Про те, що в Україні елеваторів не вистачає, не новина, та й користування послугами такого роду зберігання – не з дешевих, особливо, якщо сільгосппідприємства невеликі. Проте наука і технології не стоять на місці й пропонують усе нові винаходи, які досить часто є чудовою альтернативою в аграрній діяльності.
Якось проїжджаючи селами Житомирщини (Чуднівського району) я помітила на полях величезні, на перший погляд дивні об’єкти. Стало цікаво. Це були довжелезні мішки-рукави сніжно-білого кольору шириною в кілька метрів. «Лежали» вони поруч один біля одного в ряд. Як потім вияснилося, у цих диво-мішках зберігалося зерно місцевого сільгосппідприємства. Тут моя цікавість просто розігралася: з чого ж вони зроблені, за рахунок чого забезпечують збереження збіжжя при низьких температурах, вологості повітря, опадах, практично під відкритим небом? Це на перший погляд ніби звичайні мішки завеликі розміром, насправді все не так просто…
Універсальне пакування
Біг-беги, їх ще й так називають (що з англійського означає великі мішки), давно популярні у світі не лише серед сільгоспвиробників, а й у хімічній, будівельній, харчовій, металургійній, гірничо-добувній, біопаливній та інших галузях, котрі використовують їх для перевезення, зберігання, складування сипучої продукції. Це найбільш економний варіант пакування багатотонних вантажів. У світі вони визнані універсальною, економною та зручною упаковкою, адже можуть легко конструктивно адаптуватися під будь-яке вантажне обладнання. В Україні, якщо говорити про аграрну галузь, вони лише нещодавно почали впроваджуватися у виробництво. В принципі, нічого дивного, адже ми переймаємо зарубіжний досвід дещо із запізненням та певними пересторогами, недовірою в якійсь мірі. Хоча вже як оцінимо, то надовго.
Застосування великих рукавів для зберігання зерна потребує спеціальних машин - завантажувачів, на жаль, іноземного виробництва, що дуже впливає на собівартість зерна, і тому таку технологію можуть собі дозволити лише великі господарства. Більше того, при відкритті великогабаритних рукавів повітря потрапляє в середину мішка і починаються негативні процеси (вторинна ферментація та аеробне псування зерна), про що свідчить стійкий неприємний запах біля відкритих рукавів, тому для застосування у тваринництві ця технологія менш приваблива. Вона більш підходить до технології довготривалого зберігання з наступною одночасною реалізацією на переробні підприємства, чи сільськогосподарські підприємства з великим поголів'ям тварин.
В Україні з’явилися уже свої виробничі потужності з виробництва такого пакування. Процес пішов, як-то кажуть. Є й чимала кількість компаній на ринку України, які пропонують біг-беги зарубіжного «крою». Обирай на свої смак та потреби.
«Дивна» технологія
В чому ж полягають переваги такого зберігання? Насамперед у тому, що вони дають широкі можливості для виробництва і вирішують одночасно кілька завдань. Конструктивно вони нагадують собою міцні мішки із вантажопідйомними елементами, їх ще називають стропами. Оболонка біг-бега виробляється із поліпропіленових ультрафіолетово-стабілізуючих тканин із запасами міцності, що забезпечує експлуатацію їх у широкому діапазоні температур. Стійкі до вологи, характеризуються доброю повітропроникністю, ширина тканини коливається у межах від 700 до 2000 мм, щільність – 80-200 г/м. кв. Мінімальна вага тари при вантажопідйомності становить до 2000 кг. Низькі втрати продукту на усіх етапах використання, можливість зберігання вантажів на відкритих майданчиках, екологічна безпека. Продукція у біг-бегах не боїться вологи та стійка до ультрафіолетового опромінення. І все це за помірну вартість.
Крім того, широкий асортимент м’яких контейнерів дозволяє обрати той, який найбільше підходить для зберігання різної продукції. Вони є одно- та двостропні з різною комплектацією, чотиристропні з накладними стропами, із прошитими по кутах стрічковими стропами. Мають різну форму завантажувальної частини (рукав різного діаметру й висоти «юбка», кришка, а також декілька варіантів розвантажувальної частини контейнерів.
В аграрній сфері найчастіше використовують дво- та чотиристропні стрічкові біг-беги без внутрішнього вкладиша з верхнім завантажувальним клапаном і нижнім вивантажувальним пристроєм, можливе навіть використання фартуха.
Це лиш поверхневі аргументи, чому їх доцільно використовувати у виробництві. Якщо ж у їхні характеристики заглибитися, порівняти співвідношення ціна-якість, стане зрозумілою позиція зарубіжних колег, які давно віддали перевагу біг-бегам.
