Про strip-till і no-till в Україні розмови точаться вже не один десяток років. Однак і досі вони перебувають у статусі, скажімо так, нетрадиційних технологій землеробства. Почасти елементи цих технологій застосовують у багатьох господарствах, зокрема, прямий висів чи смугове внесення добрив. Та справжні знавці стверджують: no-till — це зовсім інше, і цю технологію напрацьовують упродовж багатьох років. Ще менш доступний strip-till, для якого потрібні специфічні агрегати і досить високий рівень впровадження точного землеробства. Утім, кукурудзу так сіють і отримують дуже непогані з погляду рентабельності результати.

Збереження вологи, загроза вовчка й обмеженість сівозміни — на ці фактори можна впливати завдяки правильному вибору технології обробітку ґрунту під цю культуру.

Універсальні рекомендації для ефективної підготовки полів під сівбу соняшнику.

Основою енергозбереження у землеробстві зони нестійкого зволоження лівобережного Лісостепу України є мінімізація основного обробітку ґрунту до 5–12 см. За рахунок збільшення ширини захвату ґрунтообробних машин прискорюються темпи виконання польових робіт, знижуються витрати паливно-мастильних матеріалів і людських ресурсів у 2,5–3 разів. А це разом із ресурсом, ґрунто- і вологозберігальними властивостями ґрунтозахисних технологій підвищує урожайність сільськогосподарських культур і знижує собівартість продукції, яка стає конкурентоспроможною на внутрішньому та світовому ринках.

Ґрунтова волога — це важливий елемент забезпечення процесу росту надземної частини і кореневої системи будь-якої рослини. Вона посилює або зменшує механічний опір ґрунту, що є важливим фактором під час проведення основного обробітку.

Механічний обробіток ґрунту завжди був однією з найдавніших і невіддільних ланок будь-якої системи землеробства. Незважаючи на те, що впливу цього агротехнічного заходу на формування врожайності деякі вчені відводить всього 7,5–17,4%, але він є одним із найбільш енергомістких і значущих процесів у рослинництві. В середньому на нього припадає 40% енергетичних і 25% трудових затрат загального обсягу польових робіт.

Урожайність озимої пшениці, залежно від ґрунтово-кліматичних умов та обраної технології вирощування, може різнитися в багато разів. Десь у Великій Британії чи Новій Зеландії ця культура може продемонструвати врожайність понад 15 т/га, а в неозорих степах Казахстану нормальним вражається зібрати 1–1,5 т/га. В Україні ця диспропорція менш разюча, однак якщо на Тернопільщині 10 т/га — не дивина, то на Півдні незрідка, надто ж цього року, молотять по 2–2,5 т/га. Головне, що озима пшениця — це та культура, що рятує фермерів, які змушені працювати за посушливих умов там, де взагалі мало що можна виростити.

Дефіцит вологи, сухий ґрунт, жорсткі стебла соняшнику й кукурудзи… Поки ми розмірковуємо про те, як упіймати вологу і отримати сходи озимих культур, на горизонті постає не менш серйозна проблема. Так чи інакше поле потрібно довести до ладу й обробити на зиму під ярі культури, заробивши добрива в землю та подрібнивши пожнивні рештки. Очевидно вже, що кожному агроному доведеться імпровізувати за таких умов і одним з елементів імпровізації стане глибокорозпушувач.

Однією з основних функцій мульчувального обробітку ґрунту на незрошуваних ерозійно податливих землях є захист їх від дефляції і змивання, додаткового накопичення снігу та води, зниження втрат води на стік і випаровування. Істотно знижує ерозію і втрати вологи рівномірне вкриття 60–80% площі поля рослинними рештками попередника, що в перерахунку на еквівалент зернових колосових становить близько 2–4 т/га.

Головний критерій ефективності передпосівного культиватора — його універсальність і спроможність виконувати якомога ширший спектр завдань.