Продуктивність гороху залежить від багатьох факторів, але більшість дослідників вважають, що його висока урожайність формується за умов достатнього живлення, яке, своєю чергою, залежить від ґрунтової родючості, мінеральних добрив, симбіотичної азотфіксації, кліматичних та погодних умов.

Перший листопадовий сніг у Києві аграрна спільнота зустріла на науково-практичній конференції «Агрохімія та насіння 2018», яку організувала компанія «ПроАгро». А кому снігові затори завадили доїхати — ті могли спостерігати за перебігом дискусій на своїх смартфонах і комп’ютерах в Інтернет-спільноті Youtube.

Озиме жито як хлібна культура дуже цінне і займає другу позицію після пшениці. Хоча, як відомо, за корисними якостями остання навіть поступається житу. Воно багате вуглеводами, жирами і вітамінами. Також досить великі можливості є для виробництва із зерна та біомаси жита крохмалю, спирту, біоенергії, комбікорму, а також кондитерських виробів.

Якщо гроші є, а врожайність не приносить неприємних сюрпризів, то агрономи господарств не вельми собі ламають голову щодо специфіки підживлення посівів. Треба — то треба: 300 кг нітроамофоски розкидачем восени, потім стільки ж селітри навесні, центнера півтора карбаміду і ще кілограмів 70 діамофоски в рядок… Гіперболізуємо, звичайно, та із міндобривами останнім часом якось не дуже виходить. І дорожчають вони, і дефіцит на якісні добрива, і прибутки аграріїв падають внаслідок очевидних природних пертурбацій. Простіше кажучи, ця стаття витрат занадто сильно почала впливати на рентабельність.

Як не лише заробляти, а й при тому економити на добривах і покращувати ґрунт? Нічого видумувати не треба, вважає фермер Анатолій Бойко, який господарює у Яготинському районі Київщини. Ще наші предки вирощували горох. Після нього будь-яка культура матиме досить азоту у ґрунті й чудові умови для свого розвитку.

В умовах Кіровоградщини варто ретельно розраховувати внесення макро- та мікродобрив, зважати на потребу застосування органічних.

Сучасні технології швидкими темпами входять у сільське господарство України. Здається, тільки вчора ми навчилися користуватися комп’ютером, а сьогодні вони (в тому чи іншому вигляді) дають нам підказки й допомагають керувати полем і контролювати ріст та розвиток культур. Поступово господарства впроваджують інновації. Можливо, причиною цього стала скрутна економічна ситуація і необхідність шукати шляхи оптимізації виробництва, зменшення собівартості вирощеної продукції. Факт залишається фактом: впровадження точного землеробства йде поступово, але невідворотно…

Завдяки використанню систем дозування добрив, насіння та пестицидів аграрії зменшують витрати на вирощування сільгосппродукції до 15% на кожну одиницю!

Найефективнішою є система застосування добрив, у якій передбачається внесення підстилкового гною під попередник, а мінеральних у розрахункових дозах — під озиму пшеницю.

Мінеральні добрива нині в дефіциті. Чи вистачить їх хоча б на осінню посівну? Чи будуть вони дорожчати? Як виглядають українські виробники міндобрив у порівнянні із зарубіжними? Чи матимемо міндобрив у достатній кількості на осінню посівну? На ці питання шукали відповідь в Українській аграрній конфедерації.