Доцільність вирощування гороху в степовій зоні обумовлена наявністю у нього специфічних домінантних ознак. Висока врожайність, цінні кормові і харчові якості та унікальні біологічні властивості визначають горох як джерело білка, один із кращих попередників колосових культур та надійний поліпшувач родючості ґрунту.

Сучасні технології вирощування бобових мають базуватися на керуванні процесами забезпечення високої зернової продуктивності та якості зерна й спрямовуватися на максимальне використання біологічного потенціалу продуктивності культури.

В умовах економічної кризи та необхідності стабілізації виробництва продукції рослинництва різко зростає роль науково обґрунтованого чергування культур у сівозміні.

Оптимізація системи удобрення, норм висіву сортів гороху для отримання високої урожайності.

Роль зернобобових у сівозміні важко переоцінити. Їхній вплив на ґрунт та наступні культури відчутний. Багато спеціалістів стверджують, що урожайність пшениці після гороху на 10 ц/га вища порівняно з іншими попередниками. Цей колективний висновок особливо важливий для зони Степу, де, крім гороху, немає інших культур, після збирання яких можливо одержувати високі врожаї озимої пшениці.

Горох — культура ранніх строків сівби. Сходи його добре переносять весняні приморозки до мінус 5–7 °C. Чим раніше посіяти, тим більший урожай можна одержати. Запізнення із сівбою на 10 днів проти строків, у які можна починати польові роботи, знижує урожай на 5–8 ц/га.

Вирішальне значення у максимальній реалізації генетичного потенціалу сортів гороху в господарському врожаї відіграють технології вирощування та метеорологічні умови. За обмеженості складових агрокліматичних характеристик зернобобових культур наукове обґрунтування ефективних технологій вирощування, навіть за нестабільності погодних умов, в окремі роки сприяє підвищенню рівня виробництва.

Наприкінці листопада в Києві відбулася IV Міжнародна конференція «Майбутнє бобових». Форум засвідчив зростаючу популярність бобових у світі та в Україні – серед аграріїв, експортерів і споживачів.

Обробіток ґрунту під горох передусім має бути зорієнтований на збереження вологи, заощадження енергії і попередження ерозійних процесів за рахунок мульчування поверхні рослинними рештками, зменшення глибини розпушування ріллі та кількості технологічних операцій, застосування комбінованих машин.

Будь-яка сівозміна є неповноцінною без бобових культур. Це додатковий легкозасвоюваний азот, пов’язана з цим активна мобілізація інших елементів живлення та оздоровлення ґрунту загалом. Проте всі без винятку представники сімейства бобових люблять вологу, і згодні давати нормальну врожайність лише за її достатньої кількості. Особливо це важливо в період цвітіння та бутонізації рослин.