Культура ріпаку озимого на сучасному етапі розвитку галузі рослинництва набуває все більшої популярності як в Україні, так і у світі.
Славнозвісні українські ґрунти й близько не розкривають свого справжнього потенціалу родючості. Причини цьому різні, але найважливішою умовою для успішного землеробства є здорова структура ґрунту. Проте чимало фермерів ігнорують це питання, чи навіть самі долучаються до руйнування, проводячи неправильні агротехнічні заходи.
На кожному етапі виконання робіт, у тому числі обробітку ґрунту та сівби, необхідно проводити контроль якості роботи ґрунтообробних та посівних машин, їхнє регулювання (налагодження) для забезпечення виконання технологічного процесу відповідно до науково обґрунтованих значень контрольованих параметрів.
Освоєння та інтенсивне використання чорноземів степової зони протягом тривалого часу призвело до втрати ними значної частини органічної речовини, агрофізичної деградації, істотного зниження родючості ґрунту. Зростання доз добрив, зрошення, застосування інтенсивного обробітку ґрунту лише на деякий час підвищують урожайність вирощуваних культур, але не зупиняють процес його подальшої деградації. У відновленні родючості, захисту від ерозії та накопичення продуктивної вологи в ґрунті важливу роль відіграють органічні продукти рослинного походження — побічна продукція польових культур (солома, листостеблові рештки просапних культур). Правильне використання післяжнивних решток тісно пов’язане з механічним обробітком ґрунту, який регулює їх розподіл поверхнею поля, що пов’язано із захистом від дефляції, вологонакопиченням та характером їх мінералізації, гуміфікації.
Під час вирощування ріпаку однією із головних умов одержання високих його врожаїв є ретельний передпосівний обробіток ґрунту.
Основним моментом, який безпосередньо впливає на врожайність озимого ріпаку і на його стійкість до стресових факторів, передусім є брак вологи, а на ступінь ефективності внесених мінеральних добрив позначається правильний обробіток грунту. Для озимого ріпаку головне отримати міцні сходи, які нормально увійдуть у зиму і сформують потужну кореневу систему, здатну підтримувати нормальну життєдіяльність рослин у період затяжної посухи.
Цьогорічна зима в Україні в плані опадів нагадує гігантську шахівницю. Десь пощастило, тому землю регулярно зрошувало якщо не мокрим снігом, то рясним дощем. Однак у багатьох місцевостях випало усього лише по 30–40 мм опадів впродовж усієї зими. На цю безрадісну картину наклалися ще й сухий кінець літа та осінь. Вологи у грунті, вочевидь, бракує, а сіяти треба. Не потрібно бути провидцем, аби спрогнозувати, що цієї весни повною мірою повинна справдитися приказка «агроном — професія творча».
Вимоги для підготовки поля під цю культуру передбачають чітке дотримання технології із глибоким розпушенням нижніх шарів ґрунту та накопиченням вологи.
На які машини та агрегати потрібно звернути особливу увагу у разі переходу до нульової технології обробітку ґрунту.
Який основний обробіток ґрунту обрати під кукурудзу? Аграрії дають практичні рекомендації щодо вибору технології у господарстві.