Володимир МЕЛЬНИК, канд. с.-г. наук, Інститут птахівництва НААН України
Голштинська порода північноамериканської селекції є беззаперечним світовим лідером з-поміж спеціалізованих молочних порід. Вона виведена в США і Канаді в результаті цілеспрямованої роботи з добору і підбору кращих за молочною продуктивністю чорно-рябих тварин німецького і голландського походження, послідовного використання оцінених за якістю потомства плідників.
Із членством у СОТ в України зросла відповідальність за дотримання високої якості своєї продукції, зокрема, молока та молокопродуктів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, оскільки молоко є важливим продуктом харчування людей. Однак воно залишається цінним і цілющим лише тоді, коли має високу санітарну якість і відповідає вимогам державного стандарту.
Одним із таких важливих прийомів є змішування сперми кнурів, що, на думку багатьох вчених, дає змогу підвищити запліднюваність та багатоплідність свиноматок.
Традиційні раціони сільськогосподарських тварин та спосіб їх використання мають суттєві недоліки. Існуючі технології у вітчизняному тваринництві настільки застарілі і не відповідають вимогам сьогодення, що не дозволяють досягати високої ефективності використання кормів та підвищення рівня рентабельності тваринницької галузі. Тому саме час поговорити про спосіб раціонального використання кормових ресурсів під час відгодівлі свиней, який перевірено десятирічною практикою.
У результаті численних досліджень науковці дійшли висновку, що 25% тваринного білка від загального його вмісту в раціоні курчат (тобто 5-6% рибного борошна) і 15-20% в раціоні несучок (3-4% рибного борошна) - найбільш оптимальний рівень для досягнення максимальної продуктивності при мінімальних витратах кормів на одиницю продукції.
Порода створена на основі місцевої симентальської худоби з залученням кращого світового генофонду. Це перша порода молочного типу, яка виведена в незалежній Україні методом відтворного схрещування симентальської породи (материнська) і голштинських бугаїв червоно-рябої масті.
За радянських часів ця проблема вирішувалася переважно на користь кліткового способу, оскільки він давав змогу без будівництва нових пташників збільшити виробництво м’яса бройлерів вдвічі-втричі. Інші аргументи на той час не були вирішальними.
У комплексі зоогігієнічних умов, які впливають на ефективність відгодівлі молодняку свиней, одне з провідних місць належить температурно-вологісним показникам, освітленню та швидкості руху повітря у станках. Від таких маловивчених на сьогодні чинників, як рівень втрат теплоти шляхом теплопроведення, тепловипромінювання та конвекції, залежить не лише стан здоров’я тварин, а й витрати корму та води на одиницю приросту і в цілому економіка виробництва свинини.