Всесвітня епідемія коронавірусу і введений у зв’язку з нею карантин перешкоджають діяльності багатьох фермерів. Однак посівна в країні відбулася. Агровиробники гостро почали відчувати брак коштів.

Добування торф’яної крихти із родовища торфу (болота) можна проводити тільки після осушення останнього. Завдяки осушенню створюються нормальні умови для роботи техніки, забезпечується можливість отримання торф’яної крихти зниженої вологості і зменшується її собівартість, а також видаляється надлишкова волога, під час чого верхній шар торфовища осідає й ущільнюється, знижується рівень грунтових вод на 0,8–1,0 м.

Зі стартом формування зерна потреба рослин в азоті відчутно зростає, і за нормальних умов розвитку посіви озимини мають засвоїти решту потрібного їй елементу. Причому засвоїти максимально ефективно, оскільки на цьому етапі розвитку азот переважно спрямовується на покращення якості зерна. Також потрібно мати на увазі, що надлишок його спричиняє вилягання посівів та сприяє пошкодженню рослин іржею.

Для ефективного використання добрив необхідно враховувати винос із ґрунту рослинами поживних речовин з урожаєм, вміст елементів мінерального живлення у землі, особливості погодних умов і застосування технології вирощування.

Кукурудза та соняшник відіграють визначальну економічну роль у бюджеті більшості вітчизняних господарств. У нормально забезпечених вологою регіонах до них додається соя, котра за правильно обраної технології вирощування також здатна забезпечити фермерам гарні прибутки. З іншого боку, ці просапні ярі культури потребують особливих підходів як до технології обробітку грунту, так і мінерального живлення з огляду на непередбачуваність погодних умов та потребу в пролонгованому доступі ключових макро- та мікроелементів.

Оптимізація внесення мінеральних добрив з огляду на критичні фази розвитку рослин кукурудзи збільшує ефективність їхнього застосування.

На початку нового агросезону основна увага агробізнесу традиційно привернута до цінової ситуації на ринку сільськогосподарської продукції та матеріально-технічних ресурсів, зокрема мінеральних добрив.

Сучасні сорти можуть давати дуже великий урожай, але щоб його отримати, важливо не проґавити весняне підживлення, яке забезпечить рослинам необхідні поживні речовини для дружного росту і високого врожаю.

Серед різноманітних меліоративних заходів, спрямованих на поліпшення якості сільськогосподарських угідь, вапнування ґрунтів посідає одне з чільних місць у системі інтенсивного землеробства.

Знаєте, якщо вчасно дати селітру — просто душа радіє. Буквально за декілька днів пшениця аж оживає, — дещо романтично описує власні польові спостереження фермер із Кіровоградщини. Випадковий попутник вирощує озиму пшеницю всього лишень на площі 30 га. Ясна річ, заощаджує на чому можна, в тому числі і на мінеральному живленні рослин. Однак весняне внесення азотних добрив — це святе. Від нього безпосередньо залежить майбутній урожай.