Результат говорить сам за себе
Те, що ці дивні мішки насправді є унікальними і таки дієвими, підтверджують реальні факти. Науковці Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААНУ досліджували використання біг-бегів, застосувавши їх для зберігання вологого зерна кукурудзи ємністю 1 м. куб. у виробничих умовах ТОВ СГП «ім. Воловікова» Гощанського району Рівненської області. В перший рік досліджень більш ніж 200 т, а другий вже більше 900 т збіжжя вологістю 30% було закладено одразу після обмолоту з одночасним внесенням біологічної консервуючої суміші, створенням вакууму, герметизацією, шляхом запаювання верха вкладиша і штабелюванням для подальшого зберігання. Після місяця зберігання біг-беги відкривали по потребі, для проведення годівельного експерименту на коровах щодо визначення продуктивної дії вологого консервованого зерна, при цьому визначали якісні показники та хімічний склад зерна. Протягом понад півроку зберігання зерно мало світло-жовте забарвлення, приємний запах вологого збіжжя та збережену структуру.
Згідно з результатами досліджень, у зерні за весь цей час відбувалися незначні процеси ферментації. В середньому за 5 місяців загальна кислотність консервованого збіжжя становила 0,23%, частка молочної кислоти – 0,12%, оцтової – 0,08%, рівень pH сягав 4,94. Не спостерігалася наявність аміачного азоту. За хімічний складом суха речовина вологого консервованого зерна майже не відрізнялося від висушеного. Якщо один кілограм сухого зерна кукурудзи містив 82,8 г сирого протеїну, 50,6 г сирого жиру, 805,8 сирих БЕР та 44,8 клітковини, то в кілограмі консервованого зерна показники були наступні: 84,8; 48; 805,1 та 43,8 відповідно.
Температура зерна після розпакування біг-бега піднялася на 7-8 день, а пліснява візуально почала проявлятися на 10-11 дні. Тобто явні процеси псування (вторинна ферментація та аеробне псування) наступають на 5-6 добу після відкриття. Ось саме за цією ознакою, точніше, цим технологічним прийомом розроблена технологія переважає інші. Запроваджена технологія дозволяє відкривати біг-беги за потребою в необхідній кількості для стада, а решта зерна зберігається у герметичних умовах, що забезпечує найменші втрати поживних речовин. Більш того, при використанні консервованого вологого зерна кукурудзи в складі раціону зафіксовані переваги в порівнянні зі згодовуванням сухого зерна, отримали прибавку молока 0,96 кг базисної жирності, що підтверджує позитивні характеристики середовища для зберігання, які створюються при застосуванні біг-бегів.
Не менш важливими є економічні розрахунки. Порівняймо: при сушінні вологого зерна відбувається ряд послідовних процесів – перевезення збіжжя з току на сушку, прийом, сушіння, очищення, зберігання, вивантажування та перевезення зерна на зерносховище обійшлося понад 270 грн/т додаткових витрат. При консервуванні вологого зерна у біг-бегах сума значно менша – 113 грн/т це в перший рік впровадження. На другий рік при заготівлі понад 900 т собівартість 1 т консервованого зерна становила 1320 грн, а собівартість сухого 1490 грн. Економія, погодьтеся, суттєва.
«Технологія, яку ми досліджували і впроваджуємо у виробництво – дещо нова для України, - розповідає провідний науковий співробітник відділу технології виробництва та використання кормів Інститут кормів та сільського господарства НААНУ Олександр Курнаєв. Розроблена технологія ефективна і проста у застосуванні, оскільки при запровадженні її використовуються засоби і механізми тільки вітчизняного виробництва, які є майже у всіх споживачів. Скажімо, вони не вимагають спеціальних навантажувачів, а вільно можна застосовувати шнекові чи стрічкові навантажувачі зерна. Тобто створена технологія, від збирання до згодовування, забезпечена всіма технологічними засобами, які реально є на виробництві і не потребують великих капіталовкладень.
На сьогодні ще не спостерігається якийсь ажіотаж на ринку біг-бегів у нашій країні, але ті господарства, які їх випробували при консервуванні вологого зерна бодай раз, – і надалі продовжують ними користуватися. Крім того, при застосуванні біг-бегів вологе консервоване зерно стає товаром, тобто стає придатним для продажу і перевезення на будь які відстані та будь-який час без втрати поживної цінності. З цієї точки зору використання біг-бегів при консервуванні вологого зерна має привабливість і для виробників спирту. Адже не всі аграрії спроможні заготовити і перевезти за добу 200 т зерна, що за технологічною вимогою потрібно для завантаження у бродильні ємності. Перевезення і накопичення зерна в біг-бегах дозволить навіть дрібному виробнику зерна продати своє збіжжя за вигідними цінами на спиртові підприємства.
Про прктичність цих диво-мішків говорить і той фактор, що їх можна, при дбайливому господарському відношенні використовувати не один рік.
