур. Це дуже поліпшило життя українським фермерам і допомогло розвитку вітчизняної ягідної галузі», - розповідає Вадим Дудка, директор компанії «АгроАналіз».

Ще одним каменем спотикання є специфіка споживання цієї продукції. Експерти запевняють, що, культура споживання спаржі в Україні знаходиться на самому початковому етапі свого розвитку, багато українців мають дуже віддалене уявлення про цей продукт і зовсім не вміють його використовувати.

«Наша компанія вже 8 років займається вирощуванням спаржі і я можу  твердо  сказати, що продавати спаржу в Україні - це ціле мистецтво, якому нам довелося вчитися самостійно. Більшість українців дуже слабо знайомі зі спаржею, їх знання обмежуються тим, що це продукт дуже корисний, але правильно його приготувати вміють одиниці», - повідомила Лариса Боден, засновник компанії «Агрофокус».

Багато фермерів, закладаючи плантації під спаржею, не особливо заглиблюються в нюанси маркетингу цієї продукції, хоча це питання потрібно вивчати в першу чергу. 
 
«У розпал сезону на оптових ринках з'являється пропозиція спаржі, яку ліпше назвати сировиною ніж продуктом. Вона не обрізана, не упакована належним чином. Таку спаржу фермери готові продавати в 2-3 рази дешевше-аби продати. Це дуже непрофесійний підхід, який обов'язково приведе до зниження ціни на внутрішньому ринку і робить неможливим вихід на зовнішній ринок. А без експорту цей бізнес розвивати дуже складно», - розповідає Антон Остромецький, комерційний директор компанії «АгроФокус».

Експерти відзначають, що спаржа має один з найвищих експортних потенціалів в плодоовочевому бізнесі України. Вирощування і збирання спаржі пов’язані з використанням ручної праці, яка у нас помітно дешевше, ніж в ЄС. Крім того споживання спаржі в розвинутих країнах Європи незрівнянно вище ніж в нас та інших країнах СНД.    

«ЄС є одним з найбільш зручних і перспективних ринків збуту для української спаржі. Цей регіон вже багато років залишається нетто-імпортером спаржі: при стабільних темпах зростання внутрішнього виробництва ЄС щороку додатково закуповує на зовнішньому ринку близько 50 тис. тонн цієї продукції. Це в 400 разів більше ніж загальний врожай спаржі в Україні! При цьому споживання імпортної спаржі в ЄС щорічно збільшується на 10-15%, а експорт не перевищує 2 тис. тонн – розповідає Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

Але вихід на Європейський ринок досить тернистий через дуже складне конкурентне середовище. Багато хто з українських фермерів помилково вважає, що привабливість ринку ЄС обумовлена насамперед стабільно високою ціною. За даними компаній, які  вже знайомі з особливостями експорту спаржі,  ціна на європейську спаржу в ЄС суттєво не відрізняється від української, а де коли навіть буває нижчою. Крім того, системна робота з європейськими покупцями - це стабільні відвантаження певного обсягу дуже якісного товару, що має на увазі додаткові витрати на обрізку і упаковку спаржі.

«Експорт спаржі може бути економічно обґрунтованим тільки у разі, якщо разовий обсяг поставки дорівнює не менше 2 тонн. Зібрати і підготувати до експорту стільки спаржі сьогодні можуть собі дозволити лише кілька українських господарств. Особисто ми йшли до цього майже 8 років. Для виходу на роздрібні мережі  ЄС мінімальний  разовий обсяг взагалі становить 10 тонн, при цьому постачання повинне відбуватись кожного тижня протягом кілька місяців поспіль. Це дуже серйозні зобов'язання, і потрібно відверто зізнатися, що самостійно виконувати ці вимоги  українські фермери ще не готові», - розповідає  Анон Остромецький.
 
В тім галузеві експерти впевнені, що експорт є невід’ємною складовою бізнесу з вирощування спаржі в Україні, бо попит на цю продукцію на внутрішньому ринку не є еластичним через дуже обмежене коло потенційних споживачів.

«Цей бізнес повинен ґрунтуватись на системних продажах з обов’язковою експортною складовою, інакше ніяк. В межах України системно продавати спаржу дуже важко. Слід пам’ятати, що це дуже делікатний товар, який «вмирає» на необладнаній вітрині супермаркету за 2 доби. Наразі тільки дві мережі в Україні мають відповідне обладнання, але навіть за таких умов обсяги продажів в нас дуже низькі через відсутність культури споживання в Україні. Саме тому вихід на ринок більшого споживання є принциповим  для українських виробників спаржі», - додав пан Остромецький.

