Ринок органічної продукції
в Україні: стан та перспективи
Одне з господарств Черкаської області за 2 роки діяльності на площі 2 га виготовляє 52 види сертифікованої органічної продукції — зелень, салати, овочі та продукти переробки. Такі виробники, як, наприклад «Етно Продукт», мають у розпорядженні 4 тис. га сертифікованих земель.
Щодо досягнень органічних виробників у поточному році можна зазначити, що їхня кількість постійно зростає, незалежно від того, є державна підтримка чи ні. Представники органічного сектору переконані, що тут немає конкуренції: чим більше буде успішних господарств та якісно вирощеної продукції — тим краще для всіх учасників, особливо це стосується експортерів. Адже маючи велику партію однорідної продукції, її можна дорожче продати на експорт. Тому кооперація у цьому разі є перевагою для всіх учасників, адже надбавка до ціни може бути 50–80%, потрібно лише мати гарний обсяг та належну якість.
Ринок органічної продукції в Україні у 2016 році оцінений в 20 млн євро (+17% відносно 2015 р.), для порівняння: у Німеччині — це 8 млрд євро (у 400 разів більше). Відносно європейських країн, споживання органічної продукції у нас лише починає розвиватися. Є декілька причин низького рівня споживання органічної продукції в Україні: недовіра споживачів та недостатня інформованість щодо безпечності та якості органічних продуктів; низька купівельна спроможність населення (органічна продукція на 30–100% дорожча за традиційну); недостатньо розвинутий напрям органічного тваринництва (низький попит на органічні кормові культури) та ін. Зокрема, кожна 4-та тонна органічної пшениці в Європі — з України. Великий попит закордоном спостерігається на заморожені ягоди та плодову продукцію — свіжі яблука/груші/вишні, яблучний концентрат, сушені фрукти, зернові та бобові культури. Такий сегмент продукції, як свіжі овочі, зелень, плоди, молочні та м’ясні продукти знаходить свого споживача на внутрішньому ринку.
Державна підтримка
органічних виробників
У стратегії 3+5 АПК Кутового визначено, що органіка є пріоритетом для України. Органічна продукція є високомаржинальним напрямом, це нішева експортноорієнтована продукція. Розвиток органічного виробництва посприяє ефективному використанню земель, збереженню екології та природних ресурсів.
Минулого року Україна експортувала зернових на 8 млрд євро, ринок лише органічної продукції у Німеччині оцінюється в таку ж суму. Експортуючи сировину, ми виснажуємо ґрунти та не отримуємо належного економічного ефекту. Натомість має розвиватися виробництво продукції з доданою вартістю та вирощування органічної продукції.
Європейські фермери мають змогу розвивати органічний напрям, тому що держава надає їм достатню фінансову підтримку. Середній розмір такої допомоги в Європі — 200–300 євро/га. В перші роки органічного вирощування урожайність не є такою великою, як у традиційному землеробстві, та фермер протягом перехідного періоду ще не може реалізовувати свою продукцію як органічну. Є також витрати на сертифікацію господарств, які в європейських країнах частково або повністю покриваються за рахунок держави.
Визначаючи органічну продукцію як пріоритетний напрям, має бути державна цільова фінансова підтримка органічних виробників та звільнення від оподаткування хоча б в перші 2–3 роки перехідного періоду, або надання пільг в оподаткуванні. Окремим питанням є зниження родючості ґрунтів в Україні, однією з причин якого є те, що земля не є власністю.
Як новий законопроект вплине
на розвиток органічного руху
Один із недоліків законодавства — органічні виробники незахищені від недобросовісної конкуренції — тобто від продажу «псевдоорганіки» — продукції, яка має маркування «еко», «натуральна», «біо», але насправді не є такою. Це певною мірою негативно впливає на формування іміджу українських органічних виробників закордоном та на довіру споживачів усередині країни. В новій редакції Закону передбачені штрафи за такі порушення.
Нова редакція законопроекту № 5448 від 24.11.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» має на меті наблизити українське законодавство в галузі органічного виробництва до європейських норм. Також він дає можливість встановити загальні вимоги до виробництва органічної продукції у нашій країні: вимоги щодо сівозмін, обробітку ґрунту, насіннєвого матеріалу, підживлення сільгоспкультур, використання засобів захисту рослин. Реалізація положень проекту Закону має сприяти розширенню зовнішніх ринків її збуту, але перш за все потрібно посприяти збільшенню обсягів виробництва цієї продукції. В цілому законопроект є прогресивним та європейським.