 03 серпня 2026
Найдорожча машина в господарстві простоює саме тоді, коли кожна година на вагу золота, — чекає на зерновоз, який застряг у дорозі або ще не повернувся з току. За оцінками фахівців, такі простої разом із затримками транспорту та ущільненням ґрунту здатні знижувати ефективність збирання на п'ятнадцять — тридцять відсотків. Розв'язати це можна не купівлею ще одного комбайна, а технікою, що коштує в кілька разів дешевше.
Найдорожча машина в господарстві простоює саме тоді, коли кожна година на вагу золота, — чекає на зерновоз, який застряг у дорозі або ще не повернувся з току. За оцінками фахівців, такі простої разом із затримками транспорту та ущільненням ґрунту здатні знижувати ефективність збирання на п'ятнадцять — тридцять відсотків. Розв'язати це можна не ...
03 серпня 2026
 03 серпня 2026
Традиційно ріпак озимий висівається досить рано, тож його ріст і розвиток восени тривалий, на рівні 45-60 днів. За цей час культура має сформувати листову розетку з 6-8 листків, добре розвинену стрижневу кореневу систему (15-20 см) та кореневу шийку діаметром 8-12 мм. Важливо, щоб розетка листків була притиснута до поверхні ґрунту, а висота конусу наростання над поверхнею ґрунту була не більше 2 см. Така архітектоніка є запорукою успішної ...
Традиційно ріпак озимий висівається досить рано, тож його ріст і розвиток восени тривалий, на рівні 45-60 днів. За цей час культура має сформувати листову розетку з 6-8 листків, добре розвинену стрижневу кореневу систему (15-20 см) та кореневу шийку діаметром 8-12 мм. Важливо, щоб розетка листків була притиснута до поверхні ґрунту, а висота конусу ...
03 серпня 2026
 03 серпня 2026
Мед нового врожаю цьогоріч може подорожчати до трьохсот гривень за кілограм — і це ще звичайний, відкачаний. Той, що продають під назвою забрусного, коштує помітно більше, а суперечки про його справжню вартість тривають навіть серед бджолярів. Причина проста: з однієї рамки такого меду виходить близько двохсот грамів.
Мед нового врожаю цьогоріч може подорожчати до трьохсот гривень за кілограм — і це ще звичайний, відкачаний. Той, що продають під назвою забрусного, коштує помітно більше, а суперечки про його справжню вартість тривають навіть серед бджолярів. Причина проста: з однієї рамки такого меду виходить близько двохсот грамів.
03 серпня 2026
 02 серпня 2026
Український підрозділ світового харчового гіганта звітує про зростання продажів удвічі швидше за ринок, а компанія вкладає мільярди в місцеві фабрики. Того ж тижня глобальна звітність показує падіння прибутку майже на третину. Обидві цифри правдиві — і разом вони пояснюють природу цього зростання значно точніше, ніж кожна окремо.
Український підрозділ світового харчового гіганта звітує про зростання продажів удвічі швидше за ринок, а компанія вкладає мільярди в місцеві фабрики. Того ж тижня глобальна звітність показує падіння прибутку майже на третину. Обидві цифри правдиві — і разом вони пояснюють природу цього зростання значно точніше, ніж кожна окремо.
02 серпня 2026
 02 серпня 2026
Кількість неплатоспроможних аграрних компаній у Румунії за півроку майже подвоїлася, і в заголовках причиною називають українське зерно. Сам аналіз, на який посилаються, вибудовує причини інакше — і наше зерно там не на першому місці. Розбір цієї структури пояснює, чого чекати від сусіднього ринку тим, хто зараз розвертає експорт на захід.
Кількість неплатоспроможних аграрних компаній у Румунії за півроку майже подвоїлася, і в заголовках причиною називають українське зерно. Сам аналіз, на який посилаються, вибудовує причини інакше — і наше зерно там не на першому місці. Розбір цієї структури пояснює, чого чекати від сусіднього ринку тим, хто зараз розвертає експорт на захід.
02 серпня 2026
 01 серпня 2026
Торік у цей самий момент сезону пшеницю починали продавати з дев'яти тисяч гривень за тонну. Цьогоріч господарства віддають її за п'ять із половиною — і навіть за таку ціну покупця доводиться шукати. За такого розкладу питання стоїть уже не про прибуток, а про те, чи має сенс виводити комбайн у поле.
Торік у цей самий момент сезону пшеницю починали продавати з дев'яти тисяч гривень за тонну. Цьогоріч господарства віддають її за п'ять із половиною — і навіть за таку ціну покупця доводиться шукати. За такого розкладу питання стоїть уже не про прибуток, а про те, чи має сенс виводити комбайн у поле.
01 серпня 2026

Please publish modules in offcanvas position.