Чи може бути інтенсивний
сад органічним?
Є припущення, що для органічного вирощування плодів потрібно обирати генетично стійкі підщепи для отримання якісного врожаю в органічному землеробстві. Що означає інтенсивний сад, та чи може він бути органічним?
Саджанці складаються з двох частин: підщепа (карликова, напівкарликова, високоросла) та сорт дерева. Підщепа визначає, інтенсивний буде сад чи екстенсивний (традиційний), адже це питання загущеності, висоти дерев, урожайності, вступу в плодоношення тощо.
Сади на традиційних підщепах — високорослі (сіянці кісточок яблук, груш і т. д.), ще 20 років назад показали свою неефективність. Загущення у таких садах — 100–125 дерев на 1 га, плодоношення починається з 8-го року вегетації, висота дерев близько 10–12 м, незручність у догляді за кроною та збиранням врожаю.
Наразі в Україні достатньо багато земель знаходяться під непродуктивними високорослими садами. Власники, як правило, викорчовують старі насадження, щоб мати змогу закласти нові — інтенсивні. Для підготовки грунту для нової закладки знадобиться не більше 1–2 років. Середньорослі підщепи дозволяють зробити загущення 1500–1800 дерев на 1 га та отримати перший урожай з 4–5-го періоду вегетації саду. Інтенсивні сади висаджуються на карликових підщепах, адже лише на них можна досягти максимальної загущеності — 3500–5600 дерев на 1 га. Вони (для яблуні — М-9, для груші — Айва S-1 та ін.) дають можливість отримати перший урожай уже з 2-го року вегетації та щорічне плодоношення на рівні 45–60 т/га (з 4–5-го року вегетації). Висота дерев близько 3 м, це забезпечує зручність у догляді за кроною та збиранням урожаю. Витрати та доходи в саду мають рахуватися з одиниці площі, а не з одного дерева.
Якісні показники плодів залежать, в основному, від технології догляду, а точніше від вчасного та відповідного обприскування від шкідників та хвороб. В органічному саду має бути добре розвинуте біо-різноманіття — корисні комахи та птахи, які є ворогами шкідників. Основні операції в саду: правильне формування крони, обрізка, система живлення та краплинного зрошення, прорідження зав’язі та ін.
Також читайте: Особливості органічного саду: вибір ділянки, закладення та догляд
Інтенсивний сад — це показник більшою мірою підщепи, а потім уже сорту. Тому сказати, що Сніжний Кальвіль буде краще в органіці, чим Джонаголд Ред Джонапринц — не можна. Сади на карликових підщепах закладаються на 20–30 років, тому вибір сортів є дуже важливим. Власники садів звертають увагу на сорти з хорошими показниками зовнішнього вигляду, лежкості, транспортування та якісних характеристик плодів. Серед яблук найбільш популярними залишаються клони Джонаголда, Фуджі, Голден Делішес та ін.; серед груш лідерами є Ноябрська (Ксенія) та Конференція.
Основні вимоги до органічного садівництва (згідно з українськими та європейськими стандартами з органічного виробництва):
-
Сертифікація/перевірка земельних ресурсів, де планується закладка саду.
-
Садивний матеріал/насіння — сертифіковані органічно чисті.
-
Технологічні карти із закладки, догляду, збору та переробки продукції відповідно до органічних принципів з використанням сертифікованих органічних препаратів.
Саджанці — основа продуктивності саду, від їх якості залежить успіх всього проекту. Щороку відчувається збільшення інтересу до вирощування органічної продукції, адже більшість розуміють, що за цим — майбутнє.
Отже, інтенсивний сад може і має бути органічним, основне значення має спосіб захисту від шкідників та хвороб, тобто використання лише дозволених сертифікованих органічних препаратів, феромонних пасток та розвинуте біо-різноманіття саду.
Основні причини повільного розвитку органічного виробництва в Україні — страх перед ризиками «перехідного періоду», комерційна незацікавленість компаній, які виробляють хімію у безхімічному виробництві, низька інформованість виробників та інвесторів щодо вирощування та перспектив органічної продукції у нашій країні, недостатня обізнаність споживачів щодо різниці у споживанні органічної та традиційної продукції.
